Справа № 2-1030/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

01.08.2011  Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді:                      Стародубцева О.К.

при секретарі:                               Даценко А.Г.

за участю сторін, розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.

В судовому засіданні підтримуючи позов зазначив, що йому на підставі свідоцтва про право власності №11049 від 14.10.1998р. йому та його жінці належало по 1/2 частині квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті, він прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право спадкування за законом від 30.01.2007р. на ? частину спірної квартири. На ім.»я відповідачки також було зареєстровано право власності на ? частину цієї квартири.  Оскільки він людина приклоного віку, він домовився з відповідачкою, що вона буде піклуватися про нього, купувати медикаменти та таке інше, а він подарує їй свої ? частини квартири. Восени 2010р. разом із позивачкою вони уклали договір, який був посвідчений нотаріусом. Але цей договір він не читав, та вважав, що в ньому будуть прописані умови про його утримання відповідачкою. Після він дізнався, що той   договір, який вони з донькою укладали був договором дарування квартири. Вказав, що не бажав дарувати квартиру, а тому просив визнати договір дарування ? частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1  від 13.09.2010р. недійсним та відновити першопочатковий  стан.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, мотивуючи тим, що спірний договір дарування 3/4 частин спірної квартири вони укладали за бажанням позивача. Пояснила, що дійсно обіцяла батькові піклуватися про нього, що виконує до теперішнього часу.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що йому нічого не відомо про обставини укладання між сторонами договору дарування спірної квартири та про тиск відповідачки на позивача стосовно укладення цього договору.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов не підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності №11049 від 14.10.1998р. позивачеві та його жінці ОСОБА_3 належало по 1/2 частині квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.(а.с.22) ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 померла. Після її смерті, він прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право спадкування за законом від 30.01.2007р. на ? частину спірної квартири. (а.с.23) 13.09.2010р. сторони уклали договір дарування, відповідно до якого, позивач подарував відповідачці 38/4 частин спірної кварти. (а.с.42)

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити даному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 201 ЦК України). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, що передбачено ч. 2 ст. 203 ЦК України. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі ч. 3 ст. 203 ЦК України.

          Договір дарування був засвідчений приватним нотаріусом  Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 відповідно до вимог законодавства та ніяких поручень судом не виявлено. А тому суд не знаходить підстав для визнання спірного договору недійсним.

          На підставі ст.ст.   203, 215, Цивільного кодексу України, та  керуючись ст.ст.  213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

           В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування від 13.09.2010р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним відмовити.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Надруковано у нарадчій кімнаті.

Суддя:                                                                      О. К. Стародубцев