Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

за участю: представника ВАТ”Племзавод „Тростянець” Помазної С.І., представника ОСОБА_1 за довіреністю від 14 січня 2008 року ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою голови правління ВАТ”Племзавод Тростянець” на рішення Ічнянського  районного суду від 11 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ”Племзавод „Тростянець” про стягнення заробітної плати і моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

          На рішення Ічнянського районного суду від 11 грудня 2007 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, подана апеляційна скарга відповідачем ВАТ”Племзавод „Тростянець,”у якій останній просить скасувати оскаржуване ним рішення та направити справу на новий розгляд.

          У апеляційній скарзі ВАТ „Племзавод „Тростянець”посилається на те, що місцевий суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права і допустив невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд неправильно вказав у резолютивній частині рішення суму в розмірі 7384 грн.15 коп. замість - 3692 грн.15 коп.; що позивач з 07.08.2007 року зареєстрований приватним підприємцем і дана обставина, на думку апелянта, впливає на обчислення розміру заробітку за час затримки остаточного розрахунку; що розмір стягнутої судом моральної шкоди не відповідає принципам розумності і справедливості.

           Оскаржуваним рішенням стягнуто з ВАТ”Племзавод „Тростянець” в користь ОСОБА_1 4771 грн.60 коп.заборгованості з заробітної плати;  

3692 грн. 15 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку; 1500 грн. заподіяної моральної шкоди і всього 9963 грн. 75 коп. з проведенням обов”язкових відрахувань з суми 3692 грн. 15 коп. при її виплаті.

          Стягнуто з ВАТ”Племзавод „Тростянець” в користь держави 136 грн. 60 коп. держмита та 30 грн. витрат на ІТЗ і в решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

           Вислухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

           Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що позивач перебував у трудових правовідносинах з відповідачем по справі та був звільнений з роботи як головного агронома господарства за угодою сторін згідно з ст.36 п.1 КЗпП України 26 червня 2007 року (а.с.17-19); що відповідач заборгував позивачу в рахунок заробітної плати 4771 грн. 60 коп.і дана заборгованість підтверджується матеріалами справи (а.с.27-28) та визнається відповідачем (а.с.40-41) і не була виплачена позивачу у строки і в порядку, передбаченому ст.116 КЗпП України; що період з 26 червня по 11 грудня 2007 року є періодом, за який необхідно стягнути середній заробіток за затримку розрахунку за правилами ст.117 КЗпП України і який має складати 3692 грн. 15 коп. (671 грн. 30 коп. х 5,5 міс.=3692,15 грн.); що в результаті наведених порушень законних прав позивача, останньому була заподіяна моральна шкода у вигляді моральних страждань через втрату нормальних життєвих зв”язків та погіршення стану здоров”я, розмір якої суд визначив з врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості згідно з правилами ст.237-1 КЗпП України.

           Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

            Проте, вирішуючи питання про судові витрати місцевий суд, порушив правила ст.88 п.3 ЦПК України щодо їх розміру, стягнувши з відповідача в користь держави 136 грн. 60 коп. держмита замість 93 грн. 14 коп. (84 грн. 64 коп.+ 8 грн. 50 коп.). Тому, рішення в цій частині підлягає зміні.

            Інші доводи апеляційної скарги про те, що суд неправильно вказав у резолютивній частині рішення суму в розмірі 7384 грн. 15 коп. замість 3692 грн. 15 коп. та що позивач з 07 серпня 2007 року зареєстрований приватним підприємцем не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і його висновків не спростовують.

            За таких обставин, суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.      

             Тому, керуючись ст. ст. 88, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, ст.237-1 КЗпП України  апеляційний суд,

в и р і ш и в:

          Апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства „Племзавод Тростянець” відхилити.

         Рішення Ічнянського районного суду від 11 грудня 2007 року в частині вирішення питання про судові витрати змінити, зменшивши суму стягнення держмита з ВАТ”Племзавод „Тростянець” в користь держави до 93 грн. 14 коп..

         В іншій частині рішення залишити без змін.

          Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку впродовж двох місяців з дня вступу його в законну силу.

         Головуючий:              

          Судді: