Справа № 2-3021/11

провадження № 22-ц/0390/1080/11 Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т.М.

Категорія: 56 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05.07.2011  року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з  розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів –Подолюка В.А., Гапончука В.В.

при секретарі –Матюхіній О.Г.,

            з участю :

                 представника позивача –ОСОБА_1,

                 представника відповідача –ОСОБА_2,

                 представника прокуратури –Бондарчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, прокуратури Волинської області про визнання автомобіля особистою приватною власністю та звільнення майна з під арешту, за апеляційною скаргою прокурора Волинської області на рішення Луцького міськрайонного суду  від 26 травня 2011 року,

                                              В С Т А Н О В И Л А :

             В квітні 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до головного слідчого управління МВС України, прокуратури Волинської області про звільнення майна з під арешту.

Свої вимоги позивач обгрунтовувала тим, що 1 квітня 2009 року слідчим в особливо важливих справах прокуратури Волинської області було винесено постанову про накладення заборони на перереєстрацію та зняття з обліку транспортного засобу, а саме на автомобіль марки «БМВ-Х5», зареєстрованого на позивача.

Покликаючись на те, що в зв’язку з арештом зазначеного автомобіля були порушені її права як власника майна, позивач просила суд скасувати постанову про накладення заборони на перереєстрацію та зняття з обліку транспортного засобу.

30 березня 2011 року ОСОБА_4 збільшила свої позовні вимоги  і просила суд визнати за нею право особистої приватної власності на автомобіль та звільнити зазначений автомобіль з під арешту.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 26 травня  2011 року позов задоволено.

Постановлено визнати автомобіль марки «БМВ-Х5»реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 2008 року випуску особистою приватною власністю ОСОБА_4.

Знято арешт з автомобіля марки «БМВ-Х5»реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 2008 року випуску.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі прокурор Волинської області, покликаючись на незаконність судового рішення із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення  суду і ухвалити нове про відмову в позові та зазначає, що суд при поставленні рішення не врахував того, що питання про зняття арешту з автомобіля повинен вирішувати не суд, а орган досудового слідства, в провадженні якого перебуває справа і, крім того, на думку прокурора, суд безпідставно визнав за позивачем ОСОБА_4 право особистої власності на автомобіль.

В судовому засіданні представник прокуратури Бондарчук О.О. апеляційну скаргу підтримала і просила скаргу задоволити, представник позивача ОСОБА_1 і представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили і просили скаргу відхилити, позивач ОСОБА_4 і відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, хоч у встановленому порядку були повідомлені про час і місце судового розгляду.

Апеляційну скаргу прокурора слід задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового про відмову в позові з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_6 про визнання права особистої приватної власності на автомобіль і звільнення майна з під арешту, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 придбала автомобіль за свої особисті кошти, а тому суд визнав за позивачем право особистої власності на автомобіль і звільнив автомобіль з під арешту.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки до них суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.

            Із матеріалів справи убачається, що постановою слідчого в особливо важливих справах прокуратури Волинської області від 1 квітня 2009 року накладено арешт (заборону) на перереєстрацію та зняття з обліку транспортного засобу «БМВ-Х5»реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрованого Луцьким МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області на ОСОБА_4 (а.с. 5) Зазначена постанова прийнята в зв’язку з порушенням відносно чоловіка ОСОБА_4 –ОСОБА_5 кримінальної справи.

            Крім того, судом установлено, що постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2009 року кримінальна справа відносно ОСОБА_5 закрита (а.с. 6,7).

            Отже, кримінальна справа, в зв’язку з розслідуванням якої була винесена постанова про накладення заборони на перереєстрацію та зняття з обліку транспортного засобу, закрита органами досудового слідства, а відтак, на думку суду апеляційної інстанції, питання про звільнення майна з під арешту  повинні вирішувати органи  досудового слідства, а не суд.

            В порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на майно або на праві володіння ним, а також заяви боржників про неправильність включення майна в опис, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, а в даному випадку кримінальна справа відносно ОСОБА_5 закрита органами досудового слідства.

            Крім того, суд першої інстанції безпідставно визнав за позивачем право особистої власності на автомобіль, оскільки зазначений автомобіль придбаний позивачем ОСОБА_4 за час шлюбу з відповідачем ОСОБА_7 і будь-яких доказів про придбання автомобіля за особисті кошти позивачем суду подані не були.    

           Таким чином, висновки суду про те, що автомобіль є особистою приватною власністю позивача ОСОБА_4, в зв’язку з чим суд звільнив автомобіль з під арешту не відповідають встановленим обставинам справи та не грунтуються на вимогах закону.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що із-за порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи рішення суду слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Також з позивача ОСОБА_4 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1700 грн., так як при подачі позовної заяви про визнання автомобіля особистою приватною власністю позивач судовий збір не сплачувала.

       Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України,   колегія суддів

                                                    В И Р І Ш И Л А:

            Апеляційну скаргу прокурора Волинської області задоволити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 26 травня 2011 року по даній справі  скасувати.

            Ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, прокуратури Волинської області про визнання автомобіля особистою приватною власністю та звільнення майна з під арешту відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1700 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

         Судді :