Дата документу Справа № 22-а-1162/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а-1162/11 Головуючий у 1 інстанції: Булашев Р.Л.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф,
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
Суддів: Давискиби Н.Ф.
Мануйлова Ю.С.
При секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області на постанову Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про оскарження бездіяльності щодо виплат дітям війни.
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом посилаючись на те, що він, відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2004року №2196-ГУ «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006року, розмір її пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. У п.2 ст.З Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно правовими актами.
Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року № 6-рп по справі № 1-29/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»та «Про державний бюджет України на 2007 рік, в тому числі щодо виплати пенсій дітям війни, позивачка вважає, що починаючи з 09.07.2007року відповідач мав здійснити перерахунок належної їй пенсії та виплатити доплату у передбаченому законом розмірі. Таку бездіяльність позивач вважає незаконною та необгрунтованою, такою, що порушує її права та законні інтереси. Просила суд відновити їй пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006року до дня подачі адміністративного позову до суду, визнати протиправною бездіяльність УПФУ у Приморському районі Запорізької області, щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй в повному обсязі надбавки до пенсії, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в період з 2006-2009рр.; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавки до пенсії за 2006-2009рр.
Постановою Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року позов задоволено частково
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі Запорізької області, щодо нездійснення перерахування та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.12.08р. по 31.12.08р.та з 01.01.09р. по 31.12.09р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною.
На протязі 1-го місяця, з дати набрання чинності цією постановою, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі Запорізької області, здійснити перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в період: з 01.12.2008р. по 31.12.08р. включно, та з 01.01.09р. по 31.12.09р., підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та вимог та ст. 28 ч.І Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку встановлено діючим законодавством на вказаний час, з урахування сплаченої суми у цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в Приморському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині перерахунку і виплаті надбавки дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в Приморському районі Запорізької області підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народився 1939 року та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до пенсії як "дитині війни"з 22 травня 2008 року оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії "дітям війни", були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області будь яких дій з цього приводу не здійснювало.
Таким чином, з урахуванням вимог ст.. 99 КАС України, яка діяла в редакції на час розгляду справи в суді першої інстанції, та враховуючи час звернення до суду позивача з позовом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області провести перерахунок позивачу підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 11 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
На час розгляду справи Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"не призупинено дію ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст..6 названого Закону.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2009 року по 11 грудня 2009 року.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків (справа "Кечко проти України", рішення від 08.11.2005р.).
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суди обґрунтовано до уваги не взяли, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судами першої інстанції не розглядалися.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду Запорізької області від 31 грудня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: