Судове рішення #1730049
Справа № 22ц -238/2008 р

 

 

 

Справа №  22ц -238/2008 р.

      Головуючий у першій інстанції  - Жук М.І.

Категорія -  цивільна

Доповідач - Боброва І.О.

 

 Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

27 лютого 2008 р.

Апеляційний суд Чернігівської області

 

у складі:

 

головуючого - судді: 

Іваненко Л.В.

суддів:             

Скрипки А.А., Бобрової І.О.,

при секретарі:

Сетченко Н.М.,

за участю:

представника позивача - Колей С.В. та представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2007 р. у справі за позовом Кредитної спілки „Президент Клуб” до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення грошових коштів,

представника позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

 

14.08.2007 року позивач Кредитна спілка „Президент Клуб” звернувся з позовом в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на його користь -

заборгованість за кредитом - 4 976,37 грн.;

відсотки за користування кредитом - 8 003,01 грн.;

суму витрат від інфляції - 950,82 грн.;

суму трьох процентів річних - 282,74 грн.;

судові витрати.

 

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 13.09.2005 року між Кредитною спілкою „Президент Клуб” та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту №190, за яким кредитор надає позичальникові  кредит в сумі 5 000 грн., а позичальник ОСОБА_3 зобов'язується повернути кредит до 13.09.2006 року з процентами, ставка яких дорівнює 0,1369 % у день.

В цей же день 13.09.2005 року був укладений договір поруки №70П між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Кредитною спілкою „Президент Клуб”, за яким поручитель ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання боржником ОСОБА_3  своїх зобов'язань по кредитному договору №190К від 13.09.2005 р. в обсязі основного боргу, процентів, штрафів та пені.

На порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 кредит не погасив та відсотків не сплатив. Тому позивач просив стягнути солідарно з боржника ОСОБА_3  та поручителя ОСОБА_1 зазначену вище суму боргу.

 

Рішенням  Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2007 р. позовні вимоги позивача були задоволені повністю. З ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь Кредитної спілки „Президент Клуб” стягнуто заборгованість за кредитом - 4 976,37 грн., відсотки за користування кредитом - 8 003,01 грн., суму витрат від інфляції - 950,82 грн., суму трьох процентів річних - 282,74 грн. та судові витрати (судовий збір 142 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -30 грн. та 500 грн. витрат на правову допомогу), в всього 14 884,94 грн. Крім того, з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки „Президент Клуб” стягнуто 141,19 грн. витрат на публікацію оголошення в пресі.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2007 р. скасувати і прийняти постанову, якою відмовити позивачеві в позові до нього.

Апелянт вважає, що в рішенні „має місце неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи внаслідок неправильного дослідження та оцінки його доказів, що він надав в запереченнях і так само, неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.”

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач не довів своїх позовних вимог до нього, а суд не витребував відповідних доказів.

На думку ОСОБА_1, суд за відсутністю основного боржника ОСОБА_3 не мав розглядати позов Кредитної спілки „Президент Клуб” по суті, оскільки невідомо чи виконав він зобов'язання належним чином і чи пропонував боржник кредитору прийняти належне виконання зобов'язань.

Апелянт вважає, що до справи не доданий графік погашення кредиту, який відповідно до п.3.3 договору є його невід'ємною частиною. Доданий до позову графік не підписаний боржником і є незрозумілим. В подальшому, наданий суду графік розрахунків є неналежним документом, оскільки договір вимагає наявності графіку погашення кредиту, а не графіку розрахунків.

На думку апелянта, невірно розрахований індекс інфляції, оскільки його нарахування повинно було проводитися не з 13.09.2005 р., а з 13.09.2006 р. і сума повинна складати лише 597,82 грн.

Крім того, ця сума, а також три процента річних не повинні були стягуватися з нього, оскільки він за договором поруки брав на себе зобов'язання  відповідати за виконання ОСОБА_3  своїх зобов'язань по кредитному договору  в обсязі основного боргу, процентів, штрафів та пені.  Сплату ним індексу інфляції та трьох процентів річних договір поруки не передбачав.

Апелянт вважає, що позивач не довів факту повідомлення кредитором його як поручителя про вимогу сплатити борг за договором поруки. ОСОБА_1 стверджує, що він такої вимоги не отримував.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо строк основного зобов'язання встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Апелянт  вважає, що в договір поруки пов'язаний саме з моментом пред'явлення вимоги, а тому, оскільки позов пред'явлено по закінченню одного року, то порука вже припинена.

Не згоден апелянт і з стягненням витрат на правову допомогу.

 

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -  зміні, виходячи з наступного:

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на  основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Суд першої інстанції  вірно встановив, що 13.09.2005 року між Кредитною спілкою „Президент Клуб” та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту №190 (а.с.6), за яким кредитор надає позичальникові  кредит в сумі 5 000 грн., а позичальник ОСОБА_3 зобов'язується повернути кредит до 13.09.2006 року з процентами, ставка яких дорівнює 0,1369 % у день згідно графіка погашення.

 

До договору №190К від 13.09.2005 р. був розроблений графік розрахунку (а.с.44). Той факт, що цей документ носить назву „графік розрахунку”, а не  „графік погашення”, як це передбачає п.2.4 договору, не має правового значення, оскільки цей документ підписаний позичальником  ОСОБА_3 і ним не оспорюється.

 

В цей же день 13.09.2005 року був укладений договір поруки №70П між ОСОБА_1, ОСОБА_3  та Кредитною спілкою „Президент Клуб”, за яким поручитель ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання боржником ОСОБА_3  своїх зобов'язань по кредитному договору №190К від 13.09.2005 р. в обсязі основного боргу, процентів, штрафів та пені (а.с.7).

 

Згідно з  прибутковими касовими ордерами №110 від 31.10.2005 р. та № 1515 від 27.12.2005 р. (а.с.33,34) ОСОБА_3 сплатив Кредитній спілці „Президент Клуб”, відповідно, 559 грн. (кредит - 17,9 грн. і проценти 541,10грн.) та 660,92 грн. (кредит - 5,73 грн. і проценти 655,19 грн.).

 

Станом на 13.09.2006 року ОСОБА_3 в повному обсязі кредит  Кредитній спілці „Президент Клуб” не повернув, відсотки не сплатив.

 

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачі не надали суду будь-які докази, які підтверджують факт повного виконання ними зобов'язань, зазначених в договорі №190К від 13.09.2005 р.

Відповідно до  частин 1,2 статей 553 та 554 ЦК України  за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пункти 2 та 3 договору поруки №70П від 13.09.2006 року передбачають, що „В разі невиконання Боржником основного зобов'язання, Божник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У  разі порушення Боржником зобов'язань за основним договором Поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього у 5(п'яти) денний термін з дня отримання вимоги від кредитора”.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2006 року поручителю ОСОБА_1 позивачем у справі Кредитною спілкою „Президент Клуб”  була направлена вимога щодо проведення повного розрахунку за договором №190К від 13.09.2005 р. (а.с.43). Про факт отримання цього листа відповідачем ОСОБА_1 свідчить поштове повідомлення про вручення від 20.09.2006 р. (а.с.14).

Наявність цього повідомлення спростовує доводи апелянта щодо неотримання листа Кредитної спілки „Президент Клуб”. На підтвердження цього доводу апелянт не надав будь-яких доказів.

  Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо покладення солідарної відповідальності за порушення зобов'язань за договором №190К від 13.09.2005 р.  в частині стягнення суми неповернутого кредиту та відсотків за користування ним з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_1.

Проте, апеляційний суд не погоджується в висновком суду першої інстанції, щодо стягнення в солідарному порядку з відповідачів в рахунок відшкодування трьох процентів річних від простроченої суми кредиту - 282,74 грн. та в рахунок втрат від інфляції - 950,82 грн.

 

Як зазначалося вище, відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Укладений 13.09.2005 року договір поруки №70П між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Кредитною спілкою „Президент Клуб”, передбачав відповідальність поручителя ОСОБА_1 за виконання боржником ОСОБА_3  своїх зобов'язань по кредитному договору №190К від 13.09.2005 р. в обсязі основного боргу, процентів, штрафів та пені (а.с.7). Оскільки поручитель не брав на себе зобов'язань сплачувати інші втрати позичальника, суд не мав підстав стягувати зазначені суми з поручителя в солідарному порядку.

 

Виплати пов'язані з відшкодуванням трьох процентів річних від простроченої суми кредиту та втрат від інфляції  повинен сплатити ОСОБА_3 самостійно.

 

Невірно суд визначив і суму втрат позичальника від інфляції.

 

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, час прострочення договору №190К від 13.09.2005 р. рахується 13.09.2006 року, а не з часу укладення цього договору, тому суд погоджується з розрахунком цієї суми, наданим апелянтом ОСОБА_1 З відповідача ОСОБА_3 слід стягнути втрати від інфляції в сумі 597,82 грн.

Не погоджується апеляційний суд з висновком суду першої інстанції щодо відшкодування в солідарному порядку з боржників судових витрат, що понесені позивачем у справі. Ці витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України повинні стягуватися пропорційно вимогам, що задовольняються.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів понесених ним витрат на правову допомогу (а.с.36-38) та за публікацію оголошення в пресі (а.с.35).

 Доводи апелянта щодо неможливості розгляду справи судом у відсутності відповідача ОСОБА_3 не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки ця особа була повідомлена про час і місце розгляду справи через друкований орган, шляхом розміщення оголошення. Відповідно до  частини 9 статті 74 ЦПК України, з опублікуванням оголошення по виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги доводи апелянта щодо припинення поруки.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Зобов'язання щодо поруки в силу своєї природи належать до категорії додаткових. Тому не можна вважати договір поруки від 13.09.2005 року основним зобов'язанням, на чому наполягає апелянт в апеляційній скарзі. В кредитному договорі №190К від 13.09.2005 р. зазначений строк його дії. Як зазначалося вище, після спливу терміну, що зазначений в договорі, позивач в межах 6 місяців звернувся з відповідною вимогою до кредитора, як це вимагає позиція друга частини 4 статті 559 ЦК України. Термін щодо подачі позову в річний термін встановлений лише до зобов'язань в яких строк не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги. 

 Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 553, 554, 610, 611, 612, 614, 625 ч.2, ст.ст. 88, 307, 309, 313,  316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

                               

В  И  Р  І  Ш  И  В :

 

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

 

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від  29 жовтня 2007 р.   -  змінити.

 

Стягнути  з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь Кредитної спілки „Президент Клуб” заборгованість за кредитним договором 4 976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 37 коп. та відсотки за користування кредитом в сумі 8 003 (вісім тисяч три) грн. 01 коп., а всього 12 979 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 38 коп.

 

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки „Президент Клуб” в рахунок відшкодування трьох процентів річних від простроченої суми кредиту - 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 74 коп. та в рахунок втрат від інфляції - 597 (п'ятсот дев'яносто сім) грн. 82 коп., а всього 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 56 коп.

 

 Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки „Президент Клуб” у відшкодування судових витрат 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 96 коп.

 

Стягнути  з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки „Президент Клуб” у відшкодування судових витрат 72 (сімдесят дві) грн. 04 коп.

 

В іншій частині позову відмовити.

 

         Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 

 

           Головуючий:                                         Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація