Справа № 11- 134\2008 р. Головуючий у 1 інстанції - Демченко Л.М.
Категорія - ст. 187 ч. 1 КК України. Доповідач - Демченко О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
21 лютого 2008 р.
Апеляційний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді - Козака В.І.
суддів - Антипець В.М., Демченка О.В.
з участю прокурора - Гапеєвої Н.М.,
адвоката - ОСОБА_1
засудженого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією та доповненням до неї представника потерпілого ОСОБА_3 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2007 року, -
в с т а н о в и в :
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Ярославка, Бобровицького району Чернігівської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, працюючий водієм автонавантажувача транспортного департаменту ТОВ „Геоком-Рест” м. Києва, раніше не судимий,
- засуджений за ст. 187 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1 055 грн. 91 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 14 серпня 2005 року, близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля бару „Каприз” в м. Бобровиця по вул. Горького, з метою заволодіння чужим майном наніс ОСОБА_4 удар скляною пляшкою по голові, декілька ударів руками та ногами по голові, обличчю та тулубу, збив його з ніг, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я, а саме йому була заподіяна різана рана нижньої губи та підборіддя, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. При цьому ОСОБА_2 відкрито заволодів мобільним телефоном „Самсунг Х 600” вартістю 1 200 грн., на рахунку якого знаходилось 12 грн. 89 коп., гаманцем вартістю 150 грн. та грішми в сумі 800 грн.
Не погоджуючись з вироком суду, представник потерпілого ОСОБА_3 подала апеляцію з доповненням до неї, в якій не оспорюючи судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, у зв'язку з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального закону. Вважає, що судове слідство по даній справі є неповним і проведено однобічно, в показах свідків маються розбіжності, були порушені її права як потерпілого. Зазначає, що місцевий суд не в повній мірі дав оцінку судово-медичної експертизи щодо ступеня тяжкості спричинених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 Крім того, на її думку, органами досудового слідства відносно ОСОБА_5 потрібно було порушувати кримінальну справу, оскільки він брав участь в скоєнні цього злочину.
В засіданні апеляційного суду прокурор просив відмовити в задоволенні апеляції, вважаючи її безпідставною. Засуджений та його захисник також погодились з цією позицією прокурора, вважали вирок законним, обґрунтованим і справедливим, просили відмовити в задоволенні апеляції.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи, викладені в апеляції, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винність ОСОБА_2 в скоєння інкримінованого йому злочину у повній мірі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджена низкою ретельно досліджених в судовому засіданні доказів, які сам засуджений та його захисник не спростовують.
Так, допитаний в судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_2 не заперечував своєї причетності до конфлікту з потерпілим і заподіяння йому тілесних ушкоджень. Водночас категорично заперечував участь у злочину ОСОБА_5
Його винність підтверджена показами свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні та протоколом відтворення обстановки та обставин події з її участю (т.1 а.с. 248-252).
Суд вжив заходів до явки до суду свідка ОСОБА_5, однак постанови суду про його примусовий привід не були виконані. З досліджених в судовому засіданні показів цього свідка також вбачається, що ОСОБА_2 прямо причетний до скоєння розбійного нападу на ОСОБА_4, який перебував у нетверезому стані.
З висновків судово-медичної експертизи № 117 від 6 вересня 2005 р. (т.1 а.с. 97-98), комісійної судово-медичної експертизи від 27 січня 2006 р. (т.1 а.с. 149-152) вбачається, що потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Експертні дослідження були проведені належним чином, в експертних установах, особами, які мають відповідні повноваження для проведення таких досліджень. Будь-яких підстав вважати висновки експертиз неправильними, апеляційний суд не вбачає, а в апеляціях доказів та мотивів неправильності експертних висновків не наведено.
Апеляційний суд не вбачає порушення прав потерпілого при проведенні судового розгляду. Потерпілий та його представник були своєчасно повідомлені про час і місце розгляду справи, прибули в судове засідання, але самовільно покинули його і на подальші виклики до суду не з'являлись.
Суд допитав у повній мірі усіх свідків, яких мав можливість допитати і учасники процесу не були позбавлені свого права в судовому засіданні поставити перед ним будь-які запитання, що стосуються справи. Тому будь-які суперечності в показаннях свідків, на які вказує апелянт, могли бути усунуті при її участі в розгляді справи та постановлення запитань свідкам.
Органами досудового слідства відносно ОСОБА_5 закрито кримінальну справу за ст. 6 п. 2 КПК України. Доказів того, що він також причетний до скоєння злочину, під час досудового і судового слідства здобуто не було. До показань потерпілого ОСОБА_4 в цій частині необхідно відноситись критично, адже під час конфлікту, який тривав небагато часу, він перебував у стані збудженості та алкогольного сп'яніння. Його, потерпілого, показам місцевим судом було дано вірної оцінки.
При розгляді справи місцевим судом не було допущено таких порушень кримінально-процесуального законодавства, які б були безумовною підставою для скасування вироку.
Підстави для скасування вироку з поверненням справи на новий судовий розгляд передбачені ч. 2 ст. 370 КПК України. В апеляції ці підстави не наведені і матеріалами кримінальної справи не підтверджені.
Призначене засудженому покарання відповідає ступеню тяжкості злочину, даним про особу винного і не суперечить вимогам ст. 65 КК України. Питання про посилення покарання в апеляції не ставиться, засуджений з призначеним йому покаранням погодився.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2007 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Судді:
О.В. Демченко В.І. Козак В.М. Антипець