КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2011 № 01/1370
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Дзюбка П.О.
Сотнікова С.В.
при секретарі:
від скаржника ОСОБА_1. – представник за дов. №368 від 20.10.2010р.;
заявника не з’явився;
від ліквідатора не з’явився;
від акціонерного комерційного “БАНК ФОРУМ”: ОСОБА_2. – представник за дов. №10/00-276 від 15.11.2010р.;
розглянувши апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк сбербанку Росії”
а ухвалу Господарського суду
Черкаської області
від 03.03.2011р.
за скаргою Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк сбербанку Росії”
на дії ліквідатора Постоленка Володимира Олексійовича
справа № 01/1370 (суддя Чевгуз О.В.)
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО”
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство “Дочірній банк сбербанку Росії” (далі – скаржник) у січні 2011 року звернулося до Господарського суду Черкаської області з скаргою на дії ліквідатора та просило визнати дії (рішення) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” Постоленка В.О. в частині не надання відомостей про хід ліквідаційної процедури, ненаданні копій запитуваних документів, а також розподіленні коштів від продажу заставного майна ТОВ “СЕВ ВАГРО” такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать йому. Зобов’язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” Постоленка В.О. перерахувати кошти в розмірі 89189,85 грн. на рахунок №3739604 АТ “СБЕРБАНК РОСІЇ” МФО 320627.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.03.2011р. у справі №01/1370 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк сбербанку Росії” на дії ліквідатора Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” Постоленко В.О. відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство “Дочірній банк сбербанку Росії звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.03.2011р. у справі №01/1370 та визнати дії (рішення) ліквідатора Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” Постоленка В.О. в частині ненадання відомостей про хід ліквідаційної процедури, ненаданні копій запитуваних документів а також розподіленні коштів від продажу заставного майна Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать йому. Зобов’язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” Постоленка В.О. разом з комітетом кредиторів Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” здійснити розподіл грошових коштів від проджу заставного майна, та розподіл витрат на проведення ліквідаційної процедури у відповідності до ст.ст. 26, 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з урахуванням наступних принципів:
- вимоги кожного заставного прокурора повинні задовольнятися за рахунок майна, яке перебуває в заставі саме цього кредитора, а не заставі всіх заставних кредиторів;
- витрати на проведення ліквідаційної процедури повинні розподілятися пропорційно отриманих коштам в рахунок задоволення вимог.
Зобов’язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” Постоленка В.О. перерахувати кошти в розмірі 86306,90 грн. на рахунок №3739604 в АТ “СБЕРБАНК РОСІЇ”.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. №01/1370, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/3/3 від 18.04.2011р. в зв’язку з виробничою необхідністю, розгляд апеляційної скарги у справі №01/1370 було доручено колегії суддів під головуванням судді Сулім В.В. суддів Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник Публічного акціонерного товариства “БАНК ФОРУМ” заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.02.2011р. по справі №01/400 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011р. розгляд справи було відкладено. Крім того, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було продовжено на 15 днів.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/3/3 від 26.04.2011р. в зв’язку з виробничою необхідністю, розгляд апеляційної скарги у справі №01/1370 було доручено колегії суддів під головуванням судді Сулім В.В. суддів Дзюбко П.О., Сотніков С.В.
Представник заявника та ліквідатор в засідання Київського апеляційного господарського суду 26.04.2011р. не з’явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011р.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, заявник та ліквідатор не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 26.04.2011р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника заявника та ліквідатора за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 03.03.2011р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк сбербанку Росії” – частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області попереднього засідання від 14.07.2008р. були затверджені вимоги конкурсних кредиторів та зобов’язано розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Акціонерного комерційного банку “Форум” на суму 17072032,78 грн. Закритого акціонерного товариства “Дочірній банк сбербанку Росії” на суму 122708,33 грн. та компанії ALMAINVEST LIMITED на суму 6791118,80 грн., що забезпечені заставою боржника майна.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.04.2009р. кредитора у справі – компанію ALMAINVEST LIMITED замінено на компанію “GUSTFORD MANAGEMENT LTD”
06.11.2009р. боржника у справі було визнано банкрутом та введено процедуру ліквідації, ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Постоленка В.О.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи за рахунок отриманих від продажу коштів (майно яке перебувало у заставі Акціонерного комерційного банку “Форум”, Закритого акціонерного товариства “Дочірній банк сбербанку Росії” та компанії “GUSTFORD MANAGEMENT LTD”) ліквідатор витратив на ліквідаційну процедуру 2550000,00 грн., з яких: 2000000,00 грн. на сплату податку на додану вартість, 404918,34 грн. на сплату заборгованості із заробітної плати, 245081,66 грн. на сплату інших витрат у ліквідаційній процедурі – оцінка майна банкрута, зняття автотранспорту з державної реєстрації, послуги бюро технічної інвентаризації, оплата послуг ліквідатора та бухгалтера тощо.
Решту грошей отриманих від продажу заставного майна в сумі 9450000,00 грн. було виплачено кредиторам, вимоги яких були забезпечені заставою проданого майна, пропорційно їх вимогам, а саме:
- Публічному акціонерному товариству “Банк Форум” – 6726037,50 грн.
- Компанії “GUSTFORD MANAGEMENT LTD” – 2675578,50 грн.
- Публічному акціонерному товариству “Дочірній банк сбербанку Росії” – 48384,00 грн.
Не погоджуючись з розподілом грошових коштів від реалізації майна, а також з іншими неправомірними діями ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” , скаржник звернувся з відповідною скаргою в задоволенні якою було відмовлено.
Так, в обґрунтування своєї правової позиції суд першої інстанції посилався на ч. 3 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відповідно до якої у разі недостатності коштів одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.
Відповідно до ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею:
1) у першу чергу задовольняються:
а) вимоги, забезпечені заставою;
б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;
в1) вимоги кредиторів за договорами страхування;
г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.
Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.
Проте, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про заставу” у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не було враховано, що Акціонерний комерційний банк “Форум”, Закрите акціонерне товариство “Дочірній банк сбербанку Росії” та компанія “GUSTFORD MANAGEMENT LTD” являються заставодержателями різного заставного майна.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приймає як належне твердження апелянта, щодо неналежності розподілення коштів від продажу заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО”.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, аналізує фінансове становище банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги в частині визнання неправомірними дій ліквідатора щодо не надання відомостей про хід ліквідаційної процедури, оскільки нормами права не передбачено обов’язок надавати кредиторам відомості про хід ліквідаційної процедури.
У зв’язку з цим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк сбербанку Росії” підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Черкаської області – скасуванню на підставі пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 101 –104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк сбербанку Росії” задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.03.2011р. №01/1370 скасувати.
Скаргу Публічного акціонерного товариства “Дочірний банк сбербанку Росії” на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” Постоленка В.О. задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” Постоленка В.О. в частині розподілення коштів від продажу заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО”.
В решті скарги Публічного акціонерного товариства “Дочірний банк сбербанку Росії” на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО” Постоленка В.О. відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді Дзюбко П.О.
Сотніков С.В.
- Номер: 01/1370
- Опис: визнання банкрутом
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: 01/1370
- Суд: Господарський суд Черкаської області
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.03.2008
- Дата етапу: 31.05.2012