Справа № 22Ц-2200/11Головуючий в суді першої інстанції:САЛО Т.Б.
Категорія: 20 Доповідач: Сорока Л. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2011 м. Вінниця
колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Сороки Л.А.
Суддів: Нікушина В.П., Копаничук С.Г.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
За участю: представника позивача ОСОБА_2,представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 травня 2011р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 за участі 3-ої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу від 01.08.2003р. укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо купівлі-продажу малої архітектурної форми та скасування рішення Третейського суду від 20.02.2007р. про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на малу архітектурну форму, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_4 29.09.2009р. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 (після реєстрації шлюбу – ОСОБА_6) про визнання договору купівлі-продажу торговельного кіоску недійсним та скасування рішення Третейського суду від 20.02.2007р.
Мотивуючи свій позов, ОСОБА_4 посилався на те, що в серпні 2008р. йому стало відомо про те, що ОСОБА_5 01.08.2003р. продав ОСОБА_6 (ОСОБА_6) торгівельний кіоск, який належав йому ОСОБА_9
20.02.2007р. постійно діючий третейський суд при асоціації «Розвитку та правозахисту підприємства» визнав договір купівлі-продажу торгового кіоску укладений 01.08.2003р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (ОСОБА_6) дійсним.
Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_10 просив суд визнати договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, недійсним та скасувати рішення Третейського суду від 20.02.2007р., яким цей договір визнано дійсним.
ОСОБА_4 вказує на те, що Третейський суд не перевірив чи є власником торгового кіоску ОСОБА_5 та чи мав він право на його відчуження. ОСОБА_4 стверджує, що цей торговий кіоск належав йому, він купив кіоск 01.10.2003р. у ОСОБА_11, про що укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу від 01.10.2003р.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20.05.2011р. в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити. Скаржник посилається на те, що суд не дав належної оцінки доказам по справі та ухвалив неправильне рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції зазначив, що позивач не довів свого права звертатись до суду з даним позовом, як суб’єкт звернення, право якого, на його думку, було порушено внаслідок прийняття рішення Третейським судом щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Колегія суддів погоджується з таким висновком оскільки позивач не надав суду переконливих доказів того, що торговий кіоск, про який іде спір, належить йому.
Суд повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, з яких встановив, що в договорі купівлі-продажу від 01.10.2003р. укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 предметом договору є виготовлення, встановлення на ринку вул. Привокзальна,1 торгового кіоску вартістю 33 000 грн. Інших даних на кіоск (з якого матеріалу виготовлений, його об’єм, розміри тощо) в договорі не зазначено. Ці дані відсутні і в акті прийому-передачі від 01.10.2003р. і у видатковій накладній. Тобто і в договорі купівлі-продажу і в акті прийому-передачі не зазначені індивідуальні або родові ознаки речі, яка була предметом договору купівлі-продажу.
Окрім того, сам договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 01.10.203р. викликає сумніви, оскільки дані про продавця ОСОБА_11 викладені станом на 01.01.2007р., а договір купівлі-продажу датований 01.10.2003р. (т. 1 а.с. 36-37).
Із матеріалів справи вбачається, що по заяві дружини позивача від 01.10.2003р. про переоформлення договору оренди торгового місця ОСОБА_5 передано у тимчасове володіння торгове місце площею 24 кв.м.
Документів про передачу ОСОБА_5 в користування, володіння чи розпорядження торгового кіоску позивач суду не надав.
За правилами статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач ОСОБА_4 своїх позовних вимог не довів, а тому суд прийняв правильне рішення, відмовивши йому у позові.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча:
Судді: