НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

             РІШЕННЯ                                                                   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                 Справа № 2-233/11/2211

29.07.2011  Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Стасюк   Р.  М.

при секретарі –Лисюк О.О   .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нетішині цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  ,третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради  про  визначення місця проживання малолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини. , -

      ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи – орган опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради, про позбавлення батьківських прав та встановлення місця проживання дитини. В обґрунтування вимог зазначає, що з 19.12.2003 р. по 13.01.2011 р. він перебував у шлюбі з відповідачкою. У вказаному шлюбі у них 06.05.2007 року народилася спільна дитина – ОСОБА_3, яка  після розірвання шлюбу залишилася  проживати з відповідачкою в 2-х кімнатній квартирі АДРЕСА_1.

Від шлюбу вони мають малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

У вересні 2009 року сімейні відносини між ними були фактично припинені і вони стали проживати окремо. З зазначеного часу їх син – ОСОБА_4 проживає з матір’ю, а донька ОСОБА_3, за їх домовленістю, із ним та з матір’ю. Рішенням Нетішинського міського суду від 13.01.2011 року шлюб між сторонами було розірвано.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 з дітьми проживає за адресою АДРЕСА_2. З колишньою дружиною, відповідачкою по справі, вони не можуть досягти згоди щодо місця проживання доньки ОСОБА_3.

До того часу, як він став брати доньку і проживати з нею за місцем свого проживання та місцем проживання своїх батьків, донька проживаючи разом з матір’ю постійно була недоглянутою, голодною та хворобливою. В трьохрічному віці важила лише 12.8 кг.

В період їх окремого проживання ОСОБА_2 веде активне «спілкування» з іншими чоловіками, причому не з одним. Запрошує їх додому. Таке спілкування, на його думку, носить характер розпусти. Після виклику його до відділу боротьби з злочинами пов’язаними з торгівлею людьми УМВС України у Хмельницькій області, йому стало відомо про розміщення ОСОБА_2 в мережі Інтернет своїх фото порнографічного характеру. При цьому поряд зі своїми фото, відповідачка розміщувала фото їх дітей.

Крім того, відповідачка надає послуги щодо організації весільних заходів, причому проводить ці заходи разом зі своєю матір’ю. В такі дні, діти до пізньої ночі знаходяться самі. Вважає, що особливо негативно такі дії відповідачки відображаються на психічному здоров’ї та вихованні їх спільної малолітньої доньки – ОСОБА_3.

ОСОБА_2, внаслідок своєї аморальної поведінки постійно створює загрозу для здоров'я, виховання та розвитку дитини. Протягом весни і літа 2010 р. відповідачка декілька разів залишала доньку на малолітнього сина і була відсутньою до пізньої ночі.

Ухвалою суду від 28.07.2011 року позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав, залишено без розгляду у зв'язку з подачею відповідної заяви.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав,  просив суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 з ним.

Представник позивача – ОСОБА_5, в судовому засіданні підтримав позов, а також пояснив, що на даний час ОСОБА_1 винаймає окрему, 3-х кімнатну квартиру, в якій створені всі умови для виховання дитини, має постійну роботу з достатнім заробітком, не має поганих звичок та в змозі виховати й утримати доньку належним чином. Восени цього року має здаватись в експлуатацію новий будинок в якому він з дружиною придбали 4-х кімнатну квартиру, яку мають намір подарувати позивачу, для його та онуки – ОСОБА_3 проживання. ОСОБА_2 постійно настроює дитину проти батька, маніпулює дитиною щоб викликати в неї неприязнь до позивача. Вважає, що аморальна поведінка ОСОБА_2 погано впливає на дитину і місце проживання дитини повинно бути судом визначено тільки з батьком, так як тільки батько може дати таке виховання яке необхідне дитині.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити, як на підставу для задоволення позовних вимог зіслався на норми Сімейного кодексу - ст.ст. 141, 142, 160 та 161.

ОСОБА_2 проти позову заперечувала, звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому просить встановити місце проживання доньки ОСОБА_3 з нею.

Ухвалою суду від 28.04.2011 р. справи об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 свій позов підтримали, наполягали на своїх вимогах, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечували. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_2 стверджувала, що вона створила всі необхідні умови для розвитку та виховання дитини, між нею та ОСОБА_3 склалися теплі та приязні відносини у зв’язку з її одноособовою участю у вихованні доньки. Побачення доньки з ОСОБА_1 негативно відображаються на психологічному стані та моральному вихованні останньої.

