Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 3 січня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2  до  ОСОБА_1 про стягнення аліментів , -

в с т а н о в и в:

В листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з батька - ОСОБА_1  на свою користь аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. щомісяця та витрат на правову допомогу в сумі 70 грн., обґрунтовуючи  вимоги тим, що він навчається у професійно-педагогічному коледжі Глухівського державного педагогічного університету і в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 50 грн. щомісяця, починаючи з 01.12.2007 року і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до 23 років; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 70 грн. та на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2008 року змінити, стягнувши з відповідача аліменти в сумі 200 грн., посилаючись на незаконність рішення суду, оскільки вважає, що відповідач, виходячи зі свого матеріального стану та за інших обставин, може сплачувати аліменти в більшому, ніж визначений судом, розмірі.

В запереченнях на апеляційну скаргу  ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін,  посилаючись на те, що суд при його прийнятті з'ясував всі обставини, що мали значення для  справи.

         В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 наполягав на законності рішення суду першої інстанції.

           Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається в  професійно-педагогічному коледжі Глухівського державного педагогічного університету, термін навчання з 01 вересня 2006 року по 30 червня 2009 року, і потребує матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно положень ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Стаття 182 Сімейного кодексу України  визначає, що при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до  роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

        Суд першої інстанції визначив розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2, в сумі 50 грн., але апеляційний суд не може погодитись з таким розміром з огляду на наступне.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 працює водієм  в ТОВ «Черешеньки». За період з  січня 2007 року по листопад 2007 року йому було нараховано 7645 грн. 16 коп., при цьому за цей же період сплачено аліментів на суму 3900 грн. (а.с. 12-15). ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які з ним проживають і на яких він сплачує аліменти. ОСОБА_3, мати позивача, також має на утриманні ще двоє неповнолітніх дітей.

       Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з визначенням  суми стягуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на його утримання в розмірі 100 грн.

Керуючись ст.ст. 198-201 СК України, ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

         Рішення  Коропського районного суду Чернігівської області від 3 січня 2008 року - змінити, збільшити суму стягуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі до 100 грн..

         В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

          Рішення набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців.

Головуючий:                                       Судді: