ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2011 р. Справа № 2а/0270/2925/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Розлуцькому Андрію Миколайовичу
за участю представників сторін:
позивача : Зелюка І.В., Кукуть О.А.
відповідача : Кубика М.М., Бойка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Ольга"
до: Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, Державної податкової інспекції у Тульчинському районі
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172308 від 08.06.2011 року
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Ольга» з позовом до державної податкової адміністрації у Вінницькій області та державної податкової інспекції у Тульчинському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
Працівниками ДПА у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ветеринарної аптеки, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач.
За результатами перевірки складено акт від 23.05.2011 року № 110130, у якому відображена інформація про порушення позивачем п. 12 ст. 3, ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На підставі акта перевірки державною податковою інспекцією у Тульчинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172308 від 08.06.2011 року та яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3228,00 грн.
Проте, позивач не погоджується із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим відповідачем, тому звернувся до суду про його скасування.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представники відповідача позовні вимоги не визнавали, посилаючись на письмові заперечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Ольга» зареєстроване управлінням з питань економіки і власності Тульчинської районної державної адміністрації 09.02.2000 року за адресою : вул.Леніна, 36, смт. Кирнасівка, Тульчинського район, Вінницька область ( а.с. 37-38)
Відповідно до ліцензії № 326031 виданої Головним управлінням ветеринарної медицини у Вінницькій області, позивач має право займатися роздрібною торгівлею ветеринарними медикаментами та препаратами у період з 14.02.2007 по 14.02.2012 (а.с.10).
Як було встановлено у судовому засіданні позивач має декілька торгових точок, одна з яких , аптека № 2, розташована за адресою м.Тульчин , вул. Леніна, 17/1.
Працівниками державної податкової адміністрації у Вінницькій області, на підставі направлень від 19.05.2011 року № 110742 та № 110739 та відповідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.04.2004 р. № 637, проведено фактичну перевірку аптеки № 2, яка розташована за адресою: вул. Леніна 17/1 у м. Тульчині Вінницької області.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 23.05.2011 року №110130, яким встановлено порушення п. 12 ст. 3, ст.6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме - не забезпечення ведення у порядку передбаченому законодавством обліку товарних запасів на складах та місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку.
Так, з 2.2.14 акту перевірки вбачається, що на реалізації у позивача знаходився товар, а саме:
- напівавтоматичний прилад для вимірювання артеріального тиску та частоти пульсу «Microlife» ВР А 80 по ціні 470,00 грн.;
- автоматичний прилад для вимірювання артеріального тиску та частоти пульсу «Microlife» ВР А 90 по ціні 455,00 грн.;
- цифровий вимірювач артеріального тиску та пульсу «Citizen» CH 302 В по ціні 229,00 грн.;
- автоматичний вимірювач артеріального тиску та пульсу «Citizen» CH 432 В по ціні 460,00 грн.
На момент перевірки у аптеці були відсутні накладні на вищезазначений товар.
У судовому засіданні представник позивача заявив, що перевірка була проведена без відома посадових осіб підприємства, в присутності тільки фармацевта, яка здійснює тільки функції по реалізації товару. Накладні на вищезазначений товар знаходились у сейфі завідуючої аптекою, яка у цей день була вихідна, про що фармацевт повідомила перевіряючих.
Як вбачається із п.4.3 акту перевірки, позивачу було запропоновано надати відповідні накладні у термін 10 днів, для чого потрібно було з’явитися до органу ДПС для надання вмотивованих пояснень та для ознайомлення з матеріалами справи.
У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що 27.05.2011 року він звернувся із відповідним листом - заперечення до органів ДПС та додав до нього відповідні накладні на товар, податкові накладні на цей товар, реєстр видаткових та отриманих накладних, касову книгу по аптеці № 2 м. Тульчин, вул. Леніна, 17/1.( а.с.10-12).
Як вбачається із відповіді ДПА у Вінницькій області, заперечення позивача були розглянуті та відхилені. Відповідач у своєму листі, посилаючись на норми законодавства, зазначив, що у наданих для перевірки накладних на товар зазначена юридична адреса позивача: смт. Кирнасівка, а тому зазначені накладні не підтверджують походження товару у аптеці № 2 у м. Тульчин.
У судовому засіданні у якості свідка був допитаний ревізор-інспектор ОСОБА_5, який пояснив суду, що за наявності вищевикладених обставин, у аптеці № 2 повинні були знаходитись «внутрішні накладні» , які б підтверджували переміщення товару із аптеки № 1, яка розташована за юридичною адресою позивача, у аптеку № 2 , яка є структурним підрозділом.
Представник відповідача у свої додаткових пояснення посилається на те, що до документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товаро-транспортні накладні. Такі документи є підставою внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Таким чином, на думку представника відповідача, належними документами, які б підтверджували походження товару у аптеці № 2 були б товарно-транспортіні накладні.
Суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду справи в порядку адміністративного оскарження, податковим органом не заперечувалась наявність всіх накладних на товар, проте вони не були взяті до уваги на підставі того, що у них була зазначена юридична адреса позивача, а не адреса його структурного підрозділу.
