Дата документу             Справа №

                               Апеляційний суд Запорізької області

                                            Судова палата з цивільних справ

                                           Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Піх Ю.Р.                        Суддя доповідач Бондар М.С.                            

12 липня 2011 року                                       Справа № 22-3932/11

У Х В А Л А

Іменем  України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар  М.С. , судді:   Кухар С.В., Поляков О.В.

секретар  -  Волчанова І.М.

при участі:      прокурора  -                                                                  адвоката –

розглянула  у  відкритому судовому  засіданні в залі  суду  цивільну справу   за

апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про вселення та за зустрічними вимогами про визнання особи як такою що втратила право користування житловим приміщенням, треті особи: Головне Управління пенсійного Фонду України в Запорізькій області, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ УМВС України в Запорізькій області, Комунальне підприємство ВРЕЖО № 11, -

в с т а н о в и л а  :

У березні 2009 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення, посилаючись на те, що з вересня 1994 року він перебував у шлюбі з відповідачем, проживав разом з дружиною в квартирі АДРЕСА_1, де, з 2004 року, був одночасно і зареєстрований. У січні 2008 року розлучився і вважав за необхідне проживати окремо. Для чого, влітку 2008 року, за договором найму, поселився до іншого приміщення. На цей час бажає повернутися в житлове приміщення але відповідач не впускає його до помешкання.

Відповідач заявив вимоги про визнання позивача, як таким, що втратив право користування жилим приміщенням, стверджуючи на тому, що вона є наймачем  спірної квартири, в якій зареєстрований ОСОБА_7 – колишній чоловік та їх донька –інвалід дитинства, 16 років. З грудня 2007 року позивач не проживає в квартирі без поважних причин. Своїх обов'язків по утриманню житла не виконує. Тому на підставах, передбачені ст.71 ЖК, просила задовольнити позов.

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31.05.2011 року первісний позов відхилено, а зустрічні вимоги про визнання особи як такою що втратила право користування житловим приміщенням задоволені.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, оскільки на його думку, суд не мав правових підстав для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального и процесуального права.

Із матеріалів вбачається наступне.

Спірне житлове приміщення –двохкімнатна квартира, була надана позивачу на сім'ю із 3-х чоловік: він, відповідач та донька.

Квартира надана ОСОБА_2 Головним Управлінням Пенсійного Фонду України в Запорізькій області як працівнику Фонду на час роботи (а.с.33).

В цей час на вказаній житловій площі зареєстровані сторони (а.с.9).

18 січня 2007 року шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_2 був розірваний (а.с.32).

Після розірвання шлюбу відповідач та його неповнолітня дитина-інвалід постійно проживають в спірному жилому приміщенні.

Встановлено, що позивач ОСОБА_7 з грудня 2007 року в квартиру не приходив і не проживав у ній. Протягом всього часу витрат по оплаті квартири і комунальних платежів не ніс.

Висновки суду першої інстанції з цього питання перевірені й підтвердженні актами житлового органу та узгоджуються з поясненнями свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.34).

Будь-яких достовірних доказів про те, що позивач дійсно чинить перешкоди в проживанні у спірній квартирі, як-то: звернення до житлового органу чи до міліції до дня звернення до суду, відповідач суду не надав.

Не підтверджені і заяви про заміну замків на вхідних дверях квартири.

Беручи до уваги наведене, районний суд обґрунтовано дійшов до висновку, що за ст.71 ЖК, за відповідачем не збереглось жиле приміщення, оскільки він в ньому був відсутній понад 6 місяців без поважних причин, а тому підстав для скасування рішення не має.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а  :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя у цій справі від 31.05.2011 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:                     Судді: