Справа № 1-23/11

В И Р О К  

іменем України

          "04" лютого 2011 р.   Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді   Ретьман О. А.

при секретарі –           Якубовій Е.К.

з участю прокурорів – Перловської Г.В., Денисової М.О., Юрка Т.Г., Лево В.Б.,  Власова І.В.

захисника –                  ОСОБА_1

потерпілих –ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

Джалай-Абадської області Республіки Киргизії, українця, громадянина

України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрова-

ного за адресою: АДРЕСА_1; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

  в с т а н о в и в :

          30 cічня 2006 року в період часу з 10 год. 30 хв., ОСОБА_5, з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до буд. АДРЕСА_3.

З метою реалізації злочинного наміру ОСОБА_5, підійшовши до кв. АДРЕСА_3, заздалегідь підготовленим предметом зламав замок вхідних дверей зазначеної квартири, після чого проникнув до приміщення, звідки таємно викрав чуже майно, що належить гр.-ну ОСОБА_6, а саме: ланцюжок золотий, вартістю 80 грн., ланцюжок золотий, вартістю 95 грн., ланцюжок золотий, вартістю 80 грн., ланцюжок золотий, вартістю 80 грн., обручку золоту, з білим камінцем, вартістю 250 грн., ланцюжок срібний з кулоном «стрілець», вартістю за комплект 80 грн., хрестик золотий, вартістю 50 грн., хрестик золотий, вартістю 40 грн., гроші в сумі 180 грн., а всього майном на загальну суму 3.470 грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник і розпорядився ним за своїм розсудом.

Допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_5 свою вину у пред’явленому обвинуваченні не визнав, зазначив, що не пам’ятає, де саме знаходився 30 січня 2006 року в період часу з 10 год. до 14 год. 30 хв., вказав, що ніколи ніяких злочинів не вчиняв, пояснити, як його відбитки пальців опинились на шкатулці, в якій зберігались золоті прикраси та яка була винесена з квартири, не зміг. Вказав, що явку з повинною 01.03.2008 року та першочергові пояснення від 01.03.2008 року, протокол допиту в якості підозрюваного від 11.03.2008 року підписав, під примусом працівників міліції. Так, він, охороняв на «Шулявці»гаражи, де тимчасово проживав, куди приїхали працівники міліції та нічого не пояснюючи, затримали його, коли він був у стані алкогольного сп’яніння. Працівники міліції його побили, змусили підписати явку з повинною та протоколи допиту, дали випити і він все підписав. На дії працівників міліції він не скаржився.

          Хоча підсудний своєї вини у вчиненні крадіжки чужого майна з проникненням до квартири АДРЕСА_3 30 січня 2006 року не визнав, його вина у вчинені даного кримінально-каранного діяння  підтверджується зібраними на досудовому слідства та перевіреними у судовому засідання доказами, а саме:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_6 оголошеними у судовому засіданні, про те, що 30.01.2006 року приблизно о 15 год., коли він знаходився на роботі, йому зателефонував його старший син та повідомив, що коли він спав, невідома особа проникла до квартири, звідки викрала золоті речі, що знаходились в шкатулці, в шафі однієї з кімнат. Після цього він зателефонував до міліції, повідомивши про те, що сталось та поїхав додому. Після приїзду додому, він оглянув приміщення  квартири та виявив, що в квартирі відсутня шкатулка із золотими виробами, яка знаходилась в шафі кімнати. Пізніше його дружина виявила викрадену шкатулку на підвіконні під’їзду між 2-м та 3-м поверхами будинку. В шкатулці були відсутні золоті вироби, зокрема: золота чоловіча обручка, вартістю 400 грн., золота жіноча обручка, вартістю 350 грн., золотий ланцюжок вартістю 300 грн., золотий ланцюжок з хрестиком, вартістю 700 грн., золота каблучка, вартістю 320 грн., золота каблучка, вартістю 350 грн., золотий перстень, вартістю 400 грн., дві золоті коронки, вартістю 300 грн., наручний годинник, вартістю 500 грн., наручний годинник, вартістю 400 грн., а всього, майна на загальну суму 3470 грн. (а.с.44 т.1);

-          протоколом огляду місця події від 30.01.2006 року, згідно якого о 18 год. 10 хв. було оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_3 та вилучено два сліди пальців рук з поверхні шкатулки, яка була викрадена та знаходилась на підвіконні під’їзду між 2-м та 3-м поверхами будинку (а.с.13-15 т.1);

-          висновком експерта № 102 від 02.06.2008 року, де вказано, що згідно висновку експерта № 20 від 21.02.2006 року на слідокопіюючій поверхні двох шматків стрічок «скотч», вилучених при огляді місця події –крадіжка з квартири АДРЕСА_3, м.м. 30.01.2006 року, спостерігається один слід пальця руки /шматок стрічки «скотч»№1/ придатний для ідентифікації по ньому особи. Слід  пальця руки, що спостерігається на слідокопіюючій поверхні шматка стрічки «скотч»№ 2 для ідентифікації особи не придатний. Слід пальця руки, що спостерігається на слідокопіюючій поверхні шматка стрічки «скотч»№1, залишений вказівним пальцем правої руки гр. ОСОБА_5. (а.с. 29-33 т.1);

-          листом від 11.03.2008 року № 8/2-267/д за підписом начальника Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в м.Києві, про те, що при проведенні перевірки встановлено співпадання відбитків пальців рук на наданій дактилокарті складеній на ім’я гр.ОСОБА_5, 19.12.1958 р.н.  При перевірці слідів рук, вилучених при огляді місця скоєння крадіжки з квартири АДРЕСА_3, який мав місце 30.01.2006 . (к.с. № 10-10139, ЖРЗПЗ № 2322), встановлено співпадання слідів рук з відбитками на дактилокарті ОСОБА_5 (а.с. 23 т.1);

-          речовим доказом –відбитком пальця рук, який був вилучений при огляді місця пригоди від 30.01.2006 року (а.с. 40 т.1);

Оцінивши зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред’явлене підсудному ОСОБА_5 обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України по епізоду вчинення крадіжки з кватири АДРЕСА_3 30.01.2006 року.

Стороною обвинувачення також обвинувачується ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України по епізодам: таємного викрадення майна гр.ОСОБА_4 (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 25.09.2006 року АДРЕСА_4 в м.Києві; таємного викрадення майна гр.ОСОБА_3 (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 26.03.2007 року ОСОБА_5; таємного викрадення чужого майна гр.ОСОБА_2 (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 21.02.2008 року АДРЕСА_5.

Допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_5 свою вину у пред’явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що не пам’ятає, де саме знаходився в той час, коли йому інкримінується вчинення даних крадіжок з квартир, категорично заперечив свою причетність до викрадення майна гр.ОСОБА_4 25.09.2006 року АДРЕСА_4 в м.Києві, до викрадення майна гр.ОСОБА_3 26.03.2007 року ОСОБА_5, до викрадення майна гр.ОСОБА_2 21.02.2008 року АДРЕСА_5. Пояснив, що явки з повинною, що є в матеріалах справи з цього приводу він написав під тиском працівників міліції, оскільки себе погано почував, а йому дали випити. На дії працівників міліції він не скаржився, хто саме з працівників міліції його примушував підписати явки з повинною та пояснення він сказати не може.  

З показань потерпілої ОСОБА_2 даними нею в ході судового засіданні та під час досудового слідства вбачається, що з квартири в якій вона мешкає  разом з дітьми зникли грошові кошти в розмірі 4500 доларів США, при наступних обставинах. Так, 21.02.2008 року вона о 08 год. ранку пішла з дому на роботу. Останньою з квартири виходила донька, яка є дуже уважною завжди перевіряє, щоб вхідні двері були замкнуті, а тому вона виключає можливість того, що хтось з членів її сім’ї виходячи з квартири міг залишити вхідні двері не замкненими. 21.08.2008 року, коли вона знаходилась на роботі їй зателефонував син, та повідомив, що він прийшов до дому та виявив, що вхідні двері квартири відчинені. На що вона сину сказала, щоб він не заходив в приміщення квартири та викликав міліцію. Коли вона приїхала додому, то там на місці вже були працівники міліції. Зайшовши в приміщення квартири вона побачила, що порядок в квартирі не порушений. Зазначила, що був з місця відсунутий диван, який самостійно одна особа відсунути не змогла б, бо він тяжкий, з-за дивану зникли грошові кошти, які вона там сховала. З квартири зникли лише грошові кошти в розмірі 4500 доларів США, золото інші цінності все було на місці. Потерпіла вказала, що вважає, що гроші могла викрасти особа, якій достовірно було відомо їх місце знаходження. Зазначила, що нікого не підозрює. Діти не могли взяти кошти, оскільки більша їх сума належала їм. Також вказала, що їх квартира добре проглядається через вікна, знаходиться на дев’ятому поверсі, вікна вона зачиняє не завжди, коли йде з квартири. А також повідомила, що незадовго до крадіжки був втрачений один комплект ключів від квартири.

З показань потерпілого ОСОБА_4 в ході судового засідання та під час досудового слідства вбачається, що 25.09.2006 року він пішов на роботу приблизно в 07 ранку. Коли він знаходився на роботі йому зателефонувала дочка та повідомила, що вхідні двері квартири відчиненні та речі в квартирі розкидані. Дочка повідомила, що вона, заходячи до приміщення квартири, виявила, що вхідні двері були прикриті та не замкнені на ключ. Після чого вона зачинила двері квартири, а коли він сказав їй вийти з квартири, вона повідомила, що не може відчини двері, оскільки замок зіпсувався. Приїхавши до дому він, викликав слюсаря, щоб відчинити вхідні двері. Коли він потрапив до приміщення квартири, то виявив в квартирі безлад. Він підозрював у вчиненні даної крадіжки племінника директора підприємства, де працював, у зв’язку з тим, що один раз застав останнього при тому, як той намагався з його сумки витягнути ключі, однак про свої підозри він не повідомляв працівників міліції, оскілки вони не цікавились. Крім грошей та золотих виробів нічого цінного з кватири більше не зникло.

З показань потерпілої ОСОБА_3 під час судового слідства вбачається, що 26.07.2007 р., коли вона повернулась з роботи додому  близько 17 год. 30 хв., їй необхідно було забрати дитину з дитсадку. Зайшовши в приміщення кватири, вона повідомила свого брата який дивився телевізор, щоб він замкнув вхідні двері, при цьому вона залишила свій ноутбук в коридорі квартири. Повертаючись з дитсадку додому з дитиною, їй подзвонив брат, який повідомив, що у дворі будинку їх сусід знайшов сумку від її ноутбуку. Повідомив, що пропав ноутбуку та СД-плеєр, який належав брату.

Допитаний у судовому засіданні  свідок ОСОБА_7  у зв’язку зі с плином часу повідомив, що не пам’ятає ні підсудного ОСОБА_5, ні обставин при який саме слідчих діях він був присутні в якості понятого. Свідок зазначив, що в нього були травми голови, він є контуженим, оскільки приймав участь в бойових діях. Після оголошення свідку протоколу його допиту (а.с. 64-66 т.2), останній повідомив, що обставин так як вони викладені у протоколі його допиту він не пам’ятає, однак дійсно пригадує, як його та його знайомого ОСОБА_8 запросили працівники міліції бути присутніми при відтворення обстановки та обставин події. Він пригадує, як вони їхали з відділення міліції на службовому автомобілі на вулицю В.Василевської та Борщагівську, при цьому він не пам’ятає, щоб хтось вказував працівникам міліції, куди їхати. Він пам’ятає, що їздили вони тільки у два місця. Також він пригадав, що коли вони приїжджали до будинків, то фотографувались біля будинків та біля вхідних дверей якихось квартир за вказівкою працівників міліції. В приміщення кватир вони не заходили та ніхто у його присутності не розповідав, про вчинення будь-яких крадіжок.

Суд, вважає, що протоколи допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 08 квітня 2009т року (а.с. 61-64 т.2) є неналежними доказами у справі та виключає їх з обсягу доказів, виходячи з наступного.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що не пам’ятає обставин так, як викладено у  його протоколі допиту від 08 квітня 2009 року, не зміг пояснити чому на досудовому слідстві він дав інші показання, відмінні від тих, що дав у суді. Вказав, що він лише підписав протокол допиту на вимогу слідчого і його зміст не вчитувався.

Але до даних цим свідком та свідком ОСОБА_8 показань на досудовому слідстві суд ставиться критично, оскільки вони протирічать сукупності інших доказів –показанням підсудного, показанням свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні крім того, протоколи їх допитів повторюють один одне слово в слово, аж до орфографічних знаків, що зводить нанівець передбачену законодавством процедуру надання особистих показань свідком при допиті і лише фіксування їх слідчим.

Протоколи відтворення обстановки та обставин події від 25.03.2008 року (т.1 а.с. 156-160; 161-164; 165-168) суд виключає, як неналежні докази, виходячи з наступного.

Суть слідчої дії відтворення обстановки та обставин події зводиться до того, що слідчий з метою перевірки і уточнення результатів допиту підозрюваного або обвинуваченого може виїхати на місце і  в присутності понятих, а в необхідних випадках з участю спеціаліста, підозрюваного або обвинуваченого, тощо, відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності.

Як вбачається зі змісту даних протоколів, то підсудний не показував на місці яким саме чином, тобто способом він проникав до квартир, в приміщенні квартир не показував, де знаходились речі викрадення яких йому інкримінується, оскільки в приміщення квартир підсудний не заходив взагалі, а суть даної слідчої дії фактично звелась до фотографування біля будинків, де видно їх номер та біля вхідних дверей квартир.

У судовому засіданні потерпілі також заявили, що після крадіжки слідчий до квартир не приходив не домовлявся щодо проведення такої слідчої як відтворення.

Крім показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та протоколів відтворення обстановки та обставин події, досудове слідство інших доказів причетності ОСОБА_5 до вчинення злочину не зібрало.

Суд, вважає, що наявності явок з повинною підсудного в яких він зізнається у вчинені крадіжок по епізоду таємного викрадення майна гр.ОСОБА_4  (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 25.09.2006 року АДРЕСА_4 в м.Києві; таємного викрадення майна гр.ОСОБА_3 (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 26.03.2007 року ОСОБА_5; таємного викрадення чужого майна гр.ОСОБА_2 (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 21.02.2008 року АДРЕСА_5 та протоколів його допиту в якості обвинуваченого  (а.с. 175-176, 178-180, 187-188, 195-196 т.1) від яких він у судовому засіданні відмовився, посилаючись на те, що підписав їх у зв’язку з застосування до нього фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліції, не достатньо для підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні даних суспільно-небезпечних дій, інших доказів причетності ОСОБА_5 досудовим слідством зібрано не було, не здобуті вони і в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, у відповідності з вимогами ст.62 Конституції України, ст.323 КПК України, рекомендаціями Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ при постановленні вироків»від 29 червня 1990 року  з послідуючими змінами та доповненнями, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Всі сумніви по справі, в тому числі, що стосується достатності зібраних фактичних даних, якщо вичерпані всі можливості їх доповнення та усунення, повинні тлумачитись та вирішуватись на користь підсудних. А тому ОСОБА_5  підлягає виправданню за недоведеністю його участі у вчиненні таємного викрадення майна гр.ОСОБА_3 (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 26.03.2007 року ОСОБА_5; таємного викрадення чужого майна гр.ОСОБА_2 (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 21.02.2008 року АДРЕСА_5.

Дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

Кваліфікуючу ознаку «повторність»слід виключити з обвинувачення з урахуванням того, що вина ОСОБА_5 доведена лише у вчиненні одного епізоду крадіжки, раніше він до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів не притягувався.

Обираючи підсудному ОСОБА_5 вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив вперше, суспільно-корисною працею не займався, є особою без постійного місця проживання.

У відповідності до ст.ст. 66, 67 КПК України, обставин які б обтяжували та пом’якшували покарання підсудного судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, віку підсудного, того, що останній є особою без певного місця проживання тривалий час утримується під вартою, суд, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, однак в мінімальних межах передбачених санкцією ч.3 ст.185 КК України.

Цивільні позови заявлені потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суд залишає без розгляду, у зв’язку з виправданням підсудного, а цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишає без розгляду на підставі ст.291 КПК України.

Речові докази слід залишити на зберігання в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

          ОСОБА_5 в частині обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України по епізодам: таємного викрадення майна гр.ОСОБА_4  (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 25.09.2006 року АДРЕСА_4 в м.Києві; таємного викрадення майна гр.ОСОБА_3 (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 26.03.2007 року ОСОБА_5; таємного викрадення чужого майна гр.ОСОБА_2 (крадіжки) з проникненням, вчиненої повторно, що мала місце 21.02.2008 року АДРЕСА_5, виправдати за недоведеністю.

          Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з 11 березня 2008 року.

          Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області.

Цивільні позови потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Речові докази залишити на зберігання в матеріалах справи.

          На вирок  може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, а засудженим на протязі того самого строку з моменту отримання копії вироку, через районний суд.

          Суддя