справа №  2-198/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 липня 2011 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді     Забуранного Р.А.,

при секретарі              Таран С.М.,

за участю позивача  ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника Новомиргородської РДА Майдебури М.В. та представника сільської ради Новосада М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернувся ОСОБА_1 до Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог заявник  вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його дід ОСОБА_5, який постійно проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 Його батько –ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року і, як єдиний спадкоємець прийняв і отримав спадкове майно у вигляді грошових вкладів з належними відсотками. В даний час йому стало відомо, що на час відкриття спадщини його дід ОСОБА_5 мав спадкове майно у вигляді земельної ділянки та території Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

За рішенням загальних зборів ОСОБА_5, як член КСП ім. Мічуріна був включений до списку-додатку до державного акту на право колективної власності на землю та йому належало на праві спільної часткової власності спадкове майно у вигляді земельної ділянки (паю) площею, згідно сертифікату 6,92 умовних кадастрових гектарів. Сертифікат про право власності на вказану земельну ділянку (пай) ОСОБА_5 не отримав, оскільки у 1995 році тяжко хворів, а потім помер, тому на день відкриття спадщини йому не було відомо про наявність вказаного спадкового майна.

В травні 2011 року, після отримання довідки з Держкомзему у Новомиргородському районі і витягу із Державного акту про право колективної власності на землю він звернувся до Новомиргородської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності на вказане спадкове майно, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва, мотивуючи відмову відсутністю правовстановлюючого документа (державного акта) у померлого на дане майно.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд визнати його право власності на спадкове майно його діда ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, яке складається із земельної частки (паю) площею 6,92 умовних кадастрових гектарів вартістю 80723 гривні, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії КР № 000010 від 14.12.1994 року по колишньому КСП ім. Мічуріна на території Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та зобов’язати відповідачів виділити йому вказану земельну ділянку в натурі.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов та просив суд задовольнити його.

Представник Новомиргородської РДА у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Представник сільської ради визнав позов частково, вказавши що оскільки померлий ОСОБА_5 за час життя не отримав сертифікату на земельну частку (пай) то йогоьт спадкоємець не має права на успадкування землі після смерті свого діда.

          Заслухавши пояснення сторін та вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню за такими обставинами.

          Суд критично ставиться до пояснень представника сільської ради, оскільки вони не логічні, не послідовні та суперечать слідуючим письмовим матеріалам справи.

          В судовому беззаперечно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер дід заявника – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Новомиргородським відділом ЗАГС Кіровоградської області 22.03.1996 року.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 був його син ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 виданого Новомиргородським райбюро ЗАГС 19.08.1947 року.

26 листопада 2001 року його батько ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого Новомиргородським відділом ЗАГС Кіровоградської області актовий запис № 198 від 27.11.2001 року.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 являється позивач, що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 актовий запис № 49 від 10.10.1959 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області.

Позивач, як єдиний спадкоємець прийняв спадкове майно у вигляді грошових вкладів з належними відсотками, що знаходяться в Новомиргородській філії Маловисківського відділення № 5425 ВАТ «Державний ощадний банк України», що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НОМЕР_5, виданого державним Нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області 03.11.2007 року.

Згідно довідки відділу Держкомзему у Новомиргородському районі за № 15 від 16.05.2011 року ОСОБА_5 був включений до списку-додатку до державного акту на право колективної власності на землю серії КР № 000010 від 14.12.1994 року по колишньому КСП ім. Мічуріна на території Пурпурівської сільської ради. Площа земельної частки (пай) згідно сертифікату становить 6,92 умовних кадастрових гектарів. Вартість земельної частки (паю) згідно сертифікату становить 25226 гривень, вартість станом на 16.05.2011 року з урахуванням індексації 3,2 становить 80723 гривні.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України від 10.11.1994 р. № 666/94 “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.                                                                                                               У відповідності до вимог ст. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.                                                   

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією (ст. 5 зазначеного Указу).

Таким чином, відповідно до вимог ст. ст. 13, 41 Конституції України, ст. 2 Указу Президента України від 10.11.1994 р. № 666/94 “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”, ст. ст. 2, 5 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, ст. ст. 1-2 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, ст. ст. 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1258-1265, 1268-1275 ЦК України позивач має право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки на території Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області так як на момент життя померлий ОСОБА_5 являвся власником земельної ділянки у відповідності до державного акту на право колективної власності на землю серії КР 000010 колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Мічуріна на території вищевказаної сільської ради. За таких обставин  позов підлягає безаперечному задоволенню у повному обсязі.  

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 213, 215, 226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.                               Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на спадкове майно ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, яке складається із земельної частки (паю) площею 6,92 умовних кадастрових гектарів вартістю 80723 гривні, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії КР № 000010 від 14.12.1994 року по колишньому КСП ім. Мічуріна на території Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та зобов’язати Новомиргородську районну державну адміністрацію та Пурпурівську сільську раду Новомиргородського району Кіровоградської області передати у приватну власність ОСОБА_1 вище зазначену земельну ділянку, видати йому відповідний документ єдиного в Україні зразка і провести його реєстрацію у встановленому законом порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                    Суддя                                                             Р. А. Забуранний