Справа №  1-9/2011 .

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.07.2011 року Бобринецький районний суд  Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді - Орінко В.В.

при секретарі – Зербул С.В.

з участю потерпілого – ОСОБА_1.,

захисника ОСОБА_1. –адвокат –ОСОБА_2,

підсудних: ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

захисника адвоката підсудних - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець, в залі засідань Бобринецького районного суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Комунарськ, Луганської області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, ПП, проживає АДРЕСА_1,  раніше не судимого.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м.Комунарськ, Луганської області, українця, громадянина України, освіта вища,  одруженого, ПП, проживає АДРЕСА_2,  раніше не судимого, -

по ч. 2 ст. 125  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. в скарзі приватного обвинувачення звинувачує підсудних в тому, що 07.03.2010 року, коли він прийшов в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3»з приводу продажу йому неякісного товару, власник магазину ОСОБА_3, почувши про причину приходу почав ображати його нецензурними словами , потім до нього приєднався його брат ОСОБА_4 і вони почали його бити руками в різні частини тіла, а коли він упав, продовжували наносити удари ногами, спочатку в приміщенні магазину, а коли він вибіг на вулицю, брати ОСОБА_3 наздогнали його і продовжували бити.

В результаті побиття він отримав тілесні ушкодження в вигляді синця по лопат очній лінії в протекції 9 ребра,  синців під очима з права та з ліва, опік шиї 2 ст. 0,5 % зліва, які мають загальні ознаки легких тілесних ушкоджень, а також тілесні ушкодження у вигляді  закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, перелом 11 ребра, які при проведені судово-медичного дослідження не оцінювалися, внаслідок чого він знаходився на стаціонарному лікуванні з 07.03. по 19.03.2010 року.

По справі потерпілим заявлено цивільний позов по відшкодуванню матеріальної шкоди в сумі 760,60 грн. та моральної в сумі 100000 грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_1. пояснив, що 01.03.2010 року він в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3»придбав вагонку, обслуговував його ОСОБА_3. 03.03.2010 року він виявив, що товар не якісний, тому 06.03.2010 року звернувсь до ОСОБА_3 з вимогою замінити неякісний товар на якісний, але він відмовився це зробити, мотивуючи свою відмову тим, що товар належить не йому, а брату ОСОБА_4 і щоб це питання він вирішив з ним.

07.03.2010 року приблизно л 10 годині він прийшов до магазину, щоб поговорити з ОСОБА_4, але в магазині знову знаходився ОСОБА_3, який зустрів його агресивно, повідомив, що гроші йому ніхто не поверне, в результаті чого між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_3 ображав його нецензурними словами, вилив в обличчя гарячу каву, яку тримав у руках, обпікши йому обличчя та шию, а коли він закрив обличчя руками ОСОБА_3 наніс йому декілька ударів по голові, коли він упав, продовжував бити його ногами, потім до нього приєднався брат ОСОБА_4 і вже вдвох вони продовжували наносити удари в різні частини тіла. Щоб припинити побої він вирвався та вибіг на вулицю, але підсудні його наздогнали і продовжували бити вже на вулиці, та намагалися завести до подвір’я магазину, але він вирвався і забіг до салону «Чарівниця», де йому надали допомогу. Після чого він подзвонив тестю і разом з ним зайшли до магазину, але їх звідти вигнали. В цей же день він звернувся до лікарні і перебував на стаціонарному лікуванні з 07.03. по 19.03.2010 року. По справі ним заявлено цивільний позов по відшкодуванню витрат на лікування в сумі 760,60 грн. та 100000 грн. моральної шкоди, оскільки в результаті побиття він переніс фізичний біль, порушився його звичайний спосіб життя, був позбавлений можливості поздоровити дружину з святом 8 березня та днем народження 10.03.2010 року.

Незважаючи на те, висновком експерта №243 від 14.10.2010 року не підтверджена «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку», «перелом 11 ребра»і його тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, вважає, що підсудні повинні нести кримінальну відповідальність по ч.2 ст. 125 КК України, так як з їх вини він перебував на лікуванні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину, передбаченому  ч.2 ст. 125 КК України не визнав та пояснив, що 07.03.2010 року він знаходився на робочому місці в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3». Приблизно о 10 годині до магазину зайшов ОСОБА_1., який в грубій формі почав вимагати повернення коштів за нібито куплену у нашому магазині неякісну вагонку, так як вказаний твар був куплений ОСОБА_1. -1.07.2010 року він відмовив в повернені коштів і порекомендував для вирішення спору звернутися в комітет «По захисту прав споживачів», але останній не заспокоївся і продовжував поводити себе агресивно, при цьому погрожував, що буде товар ламати і кидати на підлогу. Щоб уникнути конфлікту він пішов до дверей, тримаючи в руках чашку з гарячою кавою, яку пив, але ОСОБА_1. схватив ящик з інструментами і кинув на підлогу, потім почав бити ногами ванни та інші речі, які там знаходилися. З метою припинення неправомірних дій він підійшов до ОСОБА_1., але останній наніс йому удар в обличчя в результаті чого кава була розлита, потім він схватив ОСОБА_1. за руки і тримав, щоб той більше нічого не пошкодив та попросив працівника магазину ОСОБА_6 викликати працівників міліції. Коли ОСОБА_1. почув, що він викликав працівників міліції почав вириватися  і тікати упав на с/г інвентар, який стояв при вході в магазин (лопати, граблі), він запропонував ОСОБА_1. почекати працівників міліції, але останній продовжував вириватися. В цей час до них підійшов його брат ОСОБА_4 і вони вдвох, до приїзду працівників міліції, завели ОСОБА_1. до подвір’я магазину, де останній трохи заспокоївся, він пішов до магазину, щоб умитися, так як після нанесеного ОСОБА_1. удару його обличчя було в крові, а брат залишився, однак через декілька хвилин брат зайшов до магазину і повідомив, що ОСОБА_1. втік. Коли прибули працівники міліції вони склали акт на пошкоджений товар, через деякий час до магазину знову зайшов ОСОБА_1. разом зі своїм тестем та тещею і почали кричати та ображати його та брата, але працівники міліції їм запропонували вийти з магазину, що вони і зробили. ОСОБА_1. також наніс йому тілесні ушкодження, що підтверджується актом судово-медичного дослідження від 09.03.2010 року. ОСОБА_1. він не бив, виявлені в останнього тілесні ушкодження в вигляді синців могли виникнути при падінні на с/г інвентар та тверду поверхню. Цивільний позов не визнає.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину, передбаченому  ч.2 ст. 125 КК України не визнав та пояснив, що з братом ОСОБА_3 мають спільний бізнес та працює продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3». 07.03.2010 року приблизно о 10 годині він пішов до бабусі, а брат залишився в магазині, через деякий час він помітив на мобільному телефоні неотриманні дзвінки від працівника магазину, а тому зрозумів, що там щось сталося. Зайшовши в магазин він побачив, що брат тримає за руки незнайомого йому чоловіка, як потім він дізнався, що це ОСОБА_1., в магазині розкиданий товар, а обличчя брата було в крові. Він, не розуміючи, що сталося почав дзвонити до міліції, а ОСОБА_1. почав вириватися з рук брата і намагався втекти, тоді він, з метою затримати ОСОБА_1. до приїзду міліції почав допомагати  брату утримувати останнього і  вони завели його до подвір’я магазину, так як обличчя брата було в крові він пішов до магазину, щоб умитися, а він залишився біля ОСОБА_1., але останній втік, він намагався його затримати, однак вони декілька раз упали на землю і затримати його йому не вдалося. ОСОБА_1. він не бив, а лише утримував до приїзду працівників міліції. Цивільний позов не визнає.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що 07.03.2010 року знаходилася в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», куди зайшов незнайомий чоловік, який підійшовши до продавця магазину ОСОБА_3 став ображати останнього нецензурними словами та вимагати повернення коштів за придбаний ним неякісний товар, при цьому вів себе агресивно. ОСОБА_3 в той час пив каву та спокійно пояснив ОСОБА_1., щоб він звертався в комітет «По захисту прав споживачів» і почав рухатися в сторону дверей. ОСОБА_1. в цей час кинув на підлогу ящик з інструментами і прямуючи до виходу ногами почав бити ванни та інші речі. ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1., щоб припинити його дії, але останній наніс удар в обличчя ОСОБА_3, після чого ОСОБА_3 схватив ОСОБА_1. за руки та попросив  працівника магазину ОСОБА_6 подзвонити до міліції та брату. Коли ОСОБА_3 тримав ОСОБА_1. останній почав вириватися і вони разом впали на підлогу, де був с/г інвентар. Що відбувалося  за межами магазину вона не бачила. В її присутності ОСОБА_3 ОСОБА_1. не бив, а лише намагався зупинити неправомірні дії останнього та затримати до приїзду працівників міліції.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що працює в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3». 01.03.2010 року ОСОБА_1. придбав у магазині вагонку, ніяких нарікань на те, що вона неякісна не було. 07.03.2010 року до магазину зайшов ОСОБА_1. і підійшовши до ОСОБА_3 став вимагати, щоб той повернув йому кошти за неякісну вагонку. Почувши відмову ОСОБА_1. став висловлюватися нецензурними словами на адресу ОСОБА_3, а потім кинув в його бік ящик з інструментами. ОСОБА_3 в той час пив каву, а ОСОБА_1. прямуючи до виходу став бити ногами ванни та інший товар. Побачивши, що ОСОБА_1. б’є товар ОСОБА_3 підбіг до нього, але ОСОБА_1. наніс йому удар в обличчя, ухиляючись від удару ОСОБА_3 розлив каву та схвативши ОСОБА_1. за руки став тримати останнього, а він пішов дзвонити  до міліції. Коли повернувся, то побачив ОСОБА_4, який допомагав ОСОБА_3 тримати ОСОБА_1. В його присутності ОСОБА_1. ніхто не бив, а лише намагалися затримати до приїзду працівників міліції. Коли ОСОБА_1. завели до двору магазину останній не дочекавшись приїзду міліції втік. Через деякий час коли в магазині знаходилися працівники міліції до магазину зайшов ОСОБА_1. та його рідні і знову почали скандалити, лише на вимогу працівників міліції залишили магазин.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що 07.03.2010 року в приміщення перукарні зайшов  ОСОБА_1. на обличчі якого була кров. Вона дала йому води вмитися і з його слів, зрозуміла, що його побили  брати ОСОБА_3. Вона особисто нічого не бачила і в її присутності ОСОБА_1. ніхто не бив.  

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що він працював водієм в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3». 01.03.2010 року він відвозив до помешкання ОСОБА_1. вагонку, яку останній купив в магазині. Вагонку приймав майстер, який зауважив, що край вагонки пошкоджено.

Згідно висновку експерта №243 від 14.10.2010 року потерпілому спричинені ушкодження у вигляді синця та припухлості на рівні 8-9 ребер по лопатковій лінії, синців навкруг обох очей, припухлість 5х5 в лівій потилочній ділянці та ділянки «знятого епідермісу»розміром 5х3 та 1,5х1,5 см з гіперемією навколо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Діагноз «закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку» при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не врахувався, оскільки не підтверджений об’єктною неврологічною симптоматикою.

Діагноз «перелом 11 ребра зліва»при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не врахувався оскільки не підтверджений об’єктивною рентгенологічною симптоматикою. Згідно висновку консультативної комісії лікарів-рентгенологів Кіровоградської обласної лікарні від 25.11.2010 року на ім’я ОСОБА_1., 35 років: «рентгенографія черепа в 2-х проекціях від 07.03.2010 р., ребер зліва від  07.03.2010 року, і 20.04.2010 р., органів грудної клітки, ребер зліва від 19.11.2010 року (всього 5 знімків). На пред’явлених  рентгенограмах костно-травматичних змін ребер зліва, відповідних указаному строку травми не виявлено».

Суд вважає, що пред’явлене ОСОБА_1. обвинувачення необґрунтоване, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по обвинуваченню по ч.2 ст.125 КК України підлягають виправданню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлений факт спричинення потерпілому ОСОБА_1. легких тілесних ушкоджень.

Із суб’єктивної сторони злочин передбачений ч.2 ст.125 КК України характеризується прямим умислом. Відповідно до ч.2 ст.24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер  свого діяння (дій або бездіяльність) передбачила його суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання. Підсудні заявили, що вони не спричиняли потерпілому тілесних ушкоджень, ці твердження не спростовані  і матеріалами справи не доведено, що підсудні спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається не винуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до норм КПК України та Постанови Пленуму ВСУ №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування»від 11.02.2005 року, якщо не має доказів на підтвердження обвинувачення суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити виправдувальний вирок.

Досліджені в своїй сукупності джерела доказів по справі обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 125 КК України носять сумнівний характер, щодо вчинення ними злочину.

Відповідно ч.4 ст.327 КПК України виправдувальний вирок постановляється  у випадках коли в діяннях підсудного не має складу злочину.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що в діянні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутній склад злочину передбачений ч.2 ст. 125 КК України, тому необхідно постановити виправдувальний вирок.

Потерпілим ОСОБА_1. заявлений цивільний позов про стягнення матеріальних збитків на суму 760,60 грн. та моральної шкоди на суму 100000 грн. Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали, оскільки злочин не вчиняли.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 3 ст. 328 КПК України цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись  п.2 ч.1 ст. 6, 321-324, 327 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 за обвинуваченням по ч.2 ст. 125 КК України виправдати за відсутності в діянні складу злочину.

ОСОБА_4 за обвинуваченням по ч.2 ст. 125 КК України виправдати за відсутності в діянні складу злочину.

Цивільний позов ОСОБА_1. про стягнення матеріальних та моральних збитків залишити без розгляду.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженому, що знаходиться під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                                                                                                   В.В.Орінко