Справа № 1-47, 2007 року

ВИРОК

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 травня 2007 року                    Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючого  судді:                    Галича Ю.М.,                                                                                                                                                                                                                                                                

при секретарі:                             Данилюк Н.П., 

за участю прокурора:                Калітенка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шактобе, Балхашинського району Цілиноградської області Казахстану, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого, освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, в скоєнні злочину, передбаченого  ст. 164 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 листопада 2005 року № 2-410 ОСОБА_1 є боржником і зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, до їх повноліття.

Однак, станом на 1 лютого 2007 року він злісно ухиляється від сплати аліментів, а саме не працевлаштувався, на обліку в Ставищенському районному центрі зайнятості по безробіттю не перебуває, заборгованість по сплаті аліментів не погасив, не реагує на неодноразові попередження державного виконавця. За вказаний період заборгованість по аліментах становить 4930 гривень.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, визнав повністю, суду показав, що в 2001 році він розірвав шлюб зі своєю дружиною ОСОБА_5. Від їхнього шлюбу проживання вони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання яких повинен сплачувати аліменти. На даний час ніде не працюю, на обліку в Ставищенському районному центрі зайнятості по безробіттю не перебуваю, тому з того часу, коли шлюб розірвали, аліменти на для утримання дітей з листопада 2005 року жодного разу не сплачував. Ні дітям, а ні колишній дружині грошей не давав, подарунків не купував, будь-якої іншої матеріальної допомоги не надавав.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає  викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким, чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання сина.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який визнав свою вину повністю,  раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудному судом не встановлені.

З урахуванням вищевикладеного, та беручи до уваги, що підсудний скоїв злочин середньої тяжкості, тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, і міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним у вигляді обмеження волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, та із зобов'язанням  відповідно до п.п. 2), 3), 4) ч. 1 ст. 76 КПК України, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудної ст.  69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

 Застосувати до ОСОБА_1 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та зобов'язати його, відповідно до п.п. 2), 3), 4) ч. 1 ст. 76 КК України, не виїзджати за межі України без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя