КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2011 № 50/509-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Дзюбка П.О.
Сотнікова С.В.
при секретарі:
від заявника не з’явився;
від апелянта ОСОБА_1. – представник за дов. № 779/11.2.2 від 20.08.2010р.;
від боржника не з’явився;
арбітражний керуючий Корольов Володимир Миколайович
розглянувши апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”
на ухвалу Господарського суду
міста Києва
від 09.03.2011р.
справа № 50/509-б (суддя Голова тюк Л.Д.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “3 Бетони”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “А Бетони”
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “3 Бетони” (далі – заявник) у липні 2010 року звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “А Бетони”.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 р. у справі №50/509-б визнано кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон”: ТОВ “3 Бетони” (код ЄДРПОУ 32014894) з кредиторськими вимогами в сумі 4 351 422, 23 грн., з яких: 4 325 875, 56 –четверта черга задоволення; 25 546, 67 - перша черга задоволення; “Філгейт Кредит Ентерпрайзис Лімітед” (реєстраційний код в комерційному реєстрі №145899) з кредиторськими вимогами в сумі 1 003 881, 72 грн. –четверта черга задоволення; ТОВ “Укіо Банк Лізинг” (код ЄДРПОУ 34003114) з кредиторськими вимогами в сумі 134 309, 45 грн. з яких: 59 379, 78 грн. – четверта черга задоволення; 1 875, 35 грн. - перша черга задоволення, 73 054, 32 грн. - шоста черга задоволення; ТОВ “Зелене Місто” (код ЄДРПОУ 33694751) з кредиторськими вимогами в сумі 48 732, 16 грн. –четверта черга задоволення; ТОВ “Борей” (код ЄДРПОУ 25636555) з кредиторськими вимогами в сумі 24 310, 96 грн. з яких : 20 956, 00 грн. –четверта черга задоволення; 781, 70 грн. - перша черга задоволення, 2 573, 26 грн. - шоста черга задоволення; ТОВ “Хілті (Україна) Лтд” (код ЄДРПОУ 23162194) з кредиторськими вимогами в сумі 8 852, 20 грн. –четверта черга задоволення; державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва з кредиторськими вимогами у сумі 28 515, 08 грн. з яких : 8 380, 08 грн. - третя черга задоволення; 20 135, 00 грн. - шоста черга задоволення; Управління ПФ України в Шевченківському районі м. Києва з кредиторськими вимогами на загальну суму 166 970, 15 грн. –третя черга задоволення; Київський міський центр зайнятості з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 7 448, 96 грн. –третя черга задоволення; ФСС з тимчасової втрати працездатності Київське міське відділення Подільської міжрайонної виконавчої дирекції з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 1 932, 93 грн. ;публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк”(код ЄДРПОУ 14359319) з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 32 240 836, 32 грн. з яких: 31 884 005, 20 грн. перша черга задоволення; 356 831, 12 грн. –шоста черга задоволення –забезпечені заставою; вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати на загальну суму 589 060, 66 грн. –перша черга задоволення. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Затверджено реєстр вимог кредитора боржника –товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” (код ЄДРПОУ 35086500) на загальну суму 32 425 004,40 грн. Зобов’язано розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” (код ЄДРПОУ 35086500) арбітражного керуючого Сінєльнікова Валерія Васильовича протягом десяти днів з дня винесення даної ухвали повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів. Зобов’язано розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” (код ЄДРПОУ 35086500) арбітражного керуючого Сінєльнікова Валерія Васильовича надати суду у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, протокол зборів кредиторів боржника стосовно обрання комітету кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у відповідності до якої просить змінити ухвалу Господарського суду міста Києва в частині визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, визнати та включити кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” на загальну суму 40416431,31 грн. (5028472,23 дол. США), що еквівалентна 40026638,95 грн. за офіційним курсом НБУ встановленим на 30.12.2010р. та 389792,36 грн. до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою, з яких 39466531,90 грн. – перша черга задоволення; 949899,41 грн. – шоста черга задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва під час винесення ухвали по даній справі порушив норми процесуального та матеріального права, що в свою чергу призвело до винесення необґрунтованої ухвали.
Крім того, апелянт зазначив, що в підтвердження того, що боржником визнано кредиторські вимоги ПАТ “ВТБ Банк” в розмірі 40416431,31 грн. є протокол зборів комітету кредиторів №1 від 17 березня 2011р., в якому чітко вказано, що ПАТ “ВТБ Банк” має 40417 кількість голосів пропорційно до суми вимог кредитора, що є кратною тисячі гривень.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. у справі № 50/509-б апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Боржник письмовий відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Заявник та боржник в засідання Київського апеляційного господарського суду 14.06.2011 р. не з’явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. та поштовим повідомленням №78102820.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, заявник та боржник не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 14.06.2011р. Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника заявника та боржника за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.03.2011р. підлягає зміні в частині визнання кредиторських вимог ПАТ “ВТБ Банк”, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” – задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
08.11.2010р. ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва визнано розмір вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “3 Бетони”, який подав заяву про порушення справи про банкрутство до товариства з обмеженою відповідальністю “А - Бетон” на суму 4325875,56 грн.
Вимоги заявника підтверджені документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, які не сплачені боржником протягом трьох місяців після настання встановленого строку для їх сплати.
Спірною ухвалою суду першої інстанції вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “З Бетони” визнані у сумі 4351422,23 грн., з яких: 4325875,56 грн. – віднесені до четвертої черги задоволення, 25546,67 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Проте, Київський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про неправомірність віднесення вимог у сумі 25546,67 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів у справі №50/509-б, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", далі - Закон про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Черговість задоволення вимог кредиторів визначається статтею 31 Закону про банкрутство. Так, підпунктом “г” пункту 1 частини 1 статті 31 Закону про банкрутство встановлено, що першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита.
У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника (п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство).
Отже, кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “З Бетони” у розмірі 25 546,67 грн. необхідно включити до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки вони є витратами понесені Товариством з обмеженою відповідальністю “З Бетони” в процесі розгляду інших справ у порядку позовного провадження, а отже не підлягають включенню до першої черги вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон”. Витрати на оплату державного мита у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” Товариством з обмеженою відповідальністю “З Бетони” взагалі заявлені не були.
Такими чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “З Бетони” підлягають визнанню у сумі 4351422,23 грн., та віднесенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
31.12.2010р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) “Філгейт Кредит Ентерпрайзис Лімітед” звернулося до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на суму 1003881,72 грн. та просить включити до четвертої черги кредиторських вимог.
Згідно з поданою заявою у спірних правовідносинах боржником не здійснена відповідно до договору позики від 07.05.2007р. сплата кредиту відсотки за користування позикою на загальну суму 126225,21 доларів США, що є еквівалентним сумі 1003881,72 грн.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, вимоги “Філгейт Кредит Ентерпрайзис Лімітед” про визнання його кредитором боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню у сумі 1003881,72 грн.– вимоги четвертої черги щодо сплати боргу .
30.12.2010р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ” звернулося до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на суму 134309,45 грн.
Згідно з поданою заявою у спірних правовідносинах заборгованість боржника підтверджувалась відповідними рішеннями господарського суду від 29.10.2009р. у справі №43/347 та від 19.11.2009р. у справі №22/537 та відповідними виконавчими документами.
Ухвалою суду першої інстанції вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ” визнані у сумі 134309,45 грн., з яких: 59379,78 грн. – віднесені до четвертої черги задоволення, 1875,35 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів, 73054,32 грн. – до шостої черги задоволення.
Проте, матеріалами справи, зокрема, заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ” поданою до суду першої інстанції та документами, що додані до неї, спростовується правомірність віднесення вимог у сумі - 1 875,35 грн. до першої черги, а суми у розмірі - 4787,32 грн. до шостої черги задоволення вимог кредиторів у справі №50/509-6.
Черговість задоволення вимог кредиторів визначається статтею 31 Закону про банкрутство. Так, пунктом 4 частини 1 статті 31 Закону про банкрутство встановлено, що у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника (п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Відповідно до абзацу 10 пункту 4.5 рекомендацій президії Вищого господарського суду України викладеному у листі від 04.06.2004р. №04-5/1193 розмір штрафів і пені відповідно до частини другої статті 15 Закону про банкрутство має бути включено до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольнятися у шосту чергу відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановлених статтею 31 Закону про банкрутство.
Отже, кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ” у розмірі - 1875,35 грн. необхідно було включити до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки вони є витратами понесені Товариством з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ” в процесі розгляду інших справ у порядку позовного провадження та не підлягають включенню до першої черги вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон”, а вимоги у розмірі - 4787,32 грн. також підлягають включенню до четвертої черги вимог кредиторів, оскільки вони за своєю суттю виникнення не є неустойкою. При цьому, витрати на оплату державного мита та за сплату платежу за внесення до Єдиної бази даних інформації у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” Товариством з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ” взагалі заявлені не були.
Такими чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УКІО БАНК ЛІЗИНГ” (ідентифікаційний код 34003114) підлягають визнанню у розмірі 134 309,45грн., з яких підлягають віднесенню: 66 042,45грн. - до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 68 267,00грн. - до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
31.12.2010р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю “Зелене місто” звернулося до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на суму 48732,16 грн.
Згідно з поданою заявою у спірних правовідносинах заборгованість боржника перед кредитором на суму 48732,16 грн. виникла за договором №29Д-07/1, договором №29Д-07/18/1 та договором №АБ-03/2009.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Зелене місто” про визнання його кредитором боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню у сумі 48732,16 грн. – вимоги четвертої черги щодо сплати боргу.
27.12.2010р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю “Борей” звернулося до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на суму 24310,96 грн. та стягнення витрат по сплаті державного мита в розмірі 58,00 грн. та витрат за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство в розмірі 40,00 грн.
Згідно з поданою заявою у спірних правовідносинах заборгованість боржника підтверджувалась відповідними рішеннями господарського суду від 27.07.2009р. у справі №11/224 та від 09.02.2010р. у справі №2/30 та відповідними виконавчими документами.
Так, наведеними документами підтверджується судові витрати, що були понесені Товариство з обмеженою відповідальністю “Борей” у зазначених судових справах, зокрема загальна сума у розмірі – 781, 70 грн., інфляційні та 3% річних у загальному розмірі – 1241,49 грн.
Ухвалою суду першої інстанції вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Борей” визнані у сумі 24310,96 грн., з яких: 20956,00 грн. – віднесені до четвертої черги задоволення, 781,70 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів, 2573,26 грн. – до шостої черги задоволення.
Проте, Київський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про неправомірність віднесення вимог у сумі 25546,67 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів у справі №50/509-б, з огляду на наступне.
Так, відповідно до рішень господарського суду першої інстанції від 27.07.2009р. у справі №11/224 та від 09.02.2010р. у справі №2/30 підтверджуються сплата судових витрат, що були понесені Товариством з обмеженою відповідальністю “Борей” у зазначених судових справах, зокрема, загальна сума у розмірі - 781,70 грн. та й нараховані інфляційні втрати та 3% річних у загальному розмірі - 1 241,49 грн.
Отже, кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Борей” у розмірі - 781,70грн. необхідно було включити до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки вони є витратами понесені Товариством з обмеженою відповідальністю “Борей” в процесі розгляду інших справ у порядку позовного провадження та не підлягають включенню до першої черги вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон”, а вимоги у розмірі - 1241,49грн. також підлягають включенню до четвертої черги вимог кредиторів, оскільки вони за своєю правовою природою виникнення не є неустойкою. При цьому, також необхідно визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Борей” за понесені судові витрати у справі про банкрутство у сумі - 125,00 грн., які підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Такими чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Борей” підлягають визнанню у розмірі 24435,96грн., з яких підлягають віднесенню: 125,00грн. - до першої черги задоволення вимог кредиторів, 22979,19грн. - до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 1331,77грн. - до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
10.01.2011р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” звернулося до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на суму 8852,20 грн.
Згідно з поданою заявою у спірних правовідносинах заборгованість боржника перед кредитором на суму 8852,20 грн. виникла за договором поставки №0000274-вп від 31.03.2008р.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” про визнання його кредитором боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню у сумі 8852,20 грн. – вимоги четвертої черги щодо сплати боргу.
28.12.2011р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулася до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на суму 28515,08 грн.
Згідно з поданою заявою станом на 23.12.2010р. загальна сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” становить 28515,08 грн.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання його кредитором боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню у сумі 28515,08 грн. з яких: 8380,08 грн. – вимоги третьої черги щодо сплати боргу, 20135,00грн. – шоста черга задоволення.
04.01.2011р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва звернулося до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на суму 166970,15 грн.
Згідно з поданою заявою станом на 02.12.2010р. загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” перед управлінням пенсійного фонду України становить 166970,15 грн.
Ухвалою суду першої інстанції вимоги Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва визнані у сумі 166970,15 грн. – віднесені до третьої черги задоволення.
Проте, Київський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про неправомірність віднесення вимог у сумі 166970,15 грн. до третьої черги задоволення вимог кредиторів у справі №50/509-б, з огляду на наступне.
Так, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону про банкрутство, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян -довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
Отже, визнані кредиторські вимоги Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва необхідно включити до другої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки це передбачено зазначеною вище нормою Закону про банкрутство.
29.12.2011р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на суму 7448,96 грн.
Згідно з поданою заявою станом на розгляд справи в суді першої інстанції. загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” перед фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України становить 7448,96 грн.
Ухвалою суду першої інстанції вимоги Київського міського центру зайнятості визнані у сумі 7448,96 грн. – віднесені до третьої черги задоволення.
Проте, Київський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про неправомірність віднесення вимог у сумі 7448,96 грн. до третьої черги задоволення вимог кредиторів у справі №50/509-б, з огляду на наступне.
Так, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону про банкрутство, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян -довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
Отже, визнані кредиторські вимоги Київського міського центру зайнятості необхідно включити до другої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки це передбачено зазначеною вище нормою Закону про банкрутство.
04.01.2011р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) Фонд Соціального Страхування з тимчасової втрати працездатності Київське міське відділення Подільської міжрайонної виконавчої дирекції звернувся до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на суму 1932,92 грн.
Згідно з поданою заявою відповідно до звіту Ф4-ФСС за 9 місяців 2010 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” перед Фондом Соціального Страхування з тимчасової втрати працездатності становить 1932,92 грн.
Ухвалою суду першої інстанції вимоги Київського міського центру зайнятості визнані у сумі 1932,92 грн. – віднесені до третьої черги задоволення.
Проте, Київський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про неправомірність віднесення вимог у сумі 1932,92 грн. до третьої черги задоволення вимог кредиторів у справі №50/509-б, з огляду на наступне.
Так, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону про банкрутство, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
Отже, визнані кредиторські вимоги Фонду Соціального Страхування з тимчасової втрати працездатності Київське міське відділення Подільської міжрайонної виконавчої дирекції необхідно включити до другої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки це передбачено зазначеною вище нормою Закону про банкрутство.
10.01.2011р. (згідно відмітки відділу діловодства господарського суду першої інстанції) Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк” звернулося до Господарського суду першої інстанції з заявою про визнання кредитором по справі з грошовими вимогами до боржника та просив визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Бетон” на загальну суму 40416431,31 грн.
При цьому Київський апеляційний господарський суд відзначає, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначається, що кредитор звернувся з вимогами на суму 32240836,32 грн., що не відповідає дійсності.
Так, ухвалою суду першої інстанції вимоги Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” визнані у сумі 32240836,32 грн. з яких: 31884005,20 грн. перша черга задоволення; 356 831,12 грн. – шоста черга задоволення –забезпечені заставою.
Проте, Київський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку про неправомірність задоволення вимог кредитора лише в сумі 32240836,32 грн., з огляду на наступне.
Згідно з поданою заявою заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “А Бетони” перед кредитором складається з –
- суми заборгованості за кредитним договорам 5023207,99 дол. США, що еквівалентна 39984735,60 грн. за офіційним курсом НБУ, встановленим на 28.12.2010р. та 387 329,51 грн.
- 85 гривень державного мита за подання заяви з кредиторськими вимогами;
- 236 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів за подання заяви з кредиторськими вимогами;
- 40 гривень за оплату послуг за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредиторів та їх грошових вимог;
- 3249,24 доларів США, що еквівалентна 25863,95 грн. за офіційним курсом НБУ,
встановленим на 28.12.2010р. витрат по сплаті державного мита у справі № 34/580;
- 236 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі № 34/580;
- 2015,00 дол. США, що еквівалентна 16 039,40 грн. за офіційним курсом НБУ, встановленим на 28.12.2010р. та 1 553,35 грн. витрати зі сплати державного мита у справі №33/356;
- 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі № 33/356.
Крім того, матеріали справи містять протокол зборів комітету кредиторів № 1 від 17.03.2011р. в якому вказано, що Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк” має 40417 кількість голосів пропорційно до суми вимог кредитора, що є кратною тисячі гривен.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням апелянта, що боржником визнано кредиторські вимоги ПАТ “ВТБ Банк” в розмірі 40416431,31 грн.
Отже, вимоги Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” необхідно визнати в сумі 40416431,31 грн. з яких: 39466531,90 грн. перша черга задоволення; 949899,41 грн. – шоста черга задоволення.
Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.03.2011р. по даній справі підлягає зміні в частині визнання кредиторських вимог ПАТ “ВТБ Банк” з підстав неповного з’ясування обставин справи, в порядку п. 4 ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” – задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” задовольнити.
2. Пункти 1, 3, 5, 8, 9, 10 11 частини 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 09.03.2011р. у справі №50/509-б змінити, викласти пункти 1, 3, 5, 8, 9, 10 11 частини 1 резолютивної частини ухвали в новій редакції -
- Товариство з обмеженою відповідальністю “З Бетони” (код ЄДРПОУ 32014894) з кредиторськими вимогами в сумі 4351422,23 грн. – четверта черга задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Укіс Банк Лізинг” (код ЄДРПОУ 34003114) з кредиторськими вимогами в сумі 134309,45 грн., з яких: 66042,45 грн. – четверта черга задоволення вимог кредиторів, 68267,00 грн. – шоста черга задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Борей” (код ЄДРПОУ 25636555) з кредиторськими вимогами в сумі 24435,96 грн., з яких: 125,00 грн. – перша черга, 22979,19 грн. – четверта черга задоволення вимог кредиторів, 1331,77 грн. – шоста черга вимог кредиторів;
- Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва з кредиторськими вимогами в сумі 166970,15 грн. – друга черга задоволення вимог кредиторів;
- Київський міській центр зайнятості з кредиторськими вимогами в сумі 7448,96 грн. – друга черга задоволення вимог кредиторів;
- Фонд Соціального Страхування з тимчасової втрати працездатності Київське міське відділення Подільської міжрайонної виконавчої дирекції з кредиторськими вимогами в сумі 1932,93 грн. – друга черга задоволення вимог кредиторів;
- Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк” (код ЄДРПОУ 14359319) з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 40416431,31 грн. з яких 39466531,90 грн. – перша черга задоволення; 949899,41 грн. – шоста черга задоволення.
3. Матеріали справи № 50/509-б повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді Дзюбко П.О.
Сотніков С.В.