справа №  1-59/11

                                                      В И Р О К                    

                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          08.07.2011  року Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого-судді Заїки Г.М., за участю секретаря Гурковської Н.В.,  прокурора Кулик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева, особи без громадянства, росіянина, з середньою спеціальною освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, непрацюючого,   судимого  8 травня 2009 року Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст. 358 ч. 2, 358 ч. 3, 190 ч. 1, 70 ч. 1 КК України на 1 рік 1 місяць обмеження волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, - за ст. 384 ч. 2 КК України, -

                                                  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи допитаний 11 лютого 2008 року слідчим ОВС СУ УМВС України в Житомирській області по кримінальній справі за № 035079/07 по факту використання підробленого документу ОСОБА_2, дав правдиві показання, які в подальшому повністю підтвердились зібраними по справі доказами. А саме, ОСОБА_1 показав, що у грудні 2006 року, точної дати  він не пам'ятає, до місця його роботи приїхав ОСОБА_2, який запропонував йому знайти людей для роботи в селі, пообіцявши за це винагороду. В подальшому ОСОБА_1  запропонував роботу своїм знайомим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Після того як останні погодились, він привіз їх в фотоательє, яке розташоване по АДРЕСА_2, де вони зробили ксерокопії сторінок своїх паспортів та ідентифікаційних кодів. Він забрав вказані документи собі, які  в  подальшому передав ОСОБА_2  Наступного дня  він,  згідно домовленості з ОСОБА_2, привіз ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відділення «Приватбанку», яке розташоване по вул.. Чорновола в м. Бердичеві, де залишив їх , а сам поїхав. Через декілька днів він отримав винагороду від ОСОБА_2 в сумі 600 гривень. Перед допитом ОСОБА_1 було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України.

В подальшому кримінальну справу № 035079/07 з обвинувальним висновком за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні заволодіння майном банку шляхом шахрайства було направлено до Бердичівського міськрайонного суду для розгляду по суті.

1 червня 2009 року о 10 годині 40 хвилин в ході судового слухання Бердичівським міськрайонним судом кримінальної справи № 035079/07 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. ст. 28 ч.З, 358 ч.2, 28 ч.З, 358 ч.З, 190 ч.З КК України; ОСОБА_5 за ст.ст. 28 ч.З, 358 ч.2, 28 ч.З, 358 ч.З, 190 ч.З КК України; ОСОБА_6 за ст.ст. 28 ч.З, 358 ч.2, 28 ч.З, 358 ч.З КК України та ОСОБА_7 за ст. 358 ч.2 КК України в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_1 і судом йому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 69-1 КПК України, та попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України. Під час судового засідання свідок ОСОБА_1 пояснив, що покази, які він давав на досудовому слідстві, він не підтверджує. Також зазначив, що ОСОБА_2 не знає, а про працевлаштування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спілкувався з особою на ім'я ОСОБА_9. Для останнього він передав копії документів та познайомив з ним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_9 будь-якої винагороди йому  не давав.

Тобто, незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, ОСОБА_1, діючи умисно, свідомо, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_2 за вчинення заволодіння майном банку шляхом шахрайства, дав завідомо неправдиві показання, відмовившись від показань, даних ним в ході досудового слідства.

28 липня 2009 року Бердичівським міськрайонним судом винесено вирок, за яким засуджено ОСОБА_2 за ст.ст. 28 ч.З, 358 ч.2, 28 ч.З, 358 ч.З, 190 ч.З КК України; ОСОБА_5 за ст.ст. 28 ч.З, 358 ч.2, 28 ч.З, 358 ч.З, 190 ч.З КК України; ОСОБА_6 за ст. ст. 28 ч.З, 358 ч.2, 28 ч.З, 358 ч.З КК України та ОСОБА_7 за ст. 358 ч.2 КК України. Вказаний вирок набрав законної сили 27 жовтня 2009 року. Згідно вказаного вироку покази ОСОБА_1 дані в судовому засіданні є неправдивими, так як ОСОБА_2 підробив документи на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та оформив на них кредит у Приватбанку.

          Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і по суті обвинувачення пояснив, що  в судовому засіданні під час розгляду справи  по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він був допитаний в якості свідка  та дав неправдиві покази, недивлячись на те, що попереджався про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. З ОСОБА_3  підсудний проживав по сусідству та зустрічався з нею у її помешканні, вона сама робила ксерокопії документів, щоб влаштуватись на роботу. Суду сказав, що ОСОБА_2 злочин не вчиняв, але судом встановлено, що це робив саме ОСОБА_2. У вчиненому  підсудний щиро розкаявся.

Крім визнання  вини підсудним, його вина підтверджується наступними матеріалами справи,  а саме:

протоколом огляду речових доказів від 26 лютого 2010 року, відповідно до  якого було оглянуто матеріали кримінальної справи по обвинуваченню засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Під час огляду  було зроблено копії з 8 процесуальних документів, зокрема; з протоколів допиту свідків ОСОБА_4, ОСОБА_1, очної ставки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 54);

протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 31 січня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 викривав ОСОБА_2 у підробці документів та шахрайських діях щодо заволодіння майном «Приват банку». Також ОСОБА_1 вказував на ОСОБА_2, як на особу, для якої він передав копії документів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а. с. 36-38);

вироком Бердичівського міськрайонного суду   від 28 липня 2009 року, згідно   якого   ОСОБА_8    було   визнано   винним    в   скоєнні   злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.З,  358 ч.2,  28 ч. З,  358 ч.З,  190 ч.З КК України та засуджено на 3 роки 10 місяців позбавлення волі (а. с.  9-27);

довідкою Бердичівського міськрайонного суду від 30 березня 2010 року, згідно якої вирок відносно ОСОБА_2 набрав законної сили 27 жовтня 2009 року (а. с. 83).

Згідно довідки Бердичівського ВКВІ № 2249 від 9 червня 2011 року,  ОСОБА_1 відбув призначене покарання у виді громадських робіт 29 червня 2010 року. Станом на 9 червня 2011 року на обліку у ВКВІ ОСОБА_1 не перебуває ( а. с.131 );

Дослідивши усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного в скоєнні злочину.

          Суд знаходить вину ОСОБА_1 у дачі  завідомо неправдивих показань суду, будучи допитаним в якості свідка, поєднанні зі штучним  створенням  доказів захисту, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ст. 384 ч.2 КК України, повністю доведеною.

          При призначенні  міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину –злочин середньої тяжкості, особу винного, який характеризується позитивно,  раніше судимий.

          Обставиною,  що відповідно до  ст. 66 ч.1 п.1  КК України пом»якшує покарання підсудному, суд   визнає щире каяття.

          Обставиною, що відповідно  до ст. 67 ч.1 п.1 КК України обтяжує покарання підсудному, суд визнає рецидив злочинів.

          З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку  про призначення підсудному  ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, оскільки  вважає, що  менш суворий вид  покарання буде недостатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

          Цивільний позов по справі не заявлено, судових витрат немає.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                            З А С У Д И В:

          ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого  ст. 384  ч. 2 КК України, та засудити  його на   1  рік  обмеження волі.

          Міру запобіжного заходу засудженому залишити раніше обрану - взяття під варту.

          Строк відбуття покарання засудженому  ОСОБА_1  рахувати з моменту його затримання, тобто з  18 квітня  2011 року, з урахування ст. 72 КК України, зарахувавши йому  час попереднього ув"язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Головуючий