Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-7268/11                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Сторожук С.М.

Категорія 29                                                   Доповідач  -  Куценко Т.Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 липня 2011 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого –Куценко Т.Р.

суддів –Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі –Коляді О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційними скаргами

                              ОСОБА_2,

                              Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди,

                                                  ВСТАНОВИЛА:

          ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 року скасувати, та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на те, що при постанові рішення судом першої інстанції занижено розмір моральної шкоди стягнутої на його користь /а.с. 44-45/.           

          ВАТ «Павлоградвугілля»також подало апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду, та просить рішення суду скасувати, та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

          Зазначеним рішенням суду від 18.04.2011 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто  на його користь з відповідача 5000 грн. Вирішено питання щодо судових витрат /а.с. 69-72/.

          Як на підстави апеляційної скарги ВАТ «Павлоградвугілля»посилається на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та на пропущення позивачем строку позовної давності.

          Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 1980 року по 2000 рік, на підземній праці на протязі 18 років. За цей час він отримав професійне захворювання, та згідно висновку МСЄК № 2 від 11.03.2009 року йому було встановлено 50 відсотків втрати професійної працездатності, також його визнано інвалідом третьої групи. Причинена ОСОБА_2 моральна шкода полягає в тому, що він постійно відчуває фізичний біль, переживання, втратив свою професійну працездатність, постійно змушений приймати лікарські препарати, знаходиться в депресивному стані. Просить стягнути на його користь моральну шкоду, яку він оцінює в 50000 грн.

          Представник відповідача позов не визнав, та пояснив, що позивачем не доведено факт протиправної поведінки з їх боку щодо нього в період трудової  діяльності, при розслідуванні захворювання позивача не було встановлено порушень законодавства про охорону праці, крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.

          За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до абз.4 ст. 43 Конституції України та ст. 237-1 КЗпП України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 5000 грн.

          Перевіривши законність та обгрунтування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

          Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права і обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

          Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

          При вищенаведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відповідно до вимог ст. 43 Конституції України та ст. 237-1 КЗпП України, 268 ЦК України, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

          Приведені в апеляційних  скаргах доводи сторін не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм матеріального та процесуального права.

          Відповідно до ст. 212 ЦПК України  виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись  законом.

          Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести  до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

          Таким чином доводи апеляційних скарг є необгрунтовані,а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

          Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                  УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»–відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня  2011 року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді :