У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
02.08.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Крегула М.М. (головуючого), Гошовського Г.М., Дацківа В.В.,
з участю: прокурора –Машкаринця І.І.
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляцію прокурора , що брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 25 червня 2011 року, про відмову в обранні запобіжного заходу – взяття під варту обвинуваченому
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, працює комерційним директором TOB «ВТК Експотрейд» м. Київ.
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 2, ч. З ст. 358 КК України.
Із подання вбачається, що в серпні 2004 року ОСОБА_4, підробив довідку про доходи про те, що він працює в ПП "Корінь Ганна Іванівна" і загальна сума його доходів з лютого 2004 року по липень 2004 року складає 3900 гривень, однак ОСОБА_4 там ніколи не працював та, відповідно, не отримував заробітної плати.
Після цього, 30 серпня 2004 року ОСОБА_4, з метою отримання кредиту для придбання комп'ютерної техніки у ПП "Ворович В.А." подав до Ужгородського регіонального управляння філії ВАТ КБ "Надра" підроблену довідку про доходи. В результаті , 30 серпня 2004 року між ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра" було укладено кредитний договір № 596/08-2004 про видачу ОСОБА_4 кредиту в розмірі 3800 гривень. В той же день кредитні кошти в сумі 3800 гривень вказаним банком згідно даного договору були перераховані на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ПП "Ворович В А." в Закарпатській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк".
У вересні 2004 року ОСОБА_4, підробив довідку про доходи на своє прізвище про те, що він працює в ПП "Корінь Ганна Іванівна" і загальна сума його доходів з лютого 2004 року по липень 2004 року складає 3900 гривень.
Після цього, 02 вересня 2004 року ОСОБА_4, з метою отримання кредиту для придбання комп'ютерної техніки у ПП "ОСОБА_5А." подав до Ужгородського відділення № 9 АППБ "Аваль", підроблену довідку про доходи, в результаті чого 02 вересня 2004 року між ОСОБА_4 та Ужгородським відділення № 9 АППБ "Аваль" було укладено кредитний договір № 5409/0010160/04-Ф про видачу ОСОБА_4 кредиту в розмірі 3785 гривень. В той же день, кредитні кошти в сумі 3785 гривень вказаним банком згідно даного договору були перераховані на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ПП "ОСОБА_5А." в Закарпатській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк".
03 квітня 2008 року було винесено постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. ст. 190 ч. 4, 209 ч. З, 28 ч. З - 358 ч. 2, З КК України.
15 квітня 2008 року - винесено постанову про оголошення розшуку ОСОБА_4
23 квітня 2008 року - кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 209 ч. З КК України, слідчим прокуратури Закарпатської області закрито на підставі ст. 6 п. 2 КК України за відсутністю в його діянні складу цього злочину та виключено з обвинувачення ОСОБА_4 кваліфікацію його дій за ст. 209 ч. З КК України.
25 лютого 2011 року злочинні дії ОСОБА_4 перекваліфіковано з ст. ст. 28 ч. З -358 ч. 2, З КК України на ч. 2 ст. 190, ч. 2, ч. З ст. 358 КК України.
За поданням в. о. заступника начальника СЧ СУ УМВС України в Закарпатській області постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 25 червня 2011 року відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3
Постанова суду вмотивована тим, що викладені в поданні слідчого твердження про те, що підозрюваний може ухилитися від слідства і суду нічим не обґрунтовані. Немає відомостей про те, що ОСОБА_3 може чи робить спроби перешкоджати встановленню істини по справі і робить спробу ухилитися від слідства та суду. Доводи слідчого не є переконливими та ґрунтуються а припущеннях. Суд дійшов висновку, що підстав для застосування відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у виді взяття під варту немає.
В апеляції прокурор зазначає, що постанова судді Ужгородського міськрайонного суду підлягає скасуванню, оскільки, при вирішенні подання не враховано, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості злочину, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі, продовжувати злочинну діяльність, а тому є усі підстави для обрання йому запобіжного заходу – взяття під варту.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який вважає постанову суду незаконною і просить її скасувати, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 який вважає рішення суду законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у поданні слідчого достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту не наведено. Зокрема, не можуть бути підставою, для взяття під варту, такі доводи які ґрунтуються на припущеннях, а саме, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду без наведення відповідних мотивів. При вирішенні подання слідчого судом враховано дані про особу - його вік, стан здоров'я, матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що його характеризують. Згідно ст. 89 КК України ОСОБА_3 не судимий. Та обставина, що ОСОБА_3 вчинив середньої тяжкості злочин не є достатньою підставою для взяття його під варту.
При вирішенні цього питання судом враховано положення ст.150 КПК України, досліджено обставини зазначені в ст.148 цього Кодексу, дані про його особу, його вік, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що його характеризують та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до вимог ст.ст. 148, 155 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Наведені в апеляції та в промові прокурора обставини не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу – взяття під варту.
У судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав, та пояснив, що не знав про порушення щодо нього кримінальної справи та що він оголошений в розшук.
В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_4 був повідомлений про винесення постанови про порушення кримінальної справи по факту заволодіння шляхом шахрайства грошима банку «Надра» та АППБ «Аваль», яка була винесена 25 січня 2006 року і по даній справі ОСОБА_4 14 червня 2006 року було допитано в якості свідка.
Постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. З ст. 209, ч. З ст. 28 - ч. 2, ч. З ст. 358 КК України, була винесена 24 січня 2008 року, а в матеріалах справи, зокрема в протоколі судового засідання зазначено, що ОСОБА_3 копію постанови про порушення кримінальної справи отримав тільки 25.06.2011 року.
Крім того, матеріалами справи стверджено, що всі взяті ОСОБА_3 кредити - погашено ще у 2006 році.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що достатніх підстав для задоволення апеляції прокурора та обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 тримання під вартою і скасування постанови суду не наведено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 25 червня 2011 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_3 –без зміни.
Судді: