Справа № 1-150/11

В И Р О К  

іменем України

      "22" червня 2011 р.  Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –  судді   Ретьман О.А.

при   секретарі  –          Якубовій Е.К., Стельмах Д.Ю.

з участю прокурора –  Власова І.В., Беби Є.Г.

захисників –ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням

                          ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1; проживаючої за адресою: АДРЕСА_2;  раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

          01 січня 2010 року приблизно о 16 год. ОСОБА_3, разом зі своїм колишнім співмешканцем гр.ОСОБА_5 та знайомим гр.ОСОБА_4, знаходилась у власній кватирі АДРЕСА_2, та розпивали спиртні напої. Після розпиття спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, між ОСОБА_3 та гр.ОСОБА_5 на грунті ревнощів виникла сварка в кімнаті вищевказаної квартири в присутності ОСОБА_4 В момент виникнення сварки, ОСОБА_3 прибирала зі столу, звідки забрала кухонний ніж, який знесла до кухні, де у неї з ОСОБА_5, продовжився конфлікт. З метою уникнення конфлікту вона зайшла до ванної кімнати, однак за нею зайшов ОСОБА_5, при цьому останній в руках тримав ножа. Перебуваючи у ванній кімнаті, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_3 не менш 8 ударів руками в область обличчя та тулубу, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження. Скориставшись моментом, коли ОСОБА_5 поклав ніж на столик, що стояв праворуч він неї, який ОСОБА_3 схопила правою рукою, щоб ОСОБА_5 не застосував його щодо неї. В цей момент ОСОБА_5 взяв ОСОБА_3 за груди та притягнув до себе, внаслідок чого ніж який ОСОБА_3 утримувала в правій руці, увійшов в груди ОСОБА_5, спричинивши одне проникаюче колото-різане поранення грудей з ушкодженням серця, внаслідок якого настала смерть останнього, настання якої ОСОБА_3 не бажала. Тобто ОСОБА_3, тримаючи в руках ніж та, не бажаючи спричинення смерті ОСОБА_5, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, необережно спричинила смерть останньому.          

Будучи допитаною ОСОБА_3 щиро розкаялась у вчиненому підтвердила фактичні обставини вчинення нею злочину викладені вище.

          Так, ОСОБА_3 пояснила, що до неї в гості по взаємній домовленості 30.12.2009 року приїхав її колишній співмешканець ОСОБА_5 та знайомий ОСОБА_4, з метою відсвяткувати разом Новий рік. На обличчі у ОСОБА_5 вона побачила синець під оком, тріщину на губі, а потім також бачила поріз на пальці руки. 31.12.2009 року  вони разом накрили на стіл та почали святкувати Новий рік. 01 січня 2010 року, прокинувшись близько 12 год., ОСОБА_5, пішов до магазину, де придбав горілку та пиво. Коли він повернувся, вона взяла пиво та пішла до кімнати, а ОСОБА_5 з ОСОБА_4 пішли до кухні, де продовжили вживати горілку. Через деякий час вона почула, що на кухні між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник конфлікт, а потім по звукам, які лунали з кухні вона зрозуміла, що вони б’ються. Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зайшли до кімнати, де останній присів коло неї на диван. Після чого ОСОБА_5 приревнував її до ОСОБА_4 та у них грунті ревнощів знову виникла бійка, в процесі якої впала ялинка та розбилось декілька іграшок. Вона за бійкою не спостерігала, а вийшла на кухню. Коли бійка припинилась ОСОБА_4 почав збиратись їхати та вона попросила ОСОБА_5 теж поїхати, а сама почала прибирати зі столу та в кімнаті. ОСОБА_5 просив залишитись, а після того як вона йому відмовила, почав на неї кричати та ображати. В процесі прибирання вона вийшла на кухню, слідом прийшов ОСОБА_5 та продовжив її ображати, зрозумівши, що він зараз почне її бити, оскільки таке траплялось і раніше, коли вони проживали разом, вона з метою уникнення конфлікту, пішла до ванної кімнати, де намагалась зачинитись. Однак це їй не вдалось зробити, оскільки за нею до ванної кімнати зайшов ОСОБА_5, в руці якого був ніж. ОСОБА_5  накинувся на неї з ножем, яким намагався її вдарити декілька разів, однак його удари вона блокувала кистями рук. Під час її побиття ОСОБА_5 кинув ніж на стіл, що знаходився у ванній кімнаті поруч, а вона швидко схопила ніж правою рукою з наміром налякати ОСОБА_5, щоб він не наніс їй ударів ножем та припинив її бити. Однак в цей час, ОСОБА_5 схопив її за одяг в районі грудей та намагався притягнути до себе, ніж в цей момент знаходився у її руці приблизно на рівні грудей останнього. Притягнувши її до себе, ОСОБА_5, одразу ж її відпустив та припинив її бити. Після чого вона відразу зрозуміла, що щось сталось. Глянувши на лезо ножа, вона, побачила кров від чого була шокована та одразу ж пішла на кухню і помила ніж. Пояснити нащо вона це зробила вона не може. ОСОБА_5, як їй здалось, ще декілька хвилин не виходив з ванної, а коли вийшов пішов до кімнати, де перебував ОСОБА_4, а потім помер. Вона намагалась викликати швидку медичну допомогу, однак у зв’язку з дефектами мови та шоковим станом не могла вимовити ані слова, тому ОСОБА_4 викликав швидку.

          Крім визнання вини у вчиненні необережного вбивства самою підсудною, її вина повністю підтверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні у їх сукупності, а саме:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_6 даними в ході досудового та судового слідства, який пояснив, що ОСОБА_5, 1973 р.н., являється його сином. Приблизно з 2000 року ОСОБА_5, проживав окремо від них. Останнім часом син проживав з дівчиною на ім’я ОСОБА_3 в м.Києві з якою мав намір одружитись, і хоча йому особисто остання не подобалась, сина він не відмовляв. Даною дівчиною є підсудна. Коли син разом з підсудною приїздили до нього в гості у них виникали конфлікти, на грунті того, що остання часто вживала часто алкогольні. Він, вважає, що підсудна навмисно вбила його сина. Смерть сина завдала йому сильного душевного болю та хвилювання. Він з втратою сина змиритись не може. Даним злочином йому завдано матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода складається з понесених ним витрат на організацію та проведення поховання, витрати на поминальні обіди, на придбання пам’ятника та огорожі і вцілому складає 14616 грн. 75 коп. Завдану йому моральну шкоду потерпілий оцінює в 250 тис. грн., оскільки з втратою сина  він переніс величезний стрес;

-          показаннями свідка ОСОБА_4, даними ним в ході досудового та судового слідства, про те, що 30 грудня 2009 року він, перебуваючи на Центральному приміському вокзалі м.Києва, зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_5, від якого йому стало відомо, що їх запрошено до ОСОБА_3 з якою раніше проживав ОСОБА_5, зустрічати Новий рік. Коли він зустрівся з ОСОБА_5, у останнього під оком був синець, порізаний палець на руці та тріснута верхня губа. На питання, що сталось ОСОБА_5 повідомив, що з кимось побився. Вони з ОСОБА_5 придбали продукти харчування та випивку, після чого приїхали до ОСОБА_3, де разом зустріли Новий рік. 01 січня 2010 року в ході перегляду фотографій він зробив ОСОБА_3 комплімент, став залицятись до неї, підсівши поруч, та можливо в присутності ОСОБА_5 взяв її за коліно. Після чого між ним та ОСОБА_5 виник конфлікт на грунті ревнощів, який переріс у штовханину. Даний конфлікт виник на кухні та вподальшому продовжився у кімнаті. В процесі даного конфлікту вони звалили ялинку на підлогу та розбилось декілька іграшок. Потім він вирішив їхати до дому та почав збиратись. Біля виходу з квартири він виявив відсутність свого мобільного телефону та повернувся за ним. Коли він зайшов до кімнати, то побачив, що ОСОБА_3 прибирає в кімнаті та зі столу. Він повідомив, що забув свій мобільний телефон. ОСОБА_5 в цей час запитував у ОСОБА_3 чи буде остання з ним жити, а остання вимагала у ОСОБА_5, щоб той поїхав геть. ОСОБА_3 не була агресивно настроєна по відношенню до ОСОБА_5 Коли вони виходили з кімнати, то він побачив у ОСОБА_3 в руках ніж, з приводу чого зробив їй зауваження, щоб була обережна, потім вони вийшли з кімнати та ОСОБА_5 закрив за собою двері. Він закурив цигарку та приблизно через 5 хв. до кімнати зайшов ОСОБА_5,  сказав «- Я попал!»після чого присів на диван. Він підійшов до останнього та побачив, що той не реагує, а на його сорочці виступає кров. Відсунувши сорочку в сторону він побачив на тілі ОСОБА_5 в районі грудей зліва рану. Після чого він поклав ОСОБА_5 А. на підлогу та намагався зробити йому штучне дихання. В цей час ОСОБА_3 намагалась викликати швидку допомогу однак не змогла, оскільки не могла вимовити ані слова. Тому він побіг на кухню, де знаходився телефон, щоб викликати швидку. Коли він повернувся до кімнати ОСОБА_5 вже не подавав ознак життя. По слідам крові він зробив висновок, що поранення ОСОБА_5 відбулось у ванній кімнаті. Після чого він з причин, які пояснити не може, попросив ОСОБА_3, помити підлогу в кімнаті. Крім того свідок зазначив, що після того як ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вийшли до коридору та зачинили за собою двері, він не чув ніякого шуму та не чув, щоб вони сварились, оскільки в цей час в квартирі голосно грала музика.

