КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2011 № 13/5026/576/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Суліма В.В.
Сотнікова С.В.
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2. (довіреність № 28/03-2011, від 28.03.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_1 ( довіреність №10/06 від 10.06.2011р.)
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Віол-Агро»
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 12.05.2011р.
у справі № 13/5026/576/2011
за позивом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віол-Агро»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі № 13/5026/576/2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, «Віол-Агро» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі № 13/5026/576/2011 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року відкрито апеляційне провадження у справі № 13/5026/576/2011 та призначено до розгляду на 14.06.2011 р.
10.06.2011р. через загальний відділ документального забезпечення КАС від відповідача надійшов відзив на апеляційна скаргу в якому просить рішення господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
14.06.2011р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 23.06.2011
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і СФГ «Зевс» існують правовідносини, що склались на підставі договору поставки від 18.09.2009р. відповідно до якого позивач став власником 1000 тонн зерна соняшнику. На виконання договору позивач протягом 22-29.09.2009р. перерахував 2050000 грн.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що договір відповідає вимогам Цивільного Кодексу України, сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. СФГ «Зевс» було оформлино складську квитанцію №1 АУ003 і зареєстровано її в Державному реєстрі. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний та є чиним.
25.12.2009р. між позивачем і СФГ «Зевс» укладено договір тимчасового відокремленого зберігання належного позивачу 974,96т зерна соняшнику на складах СФГ «Зевс» в с. Ярошівка , а вже 26.12.2009р. СФГ «Зевс» повідомив позивача про можливість отримання зерна зі схову.
Як свідчать матеріали справи, при розслідуванні кримінальної справи №1110900050 слідчим УДСБЕЗ УМВС 28.12.2009р. прийнято постанову про накладення арешту та вилучення зерна, що зберігалось в СФГ «Зевс».
На підставі постанови про накладення арешту на майно у кримінальній справі 30.12.2009р. УДСБЕЗ у Черкаській області всього було вилучено 1002,26 тонни зерна, в тому числі 238,26 тонн зерна з автомобілів позивача, яке він намагався перевезти у своє господарство транспортом перевізника (Вінницьке АТП), отримане зерно від СФГ «Зевс», та передано на Катеринопільський елеватор на зберігання.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2010р. встановлено, що ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна) провів закупівлю 2000 тон насіння соняшнику врожаю 2009р. на підставі договору складського зберігання від 24.11.2009р. № 15 передав його на відповідальне зберігання на склад СФГ «Зевс».
Зазначеним рішенням суду було встановлено, що вказане зерно соняшника було предметом договору поставки №500/22-4816 від 14.09.2009р. укладеним між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна) та ВАТ «Миронівський хлібокомбінат», а місцевим покупки визначено склад СФГ «Зевс».
Резолютивною частиною рішення вирішено вилучити у ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна) та передати ВАТ «Миронівський хлібопродукт» насіння соняшнику врожаю 2009р., в кількості 1002тони 260 кг., ДСТУ 2239189.
З огляду на зняття 29.01.2010р. арешту на вказане насіння соняшнику, ТОВ «Катеринопільський елеватор» на підставі трьохстороннього акту від 16.02.2010р. укладеного ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна), ВАТ «Миронівський хлібокомбінат» та ТОВ «Катеринопільський елеватор», передав зазначене насіння його власнику, а саме ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна), який в свою чергу, передав його ВАТ «Миронівський хлібокомбінат». Даний право чин був затверджений Актом державного виконавця від 17.02.2010р. та постановою про закриття виконавчого провадження від 19.02.2010р. Таким чином, ТОВ «Катеринопільський елеватор» правомірно було передано насіння соняшника ВАТ «Миронівський хлібокомбінат»
Наявність постанови слідчого від 30.12.2009р. про передачу зерна відповідачу на зберігання та видача відповідачем квитанцій, реєстри Катеринопільського елеватора: №КТ1-010994 від 08.01.2010р.; №КТ1-011000 від 09.01.2010р.; №КТ1-011002 від 09.01.2010р.; №КТ1-011007 від 10.01.2010р.; №КТ1-011008 від 10.01.2010р.; №КТ1-010994 від 08.01.2010р. свідчать, що відповідачем отримано на схов зерно, яким має розпоряджатися слідчий орган, однак в ній не вказано хто є власником цього зерна.
В матеріалах справи відсутні претензії чи якісь інших вимог про видачу позивачу зерна, що передано на зберігання органами слідства. Листи до відповідача в травні 2010р. про відвантаження зерна соняшнику суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги, оскільки спірного зерна на елеваторі вже не було і про це було відомо позивачу.
Відповідач зі свого складського зберігання на підставі наказу господарського суду міста Києва від 12.02.2010р. у справі №3/27 від 02.02.2010р. за позовом ВАТ « Миронівський хлібопродукт»до ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешнл» про стягнення 1002,26 тонн зерна соняшнику, за участю виконавця ДВС 17.02.2010р. видав 1002,26 тонн зерна соняшнику ДСТУ223919, яке на даний час перероблено і як таке не існує.
Рішення господарського суду міста Києва набрало законної сили і відповідно до положень ст.4-5 ГПК України є обов’язковим до виконання на всій території України підприємствами, установами, організаціями, яких воно стосується. Вимоги виконавців Державної виконавчої служби є також обов’язковими до виконання. Чинне законодавство передбачає відповідальність за невиконання рішень судів і органів ДВС.
Позивачу було відомо про рух зерна соняшнику від СФГ «Зевс» до відповідача і у послідуючому до Миронівського КХП. Позивачем не вчинено жодної дії для отримання для себе позитивного результату на оскарження дії слідчих органів, прокуратури, суду та органів ДВС. Дії чи бездіяльність органів слідства, прокуратури, ДВС не визнана в установленому порядку протиправною.
З матеріалів справи вбачається , що 29.01.2010р. постанова про арешт була скасована. Органами досудового слідства питання повернення вилученого майна власникам не вирішувалось. Апелянтом не надано доказів протиправного отримання відповідачем на зберігання зерна соняшнику, вилученого працівниками міліції (ВДСБЕЗ) у СФГ «Зевс» та позивача. Дії відповідача по прийманню, зберіганню та видачі спірного зерна соняшнику не визнавались протиправними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, передаючи зерно соняшнику за рішенням суду міста Києва, діяв у межах своїх повноважень і у відповідності до чинного законодавства, а тому не може нести відповідальність за незаконну, на думку позивача, передачу його зерна іншим особам. В свою чергу позивач не звертався до органів досудового слідства про повернення йому вилученого майна.
Посилання апелянта на лист слідчого відділу УМВС від 07.05.2010р. №2/109-М-69 спростовується тим, що цим листом не передбачено, яка кількість зерна соняшнику (якої якості) належить позивачу і кому належить повернути зі схову Катеринопільського елеватора спірне зерно соняшнику. Ці питання відповідно до вимог ст.ст. 80 та 81 КПК України мають вирішуватися виключно в межах (рамках) кримінальної справи.
В матеріалах справи відсутні будь які докази того, що позивач заявляв вимоги до СФГ «Зевс», Миронівського КХП чи ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешнл».
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції що відсутні підстави для залучення вказаних осіб до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача чи позивача. Апелянт вимоги про залучення вказаних юридичних осіб до участі у справі в суді першої інстанції не заявляв
Крім того, колегія суддів вважає, що листування позивача і відповідача з органами слідства, органами прокуратури, належним і допустимим доказом відповідно до положень ст. 34 ГПК України, на підставі якого можливо було б ухвалити рішення про задоволення позову.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вище сказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі № 13/5026/576/2011, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,–
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віол-Агро» на рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі № 13/5026/576/2011 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі № 13/5026/576/2011 залишити без змін.
Матеріали справи № 13/5026/576/2011 повернути господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді Сулім В.В.
Сотніков С.В.