Справа № 11-155/2008 Головуючий у 1 інстанції : Карнаух А.С.
Категорія : ст.152 ч.3 КК Доповідач : Шахова О.Г.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
21 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючої: судді Навозенко Л.С.
суддів: Шахової О.Г., Сердюка О.Г.
з участю прокурора: Шваб Л.О.
потерпілої : ОСОБА_1
законного представника потерпілої : ОСОБА_2
представника потерпілої: ОСОБА_3
захисників : ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2007 року.
Цим вироком : ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Халявин Чернігівського району Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, раніше не судимий, мешканець АДРЕСА_1,
засуджений за ст. 152 ч.3 КК України до 8 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Чернігівської центральної районної лікарні 255,15 грн. в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що 13 серпня 2007 року в нічний час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вул. АДРЕСА_1, застосувавши фізичне насильство та погрожуючи його застосуванням, зґвалтував неповнолітню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В апеляції засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на неповноту та необ'єктивність досудового та судового слідства, те, що зґвалтування неповнолітньої потерпілої він не скоював, а тільки наніс тілесні ушкодження. Зазначає, що зізнавальні покази у вчиненні інкримінованого йому злочину під час досудового слідства давав під фізичним та психологічним тиском працівників міліції.
Заслухавши доповідача, пояснення захисників засудженого, які підтримали його апеляцію та просили її задовольнити з вказаних в ній підстав, потерпілої, її законного представника та представника потерпілої, які заперечували проти апеляції і просили вирок суду залишити в силі, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_6 у вчиненому злочині, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказах і є правильними.
Засуджений ОСОБА_6 на досудовому слідстві повністю визнаючи свою вину у вчиненні ним інкримінованого йому злочину , в судовому засіданні вини своєї в згвалтуванні неповнолітньої потерпілої не визнав. Не заперечуючи спричинення ним потерпілій тілесних ушкоджень, суду показав, що 12.08.2007 року у вечірній час, будучи в стані алкогольного сп”яніння і повертаючись додому, на АДРЕСА_1, неподалік від свого будинку, зустрів знайому ОСОБА_1 з якою разом пішли далі. Коли підійшли до його будинку, потерпіла захотіла покурити і вони відійшли на город. Потерпіла почала до нього чіплятися та погрожувати розповісти дружині, що цей вечір він провів з нею. Після цього він її вдарив 2-3 рази долонею по обличчю. Потім, схопивши її за шию та руку, потягнув вниз городу, до річки. Між ними зчинилася сварка і, будучи злим на неї, він ще, 5 чи 6 разів вдарив її кулаком по голові та спині. Коли потерпіла пішла додому, він біля свого двору знайшов її білизну і відвіз на ферму. ОСОБА_1 знає давно, так як його менший брат навчався з нею в школі, в одному класі.
Твердження засудженого, щодо недоведеності його вини в інкримінованому йому злочині спростовується показаннями потерпілої, показаннями свідків, його показаннями на досудовому слідстві та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, в ході досудового та судового слідства потерпіла ОСОБА_1 показала, що 12.08.2007 року біля 23 години 30 хвилин, повертаючись із центра села Халявин додому і, зутрівши знайомого ОСОБА_6, з братом якого вона навчалася в одному класі, пішла з ним разом додому, так як вони живуть на одній вулиці. Не доходячи будинку, де проживає засуджений, він схопив її за шию та потягнув в бік городів. Вона намагалась втекти, проте він її не відпускав та наніс їй декілька ударів кулаком по голові та нирках, сказав, що за кожне її слово буде бити, відтягнув її в кінець городу і, зірвавши одяг, зґвалтував, при цьому також наносив удари по обличчю, щоб вона не опиралася. Після цього, вона попросила його відпустити її , але той бретельками бюстгалтера зв'язав їй руки ззаду, зв'язав ноги її нижньою білизною і зав'язав рот, щоб вона не втекла і не кричала. Гвалтував її хвилин 20-30. Коли ОСОБА_6 її відпустив, то пригрозив, щоб не дзвонила до міліції. Вона на тому місці загубила тапок. Всього він наніс їй більше 15 ударів. Вона прийшла додому і все розповіла своїй сестрі ОСОБА_7, після чого остання зателефонувала знайомим ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які відвезли потерпілу до Чернігівського районного відділу міліції. Засудженого знає давно, ще зі школи, оскільки навчалась в одному класі з його молодшим братом.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що її сестра ОСОБА_1 розповіла як її побив та зґвалтував ОСОБА_6, прибігла додому в одному тапку. Після цього вона зателефонувала знайомим ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які відвезли її до Чернігівського районного відділу міліції.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що під оком в потерпілої побачили синяк та набряк, вона їм розповіла, що її побив та згвалтував ОСОБА_6 Вони відвезли її до Чернігівського районного відділу міліції (а. с. 46, 47).
13 серпня 2007 року потерпіла написала заяву до Чернігівського РВ УМВС про її зґвалтування ОСОБА_6 в ніч з 12.08. на 13.08.2007 року (а. с. 2).
На протязі досудового слідства засуджений давав послідовні, не суперечливі показання, визнаючи повністю свою вину в скоєнні згвалтування і в скоєному щиро каявся.
В своїй явці з повинною та будучи допитаним в якості підозрюваного і обвинуваченого ОСОБА_6 показував, що 12.08.2007 року, ввечері, неподалік від свого двору зустрів сусідку ОСОБА_1, з якою пішов далі разом додому. У нього раптово виникло бажання вступити з нею в статевий зв'язок, тому з метою її зґвалтування, кинувши велосипед на дорозі, він схопив її обома руками за горло та потягнув у сторону городів, на пустир, до річки Стрижень. Вона намагалась вирватись та кричала і він вдарив її декілька разів кулаком по голові, можливо і по обличчю, погрожуючи фізичною розправою наказав мовчати. Але вона вирвалась та хотіла втекти, тоді він спіймав її за світер, який порвався та зліз з неї і залишився лежати у траві біля дороги. Він знову схопив потерпілу за шию і потягнув до річки. Там звалив її з ніг, повалив на спину і почав роздягати. Так як та чинила опір, то він знову її бив кулаками по голові, після чого вона стихла. Поки знімав з себе одяг, ОСОБА_1, намагаючись втекти, стала навколішки, він вдарив її декілька разів кулаком по спині, від чого вона впала. Після цього він її зґвалтував.
Після зґвалтування, шукаючи її одяг і побоюючись, щоб та не втекла, він відірвав бретельки від її бюстгалтера і зв'язав ними її руки за спиною. Також, розірвавши нижню білизну зв'язав їй ноги та зав'язав їй рот, щоб вона не кричала. Він знайшов її світер і один тапок. Потерпіла просилася відпустити її, запевняла, що в міліцію заявляти не буде. Він розв'язав їй ноги, а руки не зміг і вона сама, перетерши об кут бетонного стовпа бретельки бюстгалтера, вивільнила руки. Він відпустив її, а сам, взявши її майку, порваний бюстгалтер та нижню білизну, поїхав на велосипеді на ферму, де в сараї викинув цей одяг. Про те що ОСОБА_1 неповнолітня, знав точно, бо потерпіла навчалась в одному класі з його молодшим братом. Останній раз у нього статеві відносини були з дружиною 11.08.2007 року (а. с. 10,29, 55).
При відтворення обстановки та обставин події засуджений повністю підтвердив свої визнавальні показання, докладно, послідовно, добровільно розповів та показав про обставини вчинення даного злочину (а.с.32-37).
Враховуючи те, що показання засудженого на досудовому слідстві про обставини вчинення злочину об”єктивно узгоджуються з іншими матеріалами справи, і зокрема, з даними протоколу огляду місця події та протоколу огляду речей потерпілої, виявлених при проведенні слідчої дії - відтворенні обстановки та обставин події, відповідно до яких біля бетонного стовпа, були виявлені та вилучені чорні стрічки зв'язані між собою, на відстані шість метрів від дороги вилучений жіночий тапок, в бюстгалтері чорного кольору відсутні бретельки, нижня білизна має пошкодження у вигляді розриву лівого бокового шва (а. с. 3-4, 93-95), суд обгрунтовано поклав дані протоколи в основу вироку.
Підстав для сумніву в правдивості показань потерпілої ОСОБА_1 та правильності оцінки судом її показань як на досудовому так і судовому слідстві, у колегії суддів не має, оскільки її показання узгоджуються з показаннями свідків і не суперечать показанням самого засудженого на досудовому слідстві, який не заперечував скоєння відносно потерпілої згвалтування.
Про виннність засудженого в скоєному злочині свідчать і висновки експертиз (58,59,65-69,110-112,116-118,131-134,141-142,180,), які були досліджені в судовому засіданні.
Висновки експертиз суд правильно визнав як докази, оскільки вони науково обґрунтовані і будь-яких сумнівів у правильності таких висновків у суду не виникло.
Тому, ретельно дослідивши зібрані у справі докази та давши їм об”єктивну оцінку у їх сукупності, суд дійшов обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 152 ч.3 КК України.
Прокуратурою Чернігівського району детально перевірялися твердження засудженого про застосування до нього недозволених методів слідства. Ці твердження були спростовані матеріалами перевірки по відмовному матеріалу за № 265-пр-07, які досліджені в судовому засіданні та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.243-265).
Суд обгрунтовано піддав критичній оцінці показання засудженого в судовому засіданні, навівши при цьому переконливі обгрунтування.
При вирішенні питання про обрання покарання засудженому ОСОБА_6, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обтяжуючу покарання обставину - скоєння злочину в стані алкогольного сп"яніння та відсутність обставин, що пом'якшують його покарання.
Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для направлення справи на додаткове розслідування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2007 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Головуючий:
Судді: