2014/2-а-6111/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.08.2011 м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Пархоменко Марина Олексіївна
за участю секретаря судового засідання Макуха О.В.
ОСОБА_1 до ІДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Харкова
Про оскарження постанови ДАІ.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 16 червня 2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова прапорщика міліції Гріжака М.В., в якому вказав, що 23 травня 2011 року відносно нього була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 254466, відповідно до якої позивач 23 травня 2011 року, об 8 годині 51 хвилин, в м. Харкові по вул. Мереф’янське шосе в районі будинку № 11 по вул. Новопролетарській, керував автомобілем Мерседес Бенс, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі швидкістю 88 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 28 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, та на нього було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 грн. Копію постанови та протоколу про адміністративне правопорушення він отримав лише 5 червня 2011 року рекомендованим листом. Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню через те, що ніякого правопорушення він не допускав та при накладенні адміністративного стягнення у відповідача не було жодних доказів про вчинене позивачем правопорушення. На підставі викладеного просив суд визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову серії АХ1 № 254466 від 23 травня 2011 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав до канцелярії суду заяву, в якій вказав, що на задоволені позову наполягає, просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач інспектор ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова прапорщик міліції Гріжак М.В. в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, тому суд розглядає справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Пунктом другим частини першої статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
Судом встановлено, що згідно постанови серії АХ № 254466 від 23 травня 2011 року посадовою особою – інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова прапорщиком міліції Гріжаком М.В. було накладено на позивача ОСОБА_1 штраф у розмірі 300 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: у постанові зазначається, що ОСОБА_1 23 травня 2011 року о 8 годині 51 хвилин, в м. Харкові по вул. Мереф’янське шосе в районі будинку № 11 по вул. Новопролетарській, керував автомобілем Мерседес Бенс, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 88 км/год, чим перевищив швидкість на 28 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. Швидкість вимірювалась приладом Беркут № 10601011.
У відповідності до ст. 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідністю з ч. ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішенню справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У відповідності до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі інспектор ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова прапорщик міліції Гріжак М.В. в судове засідання на виклик суду не з’явився, своїх пояснень по справі не надав, рівно як і не надав письмових заперечень проти позову, які б дали змогу суду в повній мірі з’ясувати обставини справи, визначити наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірності своїх дій при накладенні на позивача адміністративного стягнення.
Тобто доказів, які б дали змогу суду в повній мірі з’ясувати обставини справи, визначити наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, спростувати чи підтвердити пояснення позивача, відповідачем надано не було, рівно як і не було надано заперечень на позов ОСОБА_1
Наведене свідчить про те, що матеріалами справи жодним чином не підтверджено вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій, спрямованих на притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню, а постанова серії АХ № 254466 від 23 травня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 246, 251, 254, 256, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 70, 71, 72, 99-103, ч. 4 ст. 128, 158-163, 167, 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову, винесену інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова прапорщиком міліції Гріжаком Миколою Васильовичем серії АХ № 254466 від 23 травня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати, як незаконну.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: