КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2011 № 05-5-31/4534
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Федорчука Р.В.
Лобаня О.І.
при секретарі:
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. – дов. б/н від 10.06.2011 р.;
від відповідача: не з”явились;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітракон Україна»
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 26.04.2011 р.
у справі № 05-5-31/4534 (суддя – Качан Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітракон Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грюнберг»
про стягнення вартості простою автомобілів 25 195,25 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2011 р. у справі № 05-5-31/4534 позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто без розгляду на підставі п.п. 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що позивачем не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, ксерокопії документів належним чином не засвідчені. Також не надано доказів сплати державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а саме на платіжних дорученнях № 2510, 2511 від 30.11.2010 р. відсутні дата та підпис відповідального виконавця та відбиток печатки банку.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Логітракон Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.04.2011 р. у справі №05-5-31/4534 повністю та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача, оскільки Київським апеляційним господарським судом направлялась ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження від 03.06.2011 на адресу відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Порядок повернення судом позовної заяви без розгляду регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав, які тягнуть за собою повернення позовної заяви.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Долучення до позовної заяви не засвідчених належним чином копій документів не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки у відповідності до ст. 65 ГПК України в порядку підготовки справи до розгляду у випадку необхідності суд повинен зобов’язати позивача виконати певні дії, зокрема, надати оригінали чи належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви.
Частиною 3 пунктом 2.1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (далі – Роз’яснення) передбачено, якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК України. Якщо подані копії документів викликають сумніви, господарський суд має право витребувати оригінали цих документів.
Крім того, у п. 3.2 Роз’яснення зазначено, що суд не вправі повернути позовну заяву з мотиву недодання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд – вимагати їх надання до закінчення розгляду справ.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
У разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету суд може і повинен витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі (Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.2007 року).
Частиною 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітракон Україна» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду м. Києва від 26.04.2011 р. – скасуванню, з направленням справи № 05-5-31/4534 на розгляд Господарського суду м. Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 36, 81, 99, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітракон Україна» задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.04.2011 року у справі №05-5-31/4534 скасувати.
Матеріали справи №05-5-31/4534 передати на розгляд Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Ткаченко Б.О.
Судді Федорчук Р.В.
Лобань О.І.