А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
П О С Т А Н О В А
26.07.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Крегула М.М., розглянувши апеляцію ОСОБА_1 на постанову судді Тячівського районного суду від 14 червня 2011 р. про накладення адміністративного стягнення , -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Тячівського районного суду від 14 червня 2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканець АДРЕСА_1, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнутий до адмінвідповідальності – позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, за те, що 18.03.2011 року о 2 год. 10 хв. в м. Чернівці по вул. Чернішевського керував автомобілем марки «Мерседес» в стані алкогольного сп’яніння.
В апеляції ОСОБА_1 вказує, що з рішенням суду не згідний, так як факт керування ним автомобілем в стані алкогольного сп’яніння не відповідає дійсності. 18.03.2011 року його дійсно в м. Чернівці зупиняли працівники ДАЇ, відібрали в нього посвідчення водія для перевірки і не повернули. В його присутності протокол не складався і свідків при складенні протоколу не було, а також вказує, що йому не було запропоновано проходити медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння. Просить постанову суду змінити, призначивши йому покарання у виді штрафу.
В судовому засіданні при розгляді апеляції ОСОБА_1 підтримав свої доводи, пояснивши, що він закінчував середню школу з румунською мовою навчання, погано володіє українською мовою, зрозумів своє правопорушення в тому, що працівники ДАЇ запідозріли його у вживанні алкоголю, однак цього він не вчиняв і працівники ДАЇ йому не пропонували пройти медичний огляд. Оскільки він був втомлений, то у нього працівники ДАЇ відібрали документи, які наступного дня не повернули і склали протокол. В судове засідання його не викликали і суд наклав стягнення , яке не відповідає вимогам закону.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що його апеляція підлягає до часткового задоволення із таких підстав.
Із матеріалів справи видно, що суд постановив своє рішення лише на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення від 18 березня 2011 року без виклику та пояснень правопорушника, дослідження інших доказів у справі. Між тим , із змісту постанови суду вбачається, що судом визнано ОСОБА_1, винуватим у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного спяніння. Проте у мотивувальній частині постанови зазначено, що в його діях є склад адміністративного правопорушення - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, а не керування ним у стані алкогольного спяніння.
Як видно, висновок суду щодо суті правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 містить певні суперечності.
Такі неточності вбачаються також із змісту протоколу від 18 березня 2011 року, в якому , зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками, а не в стані алкогольного спяніння, як це передбачено диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пояснення останнього викладено незмістовно та некаліграфічним почерком, з якого практично неможливо зясувати викладені в ньому відомості.
Не дотримано при складанні протоколу і вимог Інструкції «Про порядок направлення громадян для огляду на стан спяніння в заклади охорони здоровя та проведення огляду з використанням технічних засобів» ( затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р. N 114/38/15-36-18, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 7 березня 1995 р. за N 55/591).
Згідно п.1.1 зазначеної Інструкції проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, які керують транспортними засобами з ознаками сп'яніння є обов'язковим і такий здійснюється шляхом огляду правопорушника. Згідно п. 2, 2.3. даної Інструкції працівник міліції одержує згоду особи на огляд на стан сп'яніння з використанням трубки "Контроль тверезості" або інших технічних засобів і такий огляд проводиться в присутності двох свідків.У разі відсутності такої згоди огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як видно, такий огляд ОСОБА_1 проведено не було, а тому достовірних даних про його перебування в момент керування автомобілем у стані алкогольного спяніння у справі немає.
Однак, як видно із змісту пояснення ОСОБА_1, зазначеного у протоколі, він виклав свою відмову їхати в лікарню, що підтверджено підписами в протоколі свідків.
Це стверджує факт того, що у діях ОСОБА_1 є склад адмінправопорушення, передбаченого ст.. 130 ч. 1 КУпАП , а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння.
При розгляді справи цим доказам суд не дав належної оцінки і виклав у постанові суперечливі висновки.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 таких правопорушень раніше не вчиняв, притягається до відповідальності вперше, що свідчить про несистематичність та відсутність повторності в його діях, а за своїм характером та наведеними обставинами таке порушення не може вважатись грубим. Зокрема, в постанові судді цих ознак і не наведено.
Враховуючи , що санкцією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено за такі дії альтернативне стягнення, в тому числі штраф, в постанові не мотивовано накладення більш суворого стягнення. Як видно, діями ОСОБА_1 не заподіяно шкоди будь-кому і про відсутність такої свідчать матеріали справи та з врахуванням наведених обставин справи не має достатніх підстав для накладення на ОСОБА_1 більш суворого стягнення, ніж штраф у розмірі , встановленому законом.
З урахуванням наведеного апеляція ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а тому , керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Тячівського районного суду від 14 червня 2011року щодо нього змінити.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 ( дві тисячі пятьсот пятьдесят ) гривень.
Суддя