Судове рішення #1731103

                                     Справа № 1-32, 2007 року

 

                ВИРОК

          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                                                                                      

11 квітня 2007 року                                   Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючого -  судді:                                Галича Ю.М.,                                                                                                                                                                                                                                                       

при секретарі:                                           Коротун Г.І., 

за участю прокурора:                                Калітенка С. О., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мала Сквирка Білоцерківського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, працюючого завідувачем аптечного пункту с. Іванівка КП „Ставищенська центральна районна аптека № 26”, раніше не судимого,  за ст. 320 ч. 1 КК України, 

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23 червня 2006 року, працюючи на посаді завідувача аптечним пунктом с. Іванівка КП „Ставищенська центральна аптека № 26” та знаходячись у КП „Ставищенська центральна районна аптека № 26”, по накладній отримав 48 (сорок вісім) пляшечок „Калію перманганату” вагою по 5 г кожна. Вказані пляшечки „Калію перманганату” ОСОБА_1 перевіз до аптечного пункту в с. Іванівка Ставищенського району Київської області, щоб здійснювати там їх відпуск. При цьому ОСОБА_1 в період з 23 червня 2006 року до 12 січня 2007 року, не маючи відповідної ліцензії на право відпуску наркотичних засобів та їх прекурсорів в аптечному пункті с. Іванівка, невстановленим слідством особам продав 18 пляшечок „Калію перманганату”, а 12 січня 2007 року, близько 10 години 30 хвилин, за гроші в сумі 4 гривні продав ОСОБА_2 дві пляшечки „Калію перманганату”.

12 січня 2007 року, близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в аптечному пункті с. Іванівка КП „Ставищенська центральна аптека № 26”, добровільно видав працівникам міліції 28 пляшечок „Калію перманганату” вагою по 5 г кожна, які зберігав для подальшого продажу. 

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 329 від 05.02.2007 року подана на дослідження кристалічна речовина темного кольору - є перманганатом калію, який відноситься до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю. Загальна маса прекурсору становить - 150 г.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і показав, що працює завідувачем аптечним пунктом в с. Іванівка, який є структурним підрозділом комунального підприємства „Ставищенська центральна районна аптека № 26”. У фармацевтичній галузі працює з 1966 року, а на вказаній посаді з 1979 року. Усі ліки для відпуску в аптечному пункті отримую в центральній аптеці, що в смт. Ставище, 6-7 раз в місяць по накладних. 23 червня 2006 року отримав по накладній 55 видів ліків, серед яких було 48 пляшечок перманганату калію вагою по 5 г кожна. Замовлення на отримання ліків формую сам по заявкам клієнтів аптечного пункту. До того часу перманганат калію не отримував і не заказував його. Про те, що перманганат калію являється прекурсором знав і також знав, що, відповідно до наказу МОЗ України № 360, продавати перманганат калію можна за рецептом або без рецепту лише по одній упаковці. Про те, що для продажу перманганату калію необхідно мати окрему ліцензію, не знав і вважав, що якщо видають ці ліки в центральній аптеці, то є відповідний дозвіл. Хто саме того дня видавав йому ліки не пам'ятаю. З 23 червня 2006 року здійснював відпуск перманганату калію і постійно по одній пляшечці за відпуск, тобто відповідно до вимог Наказу № 360. 12 січня 2007 року до аптечного пункту зайшли двоє чоловік, які запитали дві пляшечки перманганату калію і продав тим ці дві пляшечки з розрахунку по одній пляшечці на кожного, а розраховувався з ним один з чоловіків, який дав купюру номіналом 10 гривень, дав здачу 6 гривень а дрібних грошей чоловік брати не захотів та пішов з аптеки. Після цього через декілька годин до аптечного пункту зайшли працівники міліції, які запитали чи є в продажі наркотичні засобі, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори і відповів що в продажу є перманганат калію. Тоді працівники міліції запитали про наявність ліцензії, якої не було, і потім на запитання працівників міліції добровільно видав усі пляшечки „Калію перманганату”, яких виявилося 28, також видав 10 гривень однією купюрою, яку отримав від невідомого чоловіка. Усі пляшечки „Калію перманганату” та гроші працівники міліції помістили в пакети, які опечатали та вилучили. Потім працівники міліції оглянули приміщення аптечного пункту, але інших заборонених чи обмежених в обігу ліків не виявили, бо їх взагалі ніколи не було, проте вилучили копію накладної по якій отримував „Калію перманганат”. Про свої дії працівники міліції склали відповідні протоколи, які завірив своїми підписами. Порушувати правила відпуску ліків не мав наміру, а продавав „Калію перманганат”, бо не знав, що не має права це робити, вважаючи, що можна продавати без рецепта по одній пляшечці за відпуск і це правило дотримував. Інших положень щодо продажу перманганату калію ніхто не доводив. Свою вину визнаю частково, бо умисно правил продажу перманганату калію не порушував і здійснював відпуск по старих правилах, а нові правила не знав і ніхто їх не доводив.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає  викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні  обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 320 ч. 1 КК України, як порушення правил відпуску прекурсорів, призначених для виробництва чи виготовлення наркотичних засобів чи речовин.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який визнав свою вину частково, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою похилого віку.

Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, та беручи до уваги, що підсудний скоїв злочин середньої тяжкості, тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, і міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним у вигляді обмеження волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, та із зобов'язанням  відповідно до п.п. 2), 3), 4) ч. 1 ст. 76 КПК України, із застосуванням умов ст. 69 КК України відносно додаткового покарання бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Із підсудного слід стягнути витрати, понесені на проведення експертних досліджень в сумі 139 гривень 49 копійок на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області відповідно до ст.  93 КПК України.

Речові докази: 24 пляшечки з перманганатом калію, які знаходяться на зберіганні в УБНОН ГУ МВС України в Київській області та 6 пляшечок з перманганатом калію, які знаходяться на зберіганні ВЕМРВ та МБЕ слід знищити, грошову купюру номіналом 10 грн. - повернути ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

 

ЗАСУДИВ:

      

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 320 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді  штрафу в розмірі 30( тридцяти ) неоподатковуваних мінімумів громадян тоб то 510 ( п'ятсот десять) гривень без  позбавлення права обіймати  посади  пов'язані з фармацевтичною діяльністю.

 Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.             

Речові докази: 24 пляшечки з перманганатом калію, які знаходяться на зберіганні в УБНОН ГУ МВС України в Київській області та 6 пляшечок з перманганатом калію, які знаходяться на зберіганні ВЕМРВ та МБЕ - знищити, грошову купюру номіналом 10 грн. - звернути в доход держави.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати на проведення судово-хімічної експертизи в сумі 139 (сто тридцять) дев'ять гривень 49 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 25574713, рахунок   № 35220100105021 УДК в Київській області, МФО 821018; призначення платежу - для зарахування НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області за експертизу, в тому числі ПДВ.

Вирок може бути оскаржено до  Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його оголошення.

 

Суддя                              

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація