Справа № 2-а-520/11

      ПОСТАНОВА                                                 

                                                                                   ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

29 липня 2011 року                                                                                                          м. П’ятихатки

Суддя П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області Резніченко М.С., розглянувши у скороченому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

12.07.2011 р. до П’ятихатського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області про  визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач, обґрунтовуючи позов, посилається на те, що він має статус «дитина війни». Статтею 6 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни»(далі –Закон № 2195-ІV) встановлено соціальні гарантії і відповідач повинен був нараховувати і сплачувати йому соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак такі нарахування проводив у меншому розмірі, тому просить визнати дії Управління в частині нарахування та виплати доплати до пенсії за період з 12 січня 2011 р. по теперішній час з урахуванням проведених виплат неправомірними, зобов’язати провести перерахунок призначеної пенсії та виплатити пенсію з урахуванням 30 % соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком за вказаний період.

Відповідач 25.07.2011 р. надав суду письмові заперечення на позов, в яких просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»та положень інших Законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян та змінено або встановлено нові підстави й умови надання. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»передбачено підвищення дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, але ця норма визнана такою, що не відповідає Конституції України згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008. З 22.05.2008 р. по теперішній час дітям війни виплачується підвищення до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530. Законом № 2195-ІV передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться з Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Пунктом 9 Положення «Про Пенсійний фонд України»передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Відповідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом і застосування цього розміру для визначення надбавок та підвищень до пенсій, мінімальних пенсій не передбачено. Таким чином, Пенсійний фонд діє в межах своїх повноважень і не порушує вимоги чинного законодавства.   

Відповідно до ч. 4 ст. 1832 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.    

Розглянувши письмові заяви сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя встановив такі фактичні обставини та відповідні  їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 має статус «дитина війни», що підтверджується довідкою № 1038 від 03.06.2011 р. (а.с. 8) та копією пенсійного посвідчення № 0106933 (а.с. 4).

Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, які встановлює Закон № 2195-IV.

У відповідності до ст. 6 Закону № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Зазначені вимоги законодавства відповідачем не дотримувалися, що підтверджується довідкою № 1038 від 03.06.2011 р. (а.с. 8), листом Управління від 09.06.2011 р. № 1924/05-47 про виплату підвищення дитині війни (а.с. 5-8) та слідує із заперечення на позов.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію ст. 6 Закону № 2195-IV на 2007 рік.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону № 2195-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на всій території України та є остаточними і не можуть бути оскаржені.       

Згідно ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суддя не бере до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суддя приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV.    

До набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за період з 01 січня 2008 р. по 22 травня 2008 р. відсутні, оскільки зазначене рішення не має зворотної дії. Однак, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. підвищення до пенсії підлягало б перерахунку та виплаті.

Доводи відповідача про відсутність порядку обчислення підвищення до пенсії не є підставою для  відмови у задоволенні позову.   

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взято до уваги з огляду на статтю 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання.   

          Ніякими законодавчими актами дію ст. 6 Закону № 2195-IV, яка передбачає підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на 2009-2011 р.р. не зупинено, тому підвищення до пенсії за вказаний період мало б бути перерахованим і виплаченим.

Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Доводи відповідача, викладені у запереченні на позов, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови у задоволенні в повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни»та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 3 Закону № 2195-IV).

Таким чином, виходячи з меж позовних вимог і того, що ОСОБА_1. звернувся до суду 12.07.2011 р., суддя визнав необхідним зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу з 12 січня 2011 р. з урахуванням фактично виплачених сум. Оскільки виплата пенсії носить постійний характер, суддя при визначенні періоду нарахування (перерахування) пенсії, вважає визначення кінцевого періоду недоцільним. Виходячи з цього, виплата має здійснюватися до зміни законодавства, що регулює призначення (перерахунок) цього виду пенсійних виплат або зміни обставин, які передбачені законодавством.

Суддя вважає, що перерахунок підвищення пенсії повинен робити відповідач.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосредньо призначає (здійснює перерахунок) і виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справі щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії за цим позовом.  

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 150 ч. 2, 152 ч. 2 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18.11.2004 р., Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст.. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України, ст.. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 7-11, 71, 99, 158-160, 162, 1832 КАС України, суддя,  

П о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 12 січня 2011 р. підвищення до пенсії як «дитині війни»у розмірі,  передбаченому ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 12 січня 2011 р.  з урахуванням проведених виплат за цей період.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

             Суддя                                                                        М.С.Резніченко