Справа № 2-а-619/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2011 року                                                                                          м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Наумової І.Й., при секретарі Фіркаловій І.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПСВДАЇ ОАТ Царичанського р-ну старшого сержанта міліції Мазуркевич Вадима Миколайовича, ДАЇ Царичанського району Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

                                                                 ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом  до ІДПСВДАЇ ОАТ Царичанського р-ну старшого сержанта міліції Мазуркевич В.М., ДАЇ Царичанського району Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.11.2010 року інспектором ДПС Мазуркевич В.М. відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії АЕ1 №016204 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач 23.11.2010 року на а/д Р-32 у напрямку міста Запоріжжя, керуючи автомобілем НОМЕР_1  здійснив обгін на перехресті, чим порушив вимоги п.14.6 ПДР України.

Вважає дану постанову незаконною та необгрунтованною, оскільки не порушував вимоги п.14.6ПДР, доказів щодо вчинення правопорушення в протоколі не надані,  під час складання протоколу не надано часу для звернення за правовою допомогою, не враховано матеріальний стан, та просить постанову по справі скасувати.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідачі, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи,  у судове засідання не з’явились, заперечення до позову не надали, тому суд, відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ст.86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до вимог ч.2 ст.122 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за: порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є  (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 23.11.2010 року  інспектором ДПС Мазуркевич В.М. відносно ОСОБА_1 складено протокол серії АЕ1 № 211224 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач 23.11.2010 року о 13 годині 20 хвилин на а/д Р-32 у напрямку міста Запоріжжя, керуючи автомобілем НОМЕР_1  здійснив обгін на перехресті, чим порушив вимоги п.14.6 ПДР України. (а.с.19). Одночасно була винесена постанова серії АЕ1№ 016204 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КупАП (а.с.8).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

В діях громадянина ОСОБА_1 не вбачається склад правопорушення передбачений  ч.2 ст.122 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивач порушив вимоги п.14.6 Правил дорожнього руху-обгін заборонено на перехресті.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи позов, суд враховує надані пояснення позивачем в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.11.2011 року, які суд приймає до уваги, фото-відео фіксація не застосовувались.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що під час складання протоколу та постанови, року інспектор ДПС Мазуркевич В.М. не дотримався вимог ст.280 КУпАП, а саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з’ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим порушив право позивача.

Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, що інспектором при винесенні штрафу не було враховано.

На думку суду, стягнення, застосоване інспектором ДПС Мазуркевич В.М. не відповідає ступеню вини позивача. При їх винесенні посадовою особою ДАІ не враховано характер та ступінь провини, обставини, що пом’якшують його вину, а саме той  факт, що позивач притягається до адміністративної відповідальності вперше, своїми діями аварійну ситуацію на дорозі не створив та іншим учасникам дорожнього руху не завадив.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.

Крім того при складанні постанови було порушено право позивача на її оскарження. Оскільки справу було розглянуто на місці, було порушено право ОСОБА_3, передбачене ст.268 КУпАП, а саме: під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого спеціаліста в галузі права.

У зв’язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що постанова про накладання адміністративного стягнення підлягає скасуванню, у зв’язку з тим, що факти, викладені у зазначених протоколі та  постанові не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, і під час розгляду справи були порушені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Підстав для відмови у задоволенні позову у суду не має.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  6, 9-11, 70-71, 86-88, 158-163 КАС України, 288, 293 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІДПСВДАЇ ОАТ Царичанського р-ну старшого сержанта міліції Мазуркевич Вадима Миколайовича, ДАЇ Царичанського району Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- задовольнити.

Скасувати постанову серії АЕ1№ 016204 від 23.11.2010р., винесену інспектором ДПСВДАЇ ОАТ Царичанського р-ну старшим сержантом міліції Мазуркевич В.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.  

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя                                                                                                    І.Й. Наумова