У Х В А Л А 

                               І М Е Н Е М      У К  Р А Ї Н И

 

“22” січня  2008 року

 

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

 

                                 головуючого - Парандюк Т.С.

                                 суддів - Бершадської Г.В.,  Храпак Н.М.

                                 при секретарі -  Мендрику Т.О.

                                 з участю - апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_2                                                                                                                    

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну         справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Козівського районного суду від 6 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування  моральної шкоди, - 

                                                В с т а н о в и л а:

 

          У вересні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до     ОСОБА_2 про відшкодування  моральної шкоди в сумі 50000 грн.

         Позивач зазначив, що ОСОБА_2, працюючи на посаді голови Козівської районної державної адміністрації, своїми незаконними діями протягом двох останніх років завдавав йому моральних та фізичних страждань, що привело до погіршення його стану здоров”я, в зв”язку з чим він з травня 2006 р. по травень 2007 р. стаціонарно лікувався, і як наслідок - в травні 2007 р. був визнаний інвалідом ІІІ групи загального захворювання.

         Незаконні дії полягали в домаганнях у грудні 2005 р. проведення перевірки статутної та фінансово-господарської діяльності підприємства, керівником якого він є, створенні розпорядженням в січні 2006 р. робочої групи для проведення перевірки з цих питань та ініціюванні проведення нової перевірки в травні 2006 р. вже силами робочої групи облдержадміністрації. Вважає, що вказані дії погіршили його ділову репутацію як керівника, завдали йому моральних страждань так як були направлені на розвал підприємства. Крім цього вважає, що ОСОБА_2 у вересні 2006 р. була організована спроба в судовому порядку позбавити його права власності на земельну частку (пай), що пошкодило його репутації серед жителів села Конюхи, в якому він тривалий час проживав і був головою колгоспу та серед працівників і знайомих в межах району.          

_____________________________________________________________________________

Справа №22а-93                                                 Головуючий у 1 інстанції - Кренцель М.І.

Категорія - 27                                                               Доповідач - Жолудько Л.Д.

                                                                                                                                  2

            

        

         В грудні того ж року відповідач звернувся до суду з вимогою про скасування наказу про призначення його на керівну посаду чим також завдав йому моральних страждань.       

         Рішенням Козівського районного суду від 6 листопада 2007 р. в задоволенні позову відмовлено.

         В апеляційній  скарзі  ОСОБА_1  просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог,  посилаючись на те, що суд не виконав всіх вимог цивільного судочинства, не вжив заходів до повного та всебічного з”ясування обставин справи на які він посилався та не дослідив доказів, наданих ним суду.

         Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

         Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що проведення перевірок не можна розцінювати, як дії, що призводять до нанесення моральних чи фізичних страждань та що позивачем не представлено жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачем як фізичною особою, було завдано йому моральну шкоду.

         Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

         З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, як голова Козівської райдержадміністрації, звертався в прокуратуру з проханням провести перевірку статутної та фінансово-господарської діяльності МШБ ПМК-8, керівником якої є ОСОБА_1, а в подальшому на виконання доручення прокуратури розпорядженням створив робочу групу по проведенню перевірки та про наслідки перевірки (зокрема відмову в наданні документів для проведення перевірки) повідомляв обласну державну адміністрацію та контролюючі органи.

         Звернення до правоохоронного органу з метою проведення перевірки діяльності підприємства та до суду з позовом про скасування наказу про призначення (переведення) ОСОБА_1 на посаду начальника МШБ ПМК-8 і визнання недійсним відповідного запису в трудовій книжці не є приниженням його ділової репутації.

         Зазначені дії ОСОБА_2були пов”язані із його службовою діяльністю як голови Козівської РДА.

         Крім того, з ухвали Козівського районного суду від 23 лютого 2003 р. про перегляд рішення цього суду від 4.11.2005 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до РДА про надання йому земельної частки  (паю) в розмірі 1.48 умовних одиниць, вбачається, що з такою заявою в суд звертався прокурор в інтересах Козівської РДА і представник РДА в судовому засіданні зазначеної заяви не підтримав та відмовився від цих вимог за безпідставністю.

 

 

                                                                                                                                  3

 

         Таким чином суд першої інстанції вірно виходив з того, що дані дії не можна розцінювати як такі, що призводять до нанесення моральних чи фізичних страждань, а сам факт проведення таких перевірок як моральну шкоду.                                                                                                                                 

         На підставі ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підтвердження або заперечення позовних вимог.

         ОСОБА_1 не доведено та судом не здобуто доказів про те, що діями ОСОБА_2 як фізичної особи було заподіяно апелянту моральну шкоду та що внаслідок його дій він отримав інвалідність.

         Доводи апелянта про те, що судом не досліджувались факти викладені в позові щодо організації ОСОБА_2 спроби позбавити його земельної частки (паю) та скасування наказу про призначення його на керівну посаду не заслуговують уваги суду, оскільки ухвала Козівського районного суду від     23 лютого 2007 року та постанова цього суду від 3 липня 2007 року досліджувались судом разом з іншими матеріалами, про що свідчить протокол судового засідання.

         За таких обставин суд підставно відмовив в задоволенні позову.

         Рішення суду є законним  і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі колегія суддів  не вбачає.

Керуючись ст.ст.307ч.1 п.1; 308; 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

 

                                         у х в а л и л а:

 

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.                                                                                                          

         Рішення Козівського районного суду від 6 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

з оригіналом згідно:

 

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                            Г.В.Бершадська

 

 

         юм