Представник Третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради, підтвердила суду факт наявності спору між батьками щодо місця проживання дитини пояснила, що служба займається даною сім’єю давно, як позивач, так і відповідач неодноразово зверталися по допомогу. Донька – ОСОБА_3 в даний час проживає почергово з матір’ю та батьком, умови для виховання та розвитку дитини за місцем проживання матері та за місцем проживання батька задовільні. Батьки мають однакові можливості для забезпечення розвитку дитини.

Вважає доцільним проживання малолітніх дітей разом із батьками, оскільки це відповідає їх інтересам.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, показали, що позивач хороший батько, він дбайливо ставиться до дитини. По місцю свого теперішнього проживання, він створив умови для виховання та розвитку дитини, натомість у квартирі ОСОБА_2 не прибрано, на балконі «грибок». Дитина комфортніше себе почуває з батьком, який приділяє їй значно більше часу. Свідки зазначили, що не бачили щоб ОСОБА_2 гуляла з донькою ОСОБА_3, це зазвичай робить син ОСОБА_11. Коли ОСОБА_1 відводив дитину до відповідачки додому, дитина плакала.

Крім того, свідки зазначили, що декілька раз бачили сторонніх чоловіків у квартирі ОСОБА_2.

Вважають, що лише батько може забезпечити належні умови для проживання та виховання дитини. В той же час зазначили, що внаслідок аморальної поведінки відповідачка не здатна забезпечити належні умови для виховання та розвитку дитини.

Свідок ОСОБА_12 показав, що про ставлення ОСОБА_2 до дітей йому нічого не відомо, однак він бачив відповідачку у більярдній з іншим чоловіком на ОСОБА_13 ОСОБА_7, її поведінка була визиваючою.

Свідок ОСОБА_14 показав, що ОСОБА_2 він особисто не знає. В лютому 2011 року він був присутній при складанні акту огляду сайту, на якому було розміщено фотографії відповідачки в оголеному вигляді.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 показали, що  знають ОСОБА_2 як чудову матір яка дбайливо ставиться до виконання материнського обов’язку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані докази по справі, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 з 19.12.2003 року перебували у шлюбі.

З вересня 2009 року сімейні відносини між ними були припинені і вони стали проживати окремо. Рішенням Нетішинського міського суду від 13.01.2011 року шлюб між ними було розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які зареєстровані і мешкають разом із відповідачкою – ОСОБА_2.

Батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції 15.05.2007 р.

Зазначені обставини були визнані сторонами під час розгляду справи та відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Згідно ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Суд, визначаючи місце проживання дитини, згідно з ст. 161 Сімейного Кодексу України, повинен врахувати розмір доходу, моральні якості, наявність шкідливих звичок та інше того з батьків, з ким залишається жити дитина.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Актом обстеження  житлово-побутових умов підтверджується, що дитина ОСОБА_3, проживає із матір’ю.

Актом № 1-25-28 обстеження умов проживання від 30.05.2011 р. підтверджується, що з 26.02.2011 р. дитина - ОСОБА_3 проживає з бабусею і дідусем за адресою – АДРЕСА_3. Для виховання і розвитку дитини створені добрі умови. Для дитини облаштована окрема кімната, у якій світло, затишно, виокремлено спальне місце – диван, шафа для одягу, телевізор, для дівчинки придбано багато розвиваючих іграшок, книжок, тощо, крім того забезпечена продуктами харчування, одягом. Зі слів дідуся та бабусі, мама до дівчинки не приїжджала з часу її проживання. Телефонує тричі на тиждень, але дівчинка спілкуватись з мамою не бажає. Дитина жвава, активна. Почуває себе комфортно у колі рідних їй людей.

Згідно психологічного дослідження лікаря ОСОБА_19 від 11.07.2011 р. малолітньої ОСОБА_3, слідує, що у ситуації яка виникла, позитивні емоції і як наслідок адекватна соціальна поведінка забезпечує в більшій мірі спілкування дитини з її батьком та іншими дорослими членами сім’ї по лінії батька.

Дитина відчуває постійну потребу у спілкуванні  та спільній діяльності з батьком, дитина надає  перевагу  відношенням з батьком.

Позивач надав докази розміщення фотографій ОСОБА_2, порнографічного характеру, в мережі Інтернет.

ОСОБА_2 вказала, що дані фото зроблені нею особисто під час їх спільного проживання з ОСОБА_1 та були подаровані йому на свято. Вона даних фотографій в мережі Інтернет не розміщувала, проституцією не займається.

Фотографії які вона висилала особам з якими спілкувалась по Інтернету не були доступні для загального огляду, отже вона ніяких розпусних дій не вчиняла.

На підтвердження своєї непричетності до розміщення фото в мережі Інтернет, ОСОБА_2 надала аналіз сайту на якому розміщені її фото. Даний аналіз не береться судом до уваги, оскільки студія «ЛесьКо-дизайн», яка його робила не є експертною установою.

На думку суду, фотографії ОСОБА_2 свідчать про її низькі моральні якості, негативно характеризують її з моральної точки зору, своєю аморальною поведінкою вона може зашкодити розвиткові дитини.

ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів того, що батько дитини веде аморальний спосіб життя, не взмозі  забезпечити дитині матеріальні, побутові, фізичні  та духовні умови розвитку.   

Дані твердження ґрунтуються більше на припущеннях ОСОБА_2 ніж на об'єктивних даних,  та носять емоційних характер.

Вирішуючи питання про місце проживання дитини, суд приймає до уваги ставлення батьків до своїх батьківських обов'язків, вік дитини, стан  її здоров’я, можливість матеріального забезпечення і створення необхідних умов для повноцінного виховання дитини.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішення спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з’ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Від органу опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради, до суду надійшов висновок №12/01-14-2596/2011 від 05.07.2011 року де визначено доцільним встановити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір’ю ОСОБА_2

Суд відноситься критично і не вважає його як підставу для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1, так як з матеріалів засідання комісії вбачається, що комісією не розглядались посилання позивача ОСОБА_1 про аморальну поведінку відповідачки і не дано оцінки таким доказам.

При розгляді справи, в судовому засіданні достовірно встановлено і підтверджено  поясненнями сторін, що дитина з дня народження  постійно  проживає за місцем  проживання  батьків. Дитині створені  всі необхідні умови, про що також свідчать матеріали справи. Позивач має постійне місце роботи і матеріальний достаток, проживає сам в ізольованій – 3-х кімнатній квартирі, часто зустрічається з дитиною, відвідує дошкільний навчальний заклад та інтересується успіхами доньки, матеріально утримує дитину, що свідчить про належне ставлення його до виконання своїх батьківських обов'язків. Це дає змогу зробити висновок про достатню матеріальну забезпеченість позивача та його можливість самостійно виховувати дитину. Крім того ОСОБА_1 має намір вселитися в квартиру АДРЕСА_1.

          Враховуючи інтереси дитини, характер поведінки ОСОБА_2, а також те, що ОСОБА_1 може приділити дитині більшу увагу та турботу, створити належні умови для виховання, суд знаходить необхідним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 за місцем  проживання її батька.

В позові ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею, за адресою: АДРЕСА_1  необхідно відмовити, оскільки позивачем надані докази на підтвердження аморальної поведінки відповідачки.

Позивач ОСОБА_1 не чинить перешкод у спілкуванні відповідачці  з дитиною,  а тому ОСОБА_2, з врахуванням постанови Нетішинського міського суду  від 24.05.2011р., залишеного без змін Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від   13.07.2011 р., згідно якого вимоги ОСОБА_1 про вселення в квартиру та усунення перешкод в користуванні житлом задоволені, не позбавлена права на особисте спілкування з дитиною та, враховуючи дану обставину, може приймати участь у вихованні  дитини.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 161 СК України, за яких суд не може залишити малолітню дитину для  проживання з батьком, в судовому засіданні не встановлено.

Приймаючи до уваги викладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача, виходячи в першу чергу з інтересів дитини.

Відповідно до  принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року,  малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

За змістом вказаної Декларації з прав дитини, дитина може бути розлучена з матір’ю  лише у винятковій ситуації , тобто перевага надається матері , але суд визнає, що вказані позивачем-відповідачем ОСОБА_1, обставини, якими він обґрунтовує визначення судом місця проживання доньки ОСОБА_3  з ним , а не з матір’ю ОСОБА_2 являються винятковими, а відтак зважаючи  на викладене, беручи до уваги інтереси дитини суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з батьком.

При цьому, суд наголошує на тому, що згідно ст. 157 СК України той з батьків, від кого окремо проживає дитина, зобов'язаний приймати участь в його вихованні та має право на особисте спілкування з дитиною. Крім того, той з батьків, з ким проживає дитина, не може перешкоджати цьому спілкуванню та прийманні участі в вихованні, якщо воно не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Так як задоволена основна вимога позивача ОСОБА_1, згідно ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню і його вимоги про відшкодування понесених ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 1800, які підтверджені відповідними квитанціями..

Керуючись  ст. ст. 10, 57-60, 61, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,  ст. ст. 160, 161 СК України суд, -

                                                                         В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визначити місцем проживання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - місце проживання її батька ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1800,00 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держбюджету – 8,50 грн. судового збору.

В позові ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нетішинський міський суд.

Суддя :                                                                                              Стасюк   Р.  М.