У судовому засіданні були досліджені накладні № 153054 від 27.08.2010 року, № 119742 від 11.05.2011 року, № 172487 від 03.09.2009 року, з яких вбачається , що вищезазначений товар, був отримані приватним підприємством «Ольга» від ПТП МПФ «Едельвейс».(а.с.19,22,25). Також, на підтвердження належного ведення бухгалтерського обліку товарів, представником позивача були надані журнал реєстрації прибуткових накладних, у яких були зареєстровані вищезазначені накладні; відповідні податкові накладні на товар та договір поставки між ПП «Ольга» та ПТП МПФ «Едельвейс». Щодо обліку товарів за місцем їх реалізації, то позивачем для огляду були надані відповідні журнали реєстрації прихідних накладних у структурному підрозділі позивача – аптеці № 2 та журнал реєстрації накладних з баз постачальників, з яких вбачається, що зазначений товар був отриманий безпосередньо аптекою № 2 .
Як було встановлено в судовому засіданні, напівавтоматичний прилад для вимірювання артеріального тиску та частоти пульсу «Microlife» ВР А 80 по ціні 470,00 грн. та цифровий вимірювач артеріального тиску та пульсу «Citizen» CH 302 В по ціні 229,00 грн. були отримані ПП «Ольга» від ПТП МПФ «Едельвейс» за накладною № 153054 від 27.08.2010 року. Дана накладна була зареєстрована у журналі реєстрації накладних з баз постачальників, який ведеться за місцем реалізації товару - у аптеці № 2 за вх. № 538 від 27.08.2010 р. та відображена в документах бухгалтерського обліку, який ведеться за місцем державної реєстрації ПП «Ольга» у смт. Кирнасівка, за юридичною адресою підприємства, яка і була вказана у вищезазначеній накладній. Крім того, отримання даного товару підтверджується також і відповідною податковою накладною від постачальника № 415161 від 27.08.2010 року.
Так, автоматичний прилад для вимірювання артеріального тиску та частоти пульсу «Microlife» ВР А 90 по ціні 455,00 грн. був отриманий ПП «Ольга» від ПТП МПФ «Едельвейс» за накладною № 172487 від 03.09.2009 року. Дана накладна була зареєстрована у журналі реєстрації накладних з баз постачальників аптеки № 2 за вх. № 448 від 03.09.2009 р. та відображена в документах бухгалтерського обліку , що також підтверджується відповідною податковою накладною від постачальника № 444840 від 03.09.2009 року.
Автоматичний вимірювач артеріального тиску та пульсу «Citizen» CH 432 В по ціні 460,00 грн. був отриманий ПП «Ольга» від ПТП МПФ «Едельвейс» за накладною № 119742 від 11.05.2011 року. Дана накладна була зареєстрована у журналі реєстрації накладних з баз постачальників аптеки № 2 за вх. № 237 від 11.05.11 р. та відображена в документах бухгалтерського обліку, що також підтверджується відповідною податковою накладною від постачальника № 12960 від 11.05.2011 року.
Визначаючись щодо позовних вимог позивача, суд зокрема виходив із наступного.
Згідно п.12 ст. 3 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом)- у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно ст. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» 03.08.1998 року №727/98 порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва відповідно до цього Указу затверджується Міністерством фінансів України.
Відповідно до п. 2 ст. З Закону України „Про бухгалтерський об фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні доку повинні бути складені під час проведення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.
Крім того, відповідно до п. 2. ст. 9 цього Закону, передбачено, що первинні бухгалтерські документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З аналізу норм вищезгаданої статті вбачається, що зазначення місця отримання товару - не є обов’язковим реквізитом первинного бухгалтерського документу.
За таких обставин, зазначення у накладних на товар юридичної адреси позивача, а не місця реалізації товару, не є обставиною, яка б свідчила про не ведення або неналежне ведення позивачем обліку товару.
Крім того,п.5.ст.8 вищезазначеного Закону підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом ,та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів(крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на місці реалізації товару ведеться журнал обліку накладних з баз постачальників. Як встановлено у судовому засіданні, позивачем за місцем його реєстрації ведеться бухгалтерський облік та облік товарів на складі. Таким чином, підстави для застосування до позивача наслідків, передбачених ст.20 Закону України «“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у відповідача – відсутні.
Разом з тим, відповідно до п.п.75.1.3 п.75.2 ст. 75 фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності і документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що предметом фактичної перевірки є в т.ч. наявності обліку товарів на складах та за місцем їх реалізації. Щодо порядку ведення первинного бухгалтерського обліку, на документах якого базується податкова звітність, то це є предметом перевірки щодо дотримання платником норм податкового законодавства. Таким чином, посилання представника відповідача на неналежне ведення позивачем первинного бухгалтерського обліку, не беруться судом до уваги.
Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи, які свідчать про можливість встановлення походження товару за місцем його реалізації, забезпечення ведення у порядку передбаченому законодавством обліку товарних запасів на складах і/та за місцем їх реалізації, та здійснення продажу товарів, які відображені в такому обліку.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваних рішень.
За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем, сплачено 3,40 грн. судового збору, а тому дана сума має бути стягнута на його користь з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області № 0000172308 від 08.06.2011 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя/підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
01.08.2011