справа № 22а-71/2008рік головуючий у 1 інстанції - Галіян Л.Є.
категорія - трудові спори (40) доповідач - Гірський Б.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Ткач О.І.
суддів - Гірського Б.О., Храпак Н.М.
при секретарі - Любчик Л.В.
з участю апелянта ОСОБА_1, представника ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" - Павлової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 вересня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Тернопільський комбайновий завод" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19.09.2007 року відмовлено в задоволенні пред'явленого ОСОБА_1 позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в повному обсязі задовольнити пред'явлені ним вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, апелянт зазначив, що працював у відповідача - ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" електрозварювальником і наказом №105 від 24.05.2007 року звільнений з роботи за появу на роботі в нетверезому стані.
Вважаючи, що звільнений неправильно, просив поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Представник ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" - Павлова А.М. доводи апеляційної скарги заперечила та вказала, що звільнення ОСОБА_1 з роботи проведено відповідно до вимог діючого законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку появи працівника на роботі в нетверезому стані.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1з вересня 1981 року працював у відкритому акціонерному товаристві "Тернопільський комбайновий завод" за різними професіями. Останньою була професія електрозварювальника на автоматичних і напівавтоматичних машинах по третьому розряду в складальному цеху.
Наказом №105 від 24.05.2007 року ОСОБА_1звільнений з роботи, за згодою профспілкового органу, з підстав ст. 40 п.7 КЗпП України, у зв'язку з появою на роботі в нетверезому стані.
Постановляючи рішення і відмовляючи ОСОБА_1 в поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 16.05.2007 року перебував на робочому місці в нетверезому стані, а тому роботодавець правомірно розірвав з ним трудовий договір.
Такий висновок суду є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, з матеріалів справи вбачається, що роботодавець - ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", як доказ перебування ОСОБА_1 в нетверезому стані на робочому місці 16.05.2007 року представив складений в цей же день о 16 год. 15 хв. комісією товариства в складі: заступника голови правління, в.о. начальника механо-складального цеху, старшого інспектора табельного обліку, в присутності головного лікаря, лікаря-нарколога та старшої медсестри медико-санітарної частини Тернопільського комбайнового заводу акт про появу ОСОБА_1 на роботі в нетверезому стані та його відмову від спеціального обстеження з приводу алкогольного сп'яніння з використанням відповідних технічних засобів.
З даного акту вбачається, що про нетверезий стан ОСОБА_1 свідчив різкий запах алкоголю з рота, збудженість, неточність рухів, порушення мовних зв'язків, безглузді розмови.
Позивач ж ОСОБА_1, відповідно до вищезазначеної процесуальної норми, не представив суду будь-яких доказів про перебування на роботі у тверезому стані.
Крім того, він відмовився від спеціального медичного обстеження та від дачі будь-яких пояснень.
Щодо посилань позивача про те, що згода профспілкового органу цеху на його звільнення не може бути визнана такою, що має юридичне значення, оскільки за його звільнення проголосували лише троє із всіх шести членів профспілки, то дані посилання судом апеляційної інстанції до уваги братися не можуть, так як в даному випадку береться до уваги лише обов'язковість участі в засіданні цього органу більше половини його членів, що було дотримано (брали участь 4 із 6 членів, з яких 3 проголосували "за", а 1 "утримався").
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19.09.2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді:
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О.Гірський