Справа № 11-145/2008 Головуючий у 1 інстанції: Ченцова С.М.
Категорія : ст.392 КК України Доповідач : Шахова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючої Навозенко Л.С.
суддів Шахової О.Г., Сердюка О.Г.
з участю прокурора Шваб Л.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2007 року.
Цим вироком : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженець с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою технічною освітою,не одружений, раніше судимий: вироком Сосновського районного суду Черкаської області від 31.03.2005 року за ст.ст.152 ч.1,153ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, відбував покарання в Менській ВК-91 смт.Макошино Менського району Чернігівської області,
засуджений за ст.392 КК України до 5 років 5 місяців 15 днів позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сосновського районного суду Черкаської області від 31.03.2005 року і остаточно до відбуття призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної та моральної шкоди 3136 грн.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у наступному.
ОСОБА_1, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі у виправній колонії №91 смт. Макошино Менського району Чернігівської області, 14 травня 2007 року близько 8 год.20 хв., під час обходу черговою зміною виправної колонії ДІЗО установи, перебуваючи в цей час в ізоляторі та достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є представником адміністрації установи, а саме: фельдшером пункту охорони здоров”я даної виправної колонії, вчинив напад на останнього, у зв”язку з виконанням ОСОБА_2 своїх службових обов”язків, що виразився в умисному нанесенні одного удару кулаком лівої руки в область обличчя фельдшера, внаслідок чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м”яких тканин та синця в ділянці правої щоки, які згідно висновку експерта № 258 від 20.06.2007 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляції:
Засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, пом”якшити йому міру покарання. Вважає вирок суду однобічним, неповним та необ”єктивним. В доповненнях до апеляції просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії, але не зазначає статтю КК України.
Заслухавши доповідача, поянення засудженого, який просив вирок суду скасувати та направити справу для проведення додаткового розслідування, або ж змінити вирок, перекваліфікувавши його дії на ст. 125 КК України, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину за зазначених у вироку обставин відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, зазначаючи, що він не наносив удар потерпілому ОСОБА_2 Коли той відмовився його оглянути і сказав, що він плював на його проблеми у відповідь на ці слова він плюнув на ОСОБА_2.
Твердження засудженого, щодо недоведеності його вини в інкримінованому йому злочині спростовується показаннями потерпілого, показаннями свідків та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_2 - фельдшер пункту охорони здоров"я Менської ВК - 91, суду показав, що 14.05.2007 року близько 8 год. 20 хв. при обході ДІЗО установи ОСОБА_1 спочатку попрохав, а потім наполягав відстебнути йому ліжко. Він відповів, що може лише написати відповідне клопотання на ім"я начальника установи, оскільки сам не може це зробити. Але ОСОБА_1 продовжував наполягати на тому, щоб йому негайно відстебнули ліжко і при цьому поводив себе збуджено та сварився, на його роз”яснення не реагував, після чого наніс йому удар лівої руки в область правої щоки від чого він відступив крок назад . По команді чергового помічника установи до засудженого було застосовано спецзасіб - наручники, але останній не заспокоївся і намагався чинити опір працівникам установи. Після цтого удару він приклав до щоки стакан з водою і продовжував виконувати свої обов'язки, оскільки більше нікого із медичного персоналу в установі не було. Він звернувся до Менської ЦРЛ, де лікарем було зафіксовано наявність тілесних ушкоджень. 17.05.2007 року він повторно звернувся до Менської ЦРЛ, оскільки продовжувались головні болі і після обстеження йому було поставлено діагноз - струс головного мозку та виписано направлення на стаціонарне лікування, де він пролікувався 21 день в неврологічному відділенні.
