У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Слабинське” на рішення Чернігівського районного суду  Чернігівської області  від 10 січня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Слабинське” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, 

в с т а н о в и в:

         В апеляційній скарзі ТОВ „Слабинське” просить скасувати рішення суду від 10 січня 2008 р. в повному обсязі та постановити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову.  

         Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10.01.2008 р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 З відповідача стягнуто на користь позивача 3 051,59 грн. заборгованості по заробітній платі, 100 грн. моральної шкоди, 150 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу та 4 019,40 середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні. На користь держави стягнуті судові витрати в сумі 79,21 грн. - судовий збір та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.

Доводи апеляційної скарги ТОВ „Слабинське” зводяться до того, що суд безпідставно задовольнив позов ОСОБА_2 На думку апелянта, судом при ухваленні рішення порушено п.3 ст.213, ст.ст.8,10,27,31 ЦПК України, не повно та всебічно  з'ясовані обставини з яких не виплачена заробітна плата, правове положення позивача у справі, час звернення позивача до суду та інші обставини по справі судом залишені поза увагою, не дивлячись на те, що в справі є документи на які необхідно було суду  звернути увагу, ці документи не досліджені судом та їм не дана правова оцінка. Судом в порушення ст.ст.123,121 ЦПК України не прийнятий зустрічний позов від 09.01.2008 року №38, не винесено відповідну ухвалу, чим порушено права сторони по справі.

При ухвалені рішення судом порушені норми матеріального права, в тому числі і ст.233 КЗпП України, та інші нормативні акти. Не враховано тієї обставини, що між позивачем та відповідачем були майнові претензії значно більші ніж заборгованість по заробітній платі. Крім того, судом не витребуваний ряд документів, зокрема Статут підприємства, оскільки фактично власником ТОВ „Слабинське” є ЗАТ „Чернігівський м'ясокомбінат”.

Апелянт вважає, що суд порушив норми матеріального права, оскільки стягнув заробітну плату без врахування строків позовної давності, що передбачені ст.233 КЗпП України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного:

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи сторін, правильно встановив обставини справи, що мають значення для вирішення спору і дав їм вірну юридичну оцінку. Висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.

Суд правильно встановив, що позивач ОСОБА_2 з 17.03.2003 року по 01.06.2007 року перебував в трудових відносинах з відповідачем (а.с.4,5,6).

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Суд першої інстанції вірно визначив як період, так і суму заборгованості по заробітній платі ОСОБА_2 Зазначена судом сума  заборгованості по заробітній платі апелянтом не оскаржується, оскаржується сам факт її стягнення.

Посилання апелянта на ту обставину, що суд порушив їх права, не прийнявши їх зустрічний позов не підтверджується матеріалами справи. Як свідчить протокол попереднього засідання та звукозапис судового засідання, представниками відповідача 28.12.2007 р., 08.01.2008 р. та 10.01.2008 року клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви і об'єднання справ в одне провадження не заявлялося.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 123 ЦПК України, відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов. Як зазначено в апеляційній скарзі, зустрічна позовна заява датована 09.01.2008 р. Докази того, що відповідач мав намір подати її до суду в матеріалах справи відсутні.

Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта щодо підпорядкованості ТОВ „Слабинське” Закритому акціонерному товариству „Чернігівський м'ясокомбінат”. Згідно установчих документів та виписки з ЄДРПУ, відповідач має статус юридичної особи.

Той факт, що позивач отримував в 2007 році заробітну плату, працюючи в ЗАТ „Чернігівський м'ясокомбінат”, не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки, як свідчить копія наказу №48 від 18.03.2003 р. позивач мав трудові відносини з відповідачем саме за сумісництвом (а.с.6).

 Наявність майнових претензій у відповідача до позивача також не є підставою для скасування рішення суду.

 Посилання апелянта на те, що суд повинен був самостійно витребувати необхідні документи не можуть бути прийняті судом до уваги. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Клопотання про витребування необхідних відповідачу документів в суді першої інстанції представниками ТОВ „Слабинське”  не заявлялися.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо пропуску позивачем строків звернення до суду. Відповідно до ст.238 КЗпП, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком. 

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що  твердження апелянта про те, що при вирішення даного спору суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, ґрунтуються на хибному розумінні й тлумаченні правових норм, що регламентують спірні правовідносини.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

         Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315,317,319 ЦПК України, апеляційний суд, -

  У Х В А Л И В:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Слабинське”   -  відхилити.

Рішення  Чернігівського районного суду  Чернігівської області  від 10 січня 2008 року   - залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                         Судді: