Справа № 1-90, 2007 року

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 жовтня 2007 року                                 Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючого -  судді:                                Галича Ю.М.,                                                                                                                                                                                                                                                       

при секретарі:                                           Данилюк Н.П., 

за участю прокурора:                                Бабенка В.М., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, освіта повна загальна середня, працюючого механізатором СГ „Русь”, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 25 травня 2004 року за ст.ст. 185 ч. 3, 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком 3 роки з іспитовим строком 1 рік, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 5 вересня 2007 року близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння після вживання спиртних напоїв, з метою з'ясування відносин із ОСОБА_2 з приводу викрадення останнім радіоприймача з будинку ОСОБА_3, прийшов до місця проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_2. В подальшому ОСОБА_1, маючи злочинний намір на незаконне проникнення до чужого житла, зірвав навісний замок, яким були зачинені вхідні двері до веранди будинку. Не маючи можливості пройти до будинку у зв'язку з тим, що двері з веранди до кімнат будинку були зачинені зсередини, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, обійшов будинок із задньої сторони, скориставшись темною порою доби та відсутністю власника житла, незаконно, таємно, без дозволу власника, через отвір у вікні проник до житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2, який належить на праві власності ОСОБА_4.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України визнав повністю, суду показав, що 5 вересня 2007 року близько 19 години разом з ОСОБА_5 та братом ОСОБА_6 прийшли до дому до громадянина ОСОБА_2, де всі разом вживали пиво та спілкувались. Через деякий час з ОСОБА_5, ОСОБА_6 пішли до місця проживання ОСОБА_3, а ОСОБА_2 залишився дома, оскільки був в стані алкогольного сп'яніння. Коли прийшли до ОСОБА_3, в нього запитав, навіщо ОСОБА_3 сказав дружині, що нібито забрав з його будинку радіоприймач. На запитання ОСОБА_3 повідомив, що радіоприймача у нього забрав ОСОБА_2 Після цього разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пішли додому до ОСОБА_2 з метою з'ясувати, хто взяв з помешкання ОСОБА_3 радіоприймач. Коли прийшли до домогосподарства, на території якого в будинку проживає ОСОБА_2, підійшли до будинку, ОСОБА_1 постукав у вікно будинку, але ніхто не відчинив. Тоді підійшов до вхідних дверей, які ведуть до веранди будинку і помітив, що вони зачинені на навісний замок. Шарпнув за навісний замок таким чином, що з дверної коробки витягнув скобель та пройшов у приміщення веранди. Однак двері, які ведуть з приміщення веранди до кімнат будинку, були зачинені зсередини. В той час згадав, що у вікні будинку, яке знаходиться із задньої частини, відсутня шибка, через цей отвір у вікні часто залазить у будинок сам ОСОБА_2 Таким чином, вирішив проникнути до житла через отвір у вікні із задньої частини будинку. Коли заліз до будинку, відчинив з середини двері, до будинку зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 В цей час ОСОБА_2 сидів на ліжку в кімнаті будинку в стані алкогольного сп"яніння. Запитав у ОСОБА_2, чи брав він з будинку ОСОБА_3 радіоприймач, на що ОСОБА_2 відповів, що не брав. Після цієї відповіді ОСОБА_2 наніс удар ногою останньому в живіт. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не зізнався у вчиненні крадіжки, ще наніс декілька ударів руками і ногами ОСОБА_2 в різні частини тіла. Потім також взяв радіоприймач, який стояв на столі в кімнаті будинку та наніс удар даним радіоприймачем ОСОБА_2 в область голови, внаслідок удару розбив ОСОБА_2 голову, радіоприймач було пошкоджено. Під час цих подій ОСОБА_3 та ОСОБА_5 стояли в іншій кімнаті та спостерігали за тим, що відбувалось, але ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не наносили. Потім набрав у будинку води та дав ОСОБА_2 умити обличчя, оскільки з рани йшла кровотеча. Частина води розлилась на підлогу і послизнувся та впав, а під час падіння з необережності зачепив дзеркало в шафі поруч з ліжком, яке від удару розбилось. Після цього інцидент було вичерпано, і всі залишили будинок та пішли до місця свого проживання. У вчиненому підсудний щиро кається.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає  викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким, чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії кваліфікує за ст. 162 ч. 1 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який визнав свою вину повністю, раніше судимий за вироком за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 25 травня 2004 року за ст.ст. 185 ч. 3, 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком 3 роки з іспитовим строком 1 рік,  за місцем проживання характеризується негативно.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, та призначити покарання у вигляді штрафу бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст.  69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ст.162 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його оголошення.

Суддя