Справа №  11- 154\2008 р.                                 Головуючий у І інстанції - Мурашко І.А.

Категорія - ст. 185 ч. 3 КК                                               Доповідач - Оседач М.М.

 

 

 

У  Х  В  А  Л  А

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

       21 лютого 2008 року                 колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

 

головуючого судді - Антипець В.М.

суддів -  Оседача М.М., Широян Т.А. 

з участю прокурора - Томилка М.П.

адвоката - ОСОБА_1

засудженого - ОСОБА_2             

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові  кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 3 грудня 2007 року, яким

 

     

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий Деснянським районним судом м. Чернігова: 22 січня 2004 року за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 05 квітня 2006 року за ст.ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений 4 квітня 2007 року умовно - достроково на 1 рік 23 дні,

 

             - засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна; за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі.

 

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворої міри покарання більш суворою до відбування покарання ОСОБА_3 призначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

 

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за новим вироком ОСОБА_3 частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді 2 місяців позбавлення волі і остаточно до відбування йому призначено покарання у вигляді 3 років 4 місяців позбавлення волі.

 

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий Деснянським районним судом м. Чернігова: 27 березня 2003 року за ст.ст. 309 ч. 1, 75, 76 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік; 22 жовтня 2003 року за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі; Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 185 ч. 3, 70 ч. 1, 4 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, згідно постанови Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 3 листопада 2005 року не відбуте покарання замінено на 1 рік 6 місяців 19 днів обмеження волі, звільнений 11 жовтня 2006 року згідно постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 3 жовтня 2006 року умовно-достроково на не відбутий строк - 6 місяців 29 днів обмеження волі,

 

             - засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі.

 

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними і засуджені за таких обставин.

 

21 липня 2007 року ОСОБА_3, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, незаконно заволодів транспортним засобом марки „ВАЗ-2105”, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 3 000 грн., що належить потерпілому ОСОБА_4.

 

3 вересня 2007 року ОСОБА_2, у денний час, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужого майна, прибули до будинку АДРЕСА_3, де шляхом пошкодження замка дверей, проникли до квартири № 15, звідки таємно викрали: ДВД - програвач марки „Філіпс” з пультом керування загальною вартістю 399 грн., ігрову приставку марки „Соні плей стейшн-2” вартістю 1 254 грн. та дві ДВД - пластинки загальною вартістю 60 грн., а всього майна на загальну суму 1 713 грн., що належали потерпілому ОСОБА_5

 

Того ж дня, ОСОБА_2, у денний час, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужого майна, прибули до будинку АДРЕСА_3, де проникли до квартири № 15, звідки таємно викрали телевізор марки „Самсунг” з пультом дистанційного керування вартістю 800 грн. та покривало вартістю 20 грн., а всього майна на загальну суму 820 грн., що належали потерпілому ОСОБА_5

 

Не погоджуючись з вироком суду  засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію його дій, просить вирок суду змінити і призначити покарання, яке б не було пов'язане з реальним позбавленням волі, вважаючи його занадто суворим. Звертає увагу суду на свої пом'якшуючі обставини: - з'явлення зі зізнанням, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому та позитивні характеристики.

 

         Апеляція щодо засудженого ОСОБА_3 ніким з учасників процесу не вносилась.

        

        Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, захисника ОСОБА_1, яка погодилась з позицією засудженого, думку прокурора щодо залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

 

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну юридичну оцінку.

        

         У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами подій злочину, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції, а дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України.        

 

         Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_2, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням ряду обставин, що пом'якшують покарання, в т.ч. і тих, на які посилається в апеляції засуджений та з врахуванням особи ОСОБА_2, який раніше був неодноразово засудженим до реального позбавлення волі, не став на шлях виправлення. Окрім цього, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання призначив засудженому ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті закону за яку він засуджений.

 

         Призначене засудженому ОСОБА_2 покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

 

         Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А :

 

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 3 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без змін.

  

                                                              С У Д Д І:

 

 

Антипець В.М.                    Оседач М.М.                  Широян Т.А.