Свідки ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5, які разом з потерпілим проводили обхід камер ДІЗО установи, де в цей час утримувався засуджений ОСОБА_1, показали, що при відмові ОСОБА_2 засудженому в вимозі відстебнути ліжко, останній почав поводити себе збуджено і агресивно, кричати щоб йому негайно відстебнули ліжко. Не отримавши бажаного результату ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 один удар кулаком в область обличчя, потерпілий відійшов крок назад, а вони схватили засудженого за руки та відтягли в кут, ОСОБА_6 дана була команда застосувати відносно засудженого ОСОБА_1 спецзасіб - наручники, що і було зроблено. Після цього вони вийшли з ДІЗО , доповіли начальнику установи та першому заступнику про даний випадок. В послідуючому начальником установи разом з першим заступником було проведено бесіду з засудженим ОСОБА_1.
В судовому засіданні засуджений показання ОСОБА_4 (а.с.207) підтвердив, показавши, що свідок ОСОБА_4 дав покази, як було в дійсності (а.с.210), тим самим фактично визнавши свою вину в інкримінованому йому злочині.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відповідно, молодчий інспектор колонії та заступник чергового помічника начальника установи, показали, що 14.05.2007 року після восьмої години, коли заступили на чергування, з камери ДІЗО колонії поступив сигнал тривоги. В зв"язку з чим вони відразу прибули до будівлі, в якій розташований дисциплінарний ізолятор, де побачили, що в камері в наручниках знаходиться засуджений ОСОБА_1, а в кімнаті молодшого інспектора на стільці сидить фельдшер пункту охорони здоров"я установи ОСОБА_2, який тримав стакан з водою біля правої щоки. В даній ділянці щоки було почервоніння та було схоже на те, що в нього буде пізніше гематома. Вони дізналися, що засуджений ОСОБА_1, після відмови відкрити на день ліжко, вдарив кулаком в обличчя фельдшера ОСОБА_2, в зв"язку з чим до засудженого було застосовано спецзасіб - наручники.
Вина ОСОБА_1 підтверджується і показаннями свідків ОСОБА_9(а.с.207 зв.), ОСОБА_10 (а.с. 51-52), ОСОБА_11 (а.с.50), ОСОБА_12 (а.с. 54) .
Із постанови про поміщення засудженого до ДІЗО від 12.05.2007 року слідує, що засуджений ОСОБА_1 з 12.05.2007 року утримувався в камері ДІЗО терміном на 10 діб (а.с.26);
Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (а.с.122-0123) ліжка металеві або вагонного типу камери ДІЗО обладнуються відкидними ліжками, які зачиняються на замок, постільні речі видаються тільки на час сну. Відкидні ліжка в камерах ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері, де засуджені відбувають стягнення, з підйому до відбою закриваються на замок.
Згідно висновку експерта № 258 від 18.06.2007 року у ОСОБА_2 мають місце тілесні ушкодження у вигляді забою м"яких тканин та синця в ділянці правої щоки, що могли утворитись від дії тупого предмету, в тому числі в час та при обставинах вказаних потерпілим та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження потерпілого могли утворитись внаслідок удару кулаком за обставинами вказаними в постанові (а.с.80-81);
Викладені вище висновки експертизи суд правильно визнав як докази, оскільки вони науково обґрунтовані і будь-яких сумнівів у правильності таких висновків у суду не виникло.
Показання потерпілого ОСОБА_2, свідків повністю узгоджуються один з одним та з зібраними в ході досудового та судового слідства доказами, тому суд першої інстанції вірно взяв їх до уваги та визнав показання засудженого в суді як позицію захисту з метою ухилитися від відповідальності.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд 1 інстанції правильно зробив висновок, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 392 КК України , як напад особою , яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, на представника адміністрації виправної установи .
При вирішенні питання про обрання покарання засудженому, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, згідно негативної характуристики відносно нього він систематично порушує режим утримування, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання. Правильно суд призначив йому покарання за сукупністю вироків, згідно ст.71 КК України.
Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для направлення справи на додаткове розслідування, перекваліфікації його дій на ст. 125 КК України, пом'якшення покарання ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
Необхідно виправити у вступній частині вироку помилково записану дату народження засудженого ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_1.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської облаті від 27 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Виправити у вироку дату народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_1.
Головуючий:
Судді: