Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-7420/11 Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л.Г.
Категорія 31 Доповідач - Куценко Т.Р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.
суддів –Рудь В.В., Повєткіна В.В.
при секретарі - Коляді О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2 ,
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданою смертю близької людини, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданою смертю близької людини, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 на нульовому кілометрі об’їзної дороги Дніпропетровськ –Полтава в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в результаті неправомірних дій ОСОБА_2, загинула їх донька ОСОБА_6 1987 року народження. У зв’язку з чим позивачі просили стягнути з відповідача 25298 грн. 05 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 500000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У процесі розгляду справи позивачі уточнили свої позовні вимоги /а.с. 155-158/ і з урахуванням того, що відповідач добровільно сплатив їм 4500 грн., просили суд стягнути з нього 22863 грн. 58 коп. понесених ними витрат на поховання та спорудження надгробного пам’ятника, 4822 грн. 55 коп. індексованої різниці внаслідок підвищення вартості життя та 500000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2010 року, позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто на їх користь з ОСОБА_5 –27398 грн. 82 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, та 200000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 квітня 2011 року ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2010 року в частині залишення без змін заочного рішення Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2010 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 13 699 грн. 41 коп. на відшкодування матеріальної шкоди було скасувано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного суду.
В решті –заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2010 року залишено без змін.
Апеляційна скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2010 року розглядається в межах позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 27398 грн. 82 коп.
Як на підстави апеляційної скарги, ОСОБА_5 посилається на те, що суд, визнаючи розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню, і яка була визначена в розмірі 27398 грн. 82 коп., врахував суми не підтверджені належно оформленими документами, та вважає її розмір надто завищеним /а.с. 217-218/.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду –зміні відповідно п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_5 на користь позивачів матеріальну шкоду в сумі 27398 грн. 82 коп., однак з таким висновком суду погодитися неможна, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 27398 грн. 82 коп. прийшов до такого висновку на підставі зробленого позивачами письмового розрахунку /а.с. 156-157/, та не перевірив його належними доказами, з огляду на це, з ОСОБА_5 було безпідставно стягнуто 9301, 28 грн. матеріальної шкоди. Крім того, судом не було прийнято до уваги те, що відповідач частково відшкодував завдану позивачам шкоду і на даний час знаходиться в тяжкому матеріальному становищі
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі просять стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 27398 грн. 82 коп. з них 9301,28 не мають ніякого документального підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди складає 18097, 54 грн. ( із розрахунку 27398,82 грн. –9301, 28 грн.), яка підтверджена позивачами документально, а тому сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів підлягає зменшенню з 27398,82 грн. до 18097, 54 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308,309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 –задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальної шкоди –змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 18097,54 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: