Справа № 1-4 /08

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            25 лютого 2008 року                                                          м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді:                         Ротаєнко Д.С.

при секретарі:                                   Пугач В.І.

з участю прокурора:                        Мінька В.К., Бебешка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Коритня Черкаської області,  українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 22 червня 1998 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.81, ч.1 ст.89 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, судимість погашена,

            за ч.1  ст.122  КК України,-

                        в с т а н о в и в :

            ОСОБА_1 17 березня 2007 року о 17 годині, перебуваючи в с.Коритня Монастирищенського району Черкаської області, прийшов до будинку ОСОБА_2, що розташований  по АДРЕСА_2, для встановлення чи не викрав він його рулетку, після чого разом із ОСОБА_2. пішли на подвір»я громадянина ОСОБА_3, де на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс удар рукою в лице від чого останній упав, в результаті чого ОСОБА_2 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, у вигляді: підвивих правового гомілково-ступеневого суглобу, розрив міжгомілкової зв»язки, що спричинили тривалий розлад здоров»я.

            Підсудний на стадії досудового та судового слідства визнав повністю, у вчиненому розкаявся, пояснивши при цьому, що 17 березня 2007 року він копав криницю у ОСОБА_3 в с.Коритня. Із собою взяв свої інструменти. Після закінчення роботи він виявив, що зникла рулетка. Він подумав, що її міг викрасти ОСОБА_2, так як до цього бачив його на території подвір»я.  Після цього він прийшов до будинку ОСОБА_2, що розташований в с.Коритня для того, щоб вияснити чи він забрав його рулетку. ОСОБА_2 почав заперечувати. Після цього, вони пішли на подвір»я до ОСОБА_3 так як ОСОБА_2.  сказав, що покаже де рулетка, а коли вони підійшли до будинку, то ОСОБА_2 знову заперечив викрадення ним рулетки і там він один раз ударив по лиці ОСОБА_2.  ОСОБА_2 від удару упав і він ще раз ударив його ногою в область ніг. Вважає, що від його удару такі тілесні ушкодження потерпілий не міг отримати. Крім цього, потерпілий у лікарню звернувся на третій день після побиття ним, а тому вважає, що ушкодження йому могли бути заподіяні іншими особами. Цивільний позов прокурора в інтересах Монастирищенської РЦЛ визнає повністю. Цивільний позов потерпілого  визнає в розмірі 1000 гривень.

             Крім повного визнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими у встановленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими під час судового слідства, а саме:       

- показаннями потерпілогоОСОБА_2, який показав суду, що підсудний зайшов до нього у будинок і запитав де рулетка, він у відповідь запитав, яка рулетка? Підсудний пояснив йому, що у нього пропала рулетка на подвір»ї у ОСОБА_3, але він заперечив викрадення. Тоді ОСОБА_1 почав наносити удари руками та ногами  в різні частини тіла: по голові, рукам, тулубу, ногам, спині. Потім вони вийшли і пішли до будинку ОСОБА_3, щоб встановити куди ділася рулетка. На подвір»ї ОСОБА_3 підсудний знову наніс йому удари від яких він упав, а потім підсудний наносив удари ногами. На шум вибігла ОСОБА_3  і сказала, щоб він перестав його бити. Після цього підсудний залишив його і він ледве дійшов додому, так як після побиття сильно заболіла нога. Більше ніхто йому тілесних ушкоджень не заподіював: ні до підсудного, ні після нього. У лікарню звернувся пізніше, так як викликав швидку, а вона не приїхала і тоді батьки завезли його у лікарню 20 березня 2007 року. Просить підсудного не позбавляти волі та стягнути на його користь у відшкодування матеріальної та моральної шкоди 1000 гривень, зменшивши розмір пред»явленого позову;

            - показаннями свідка ОСОБА_4, який показав суду, що потерпілий є його сином. У той день ввечері він з дружиною ОСОБА_5 приїхали провідати сина. Він поскаржився їм, що його побив чоловік, який копав криницю за те, що у нього пропала рулетка. Він завіз сина у лікарню, а потім повідомив працівників міліції. Возив сина на експертизи в м.Умань. Син розповідав йому, що підсудний бив його руками і ногами в різні частини тіла у нього вдома і на подвір»ї у ОСОБА_3;

            - показаннями свідка ОСОБА_5, яка показала суду, що потерпілий є її сином. У той день ввечері вона з чоловіком ОСОБА_4 приїхали провідати сина. Він поскаржився їм, що його побив чоловік. Син розповідав, що підсудний бив його руками і ногами по ребрах і ногах;

            - показаннями свідка ОСОБА_3, яка показала суду, що потерпілий у той день був у стані сильного алкогольного сп»яніння. Підсудний хотів ударити потерпілого, але не дістав його і потерпілий сам упав. Чи бив підсудний потерпілого, вона не бачила. Пояснення, які підписані нею, вона підписала не читаючи. ЇЇ свідчення правильно описані у протоколі допиту її в якості свідка, такі ж вона дає і у судовому засіданні;

            - висновком судово-медичної експертизи № 86 мд/162 від 16 квітня 2007 року, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: підвивих правового гомілково-ступеневого суглобу, розрив міжгомілкової зв»язки, що спричинили тривалий розлад здоров»я (а.с.27);

            - висновком експерта № 86мд/162/286 від 26.06.2007 року, згідно якого виявлений у гр.-наОСОБА_2,1953 року народження, вивих правого гомілково-ступеневого суглобу з розривом між гомілкової зв»язки характерний для падіння з висоти власного зросту з фіксованою стопою і розворотом тіла. При безпосередньому нанесенні ударів руками чи ногами таке пошкодження утворитись не могло (а.с.98);

            - висновком судово-медичної експертизи № 86 м/д/162/530 від 09 січня 2008 року, згідно якого уОСОБА_2, 1953 року народження виявлено вивих правого гомілково-ступневого суглобу з розривом між гомілкової зв»язки, що виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від падіння з висоти власного зросту з фіксованою стопою і розворотом тулуба, відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров2я. Вказане падіння могло бути спричинене внаслідок удару в ділянку лиця чи удару або поштовху в грудну клітку, як вказує ОСОБА_1. та ОСОБА_2. (а.с.112).

            В діях підсудного суд вбачає ознаки складу злочину - хуліганства, але, оскільки, ні прокурором, ні потерпілим, не заявлено клопотання про збільшення обсягу обвинувачення, суд приймає рішення в межах пред»явленого обвинувачення у відповідності до ст.275 КПК України.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всебічного та об”єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає,  пред”явлене обвинувачення доведеним частково, оскільки, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 17 березня 2007 року о 17 годині, перебуваючи в с.Коритня Монастирищенського району Черкаської області, прийшов до будинкуОСОБА_2, що розташований в с.Коритня, де на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс удари руками та ногами в область голови, тулубу та ніг останнього, причинивши йому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, у вигляді: підвивих правового гомілково-ступеневого суглобу, розрив міжгомілкової зв»язки, що спричинили тривалий розлад здоров»я, що не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства, так як тілесні ушкодження середнього ступеня потерпілий отримав на подвір»ї ОСОБА_3, в результаті падіння від удару в лице, що підтверджується показаннями підсудного, потерпілого та висновком експерта, що при безпосередньому нанесенні  руками чи ногами таке пошкодження утворитись не могло (а.с.98).

Тому  дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

            Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, яка за місцем проживання є позитивною.

            Обставинами, що пом”якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, наявність на утриманні 3 малолітніх дітей.

            Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

            Враховуючи те, що підсудним вчинено злочин невеликої тяжкості, він раніше судимий, але судимість погашена, позитивно характеризується, з врахуванням обставин, що пом»якшують покарання, суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді обмеження волі. Суд вважає, що підстав для застосування відносно нього іншого виду покарання, передбаченого ст.128 КК України, та  ст.69 КК України немає. Суд вважає, що підстав для закриття провадження у справі на підстави ст.45 КК України відносно підсудного немає, так як він заподіяну шкоду у добровільному порядку не відшкодував.

            Цивільний позов прокурора в інтересах Монастирищенської ЦРЛ задоволити повністю в зв»язку із визнанням його підсудним.

            Цивільний позов потерпілого задоволити повністю в зв»язку із визнанням його підсудним.

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

                        з а с у д и в:

            ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження  волі.

            На підставі п.б ст.1 Закону України «Про амністію» № 955-V від 19 квітня 2007 року ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь Монастирищенської ЦРЛ витрати за лікуванняОСОБА_2 в сумі 626 гривень 60 коп на р/р35421006003071 МФО 854018 код 02005390 УДК в Черкаській області «Монастирищенська центральна районна лікарня».

            Стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 у відшкодування матеріальної та моральної шкоди 1000 гривень.

            Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.

                        Суддя:                                                                      Д.С.Ротаєнко