Крім показань підсудної, потерпілого та свідка, вина підсудної також підтверджується :

-          протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4 від 02 січня 2010 року під час якої, ОСОБА_4 вказав, що 01 січня 2010 року він був свідком конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 який виник під час того, як ОСОБА_3 прибирала зі столу та при цьому тримала в руках ніж. Коли вони вийшли з кімнати, то зачинили за собою двері (а.с. 16-18 т.2);

-          протоколом явки з повинною від 02 січня 2010 року, згідно якого ОСОБА_3 повідомила, що під час сварки між нею та ОСОБА_5 вона спричинила останньому смертельне тілесне ушкодження ножем під час самооборони (а.с. 14 т.1);

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04 січня 2010 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 на місці вчинення злочину детально показала та розповіла, як вона 01 січня 2010 року, перебуваючи у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_2, необережно нанесла ножове поранення ОСОБА_5, від якого останній помер.  ОСОБА_3 детально розказала та показала про свої дії та дії ОСОБА_5 (а.с. 19-22 т.2);

-          протоколом огляду місця події від 01 січня 2010 року згідно якого в ході огляду квартири АДРЕСА_2, з місця події було вилучено: «змиви речовини бурого кольору з шухляди в кухні, змиви речовини бурого кольору зі стінки ванної кімнати, змиви речовини  бурого кольору з передньої стінки ванни біля підлоги, ножі в кількості 15 штук з шухляди на кухні, ганчірку зі слідами бурого кольору з підлоги ванної кімнати, ганчірку зі слідами бурого кольору з підлоги ванної кімнати (а.с.19-37 т.1);

-          протоколом пред’явлення для впізнання речей від 02 січня 2010 року згідно якого серед пред’явлених свідку ОСОБА_4 п’ятнадцяти ножів, вилучених 01 січня 2010 року з місця події, свідок впізнав ніж з металевим лезом довжиною 12,5 см. дерев’яним руків’ям, довжиною 9 см, який під час конфлікту з ОСОБА_5 тримала в руці ОСОБА_3 Вказаний ніж, впізнав по розмірах леза та по дерев’яному руків’ю (а.с. 132-133 т.1);

-          протоколом пред’явлення для впізнання речей від 02 січня 2010 року згідно якого серед пред’явлених п’ятнадцяти ножів, вилучених 01 січня 2010 року з місця події, ОСОБА_3, впізнала ніж з металевим лезом довжиною 12,5 см, дерев’яним руків’ям, довжиною 9 см, яким було спричинено 01 січня 2010 року смертельне поранення ОСОБА_5 (а.с. 10-11 т.2);

-          протоколом особистого обшуку  затриманого або взятого під варту і огляду речей, які знаходяться при ньому від 01 січня 2010 року згідно якого у ОСОБА_3 було вилучено жіночі штани чорного кольору, кофту переважно синього кольору, на яких згідно висновку імунологічної експертизи виявлена кров ОСОБА_5 (а.с. 40-45 т.2);

-          висновком судово-імунологічної експертизи від 05 лютого 2010 року №38 згідно якої, кров потерпілого ОСОБА_5 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, на наданих на дослідження ганчірці сірого кольору –об. № 1-3, ганчірці білого кольору –об. № 4-6, марлевому тампоні зі змивами речовини зі стінки ванної кімнати на висоті 150 см від підлоги –об. №8, марлевому тампоні зі змивами речовини з шухлядки шафи на кухні –об. № 9, вилучених на місці події в кв. АДРЕСА_2, виявлена кров людини, при визначені її групової належності в слідах –об. № 4-9 установлена група крові В з ізогемаглютиніном анти-А, в слідах крові –об. 1-3, виявлено тільки антиген В. Результати дослідження не виключають походження вказаної вище крові від потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 72-76 т.1);

-          висновком судово-медичної імунологічної експертизи від 27 січня 2010 року № 36 згідно якого: «кров потерпілого ОСОБА_5 відноситься до групи В ізогемаглютиніном анти-А, на наданих на дослідження штанах – об. № 8-9 підозрюваної ОСОБА_3, виявлена кров людини, при визначенні її групової належності виявлено антиген В. Результати дослідження дають можливість вважати, що кров людини в слідах –об. № 8-9 могла  походити від потерпілого ОСОБА_5 ( а.с. 92-96 т.1);

-          висновком судово-медичної цитологічної експертизи від 12 березня 2010 року № 16/ц згідно якого кров потерпілого ОСОБА_5, відноситься  до групи В з ізогемаглютиніном анти –А та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні кухонного ножа (об. 1,2) знайдено кров та одиничні епітеліальні клітини людини (об. 1,2), статева належність яких не визначена через відсутність (об.1), малу кількість ( об.2) клітинних елементів крові та малу кількість клітин ( об. 1,2). Кількість клітин замала для визначення їх групової належності. При серологічному дослідженні виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО. Кров на ножі (об. 1,2) могла утворитись від особи, в крові якої міститься антиген В, в тому числі від потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 62-66 т.1);

-          висновком судово-медичної експертизи № 4/15 від 23 лютого 2010 року, згідно якої при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено: одне проникаюче колото-різане поранення грудей, вхідна рана довжиною 1,7 см., розташована на грудях зліва на висоті 127 см. від підошв, рановий канал від неї відходить в направленні вправо назад і трохи вверх, має довжину близько 12 см по його ходу ушкоджені м’язи п’ятого міжребер’я, навколосерцева сумка (перикард) і лівий шлуночок серця.  Проникаюче поранення грудей виникло від дії гострого предмета, травмуюча частина якого мала форму типу клинка, ножа: має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_5 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудей з ушкодженням серця. Смерть ОСОБА_5 настала за 1-2 години до моменту огляду трупа на місці події 01 січня 2010 року о 17 год. 50 хв. Проникаюче поранення грудей у ОСОБА_5 виникло незадовго до настання смерті, з ним він прожив не більше 20-40 хв. (а.с. 43-45 т.1);

-          речовими доказами по справі, а саме: змивом речовини бурого кольору з шухляди в кухні, яка є кров’ю потерпілого  ОСОБА_5 (а.с. 62-66 т.1);

-          змивом речовини бурого кольору з шухляди в кухні, змивом речовини бурого кольору зі стінки ванної кімнати, змивом речовини бурого кольору з передньої стінки ванни біля підлоги, походження яких за результатами дослідження не виключається від потерпілого ОСОБА_5;

-          ножем з шухлядки кухні, на якому було виявлено кров походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_5; ганчірки зі слідами крові з підлоги ванної кімнати на яких виявлено кров людини походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 100, 103 т.1).

Оцінивши зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає достовірно встановленим, що ОСОБА_3 необережно спричинила смерть потерпілому ОСОБА_5, і саме таке обвинувачення знайшло своє  підтвердження.

Обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України ґрунтується на тому, що ОСОБА_3 умисно та цілеспрямовано нанесла удар ножем у життєво важливі органи ОСОБА_5, тобто протиправно йому заподіяла смерть.

Однак суд не може погодитись з таким твердженням.

Допитана у судовому засіданні, підсудна ОСОБА_3 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнала частково і показала, що вбивство ОСОБА_5 сталося внаслідок її необережних дій з ножем, у зв’язку з чим ОСОБА_5 напоровся на ніж в процесі її побиття. Настання смерті останнього вона не бажала та умисних дій на позбавлення останнього життя не вчиняла.

Підсудна ОСОБА_3 на протязі досудового слідства, будучи допитаною в якості підозрюваної та обвинуваченої, давала аналогічні показання показанням, які вона дала у судовому засіданні, її показання не містять суперечностей між собою та узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому суд їх визнає правдивими.

Так,  згідно висновку експерта № 60/і  від 23.02.2010 року «у ОСОБА_3  на момент судово-медичного огляду 12.01.2010 року були виявлені наступні тілесні ушкодження: - синці: у міжбрівній ділянці по центру; на нижніх повіках правого та лівого очей; на задній поверхні лівого плечового суглобу; на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу; в проекції нижнього-грудного відділу хребта; на задній поверхні правого стегна в середній третині; на передньо-зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині; - садна: на задній поверхні лівого плечового суглобу; на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу.  Ушкодження утворились від не менш 8 травматичних дій тупого (тупих) предмету (предметів), індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, за давністю утворення, враховуючи їх морфологічні особливості, можуть відповідати терміну, зазначеному в описовій частині постанови, тобто 01.01.2010 та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з подіями, зазначеними в описовій частині постанови і кожне, відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм розладу здоров’я)»(а.с. 111-113 т.1).

В описовій частині постанови вказано «… 01.01.2010 р. приблизно о 16 год. ОСОБА_5, … знаходячись за місцем проживання в кв. АДРЕСА_2, під час конфлікту з ОСОБА_3 … умисно наніс декілька ударів руками в різні частини тіла, спричинивши ОСОБА_3 фізичний біль…».

Викладене свідчить про те, що 01 січня 2010 року приблизно о 16 год. в ході конфлікту ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що свідчить про факт її побиття саме ОСОБА_5, оскільки ні ОСОБА_3 ні свідок ОСОБА_4 не заявляли про те, що в квартирі знаходився крім них трьох ще будь-хто, також не здобуто даних, які б свідчили про спричинення  даних тілесних ушкоджень свідком ОСОБА_4

Те, що свідок ОСОБА_4 вказав, що бачив, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виходили з кімнати, то ОСОБА_3 в руках тримала ніж, який вона взяла зі столу в процесі прибирання, не може свідчити про намір нанесення ОСОБА_5 удару ножем в життєво важливі органи, з метою заподіяння смерті останньому.

Так, свідок у своїх показаннях як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні стверджував, що ніж ОСОБА_3 тримала в руці при цьому не направляла його лезо в сторону ОСОБА_5, а тримала його в протилежному напрямку. Коли ОСОБА_3 з ОСОБА_5 вийшли з кімнати, де він залишився, ОСОБА_5 зачинив за собою двері, що саме відбувалось за зачиненими дверима, він не бачив та не чув, оскільки в кімнаті голосно лунала музика.

Підсудна вказала, що на кухні з ОСОБА_5 вони продовжили з’ясування стосунків та з метою уникнення конфлікту, вона пішла до ванної кімнати, куди зайшов ОСОБА_5 з ножем.

Фактично такі показання підсудної не спростовані жодними доказами зібраними на досудовому слідстві та даними, що в них містяться, не здобуто додаткових доказів того, що підсудна прийшла до ванної кімнати з ножем і у судовому засіданні.

Навпаки ОСОБА_3 під час допиту в якості підозрюваної 02.01.2010 року ( а.с. 6-8 т.2), під час очної ставки 02.01.2010 року між нею та свідком ОСОБА_4 (а.с. 16-18 т.2), під час відтворення обстановки та обставин події (а.с. 19-22 т.2), під час допиту в якості обвинуваченої 04.01.2010 року  (а.с. 30-31 т.2) під час допиту в якості обвинуваченої 18.03.2010 року (а.с. 37-39 т.1) давала аналогічні, послідовні, детальні, узгоджені між собою показання про обставини заподіяння ОСОБА_5 тілесного ушкодження від якого він помер.

При перегляді в судовому засіданні відеозапису відтворення обстановки і обставин події, суд впевнився в тому, що підсудна послідовно демонструвала події, які відбувалися у кв. АДРЕСА_3. При цьому ОСОБА_3 показала на статисті з застосуванням муляжу ножа, докладно розказала і показала, як про свої дії так і про дії ОСОБА_5 під час вчинення злочину (т.2 а.с.24).

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_7, після перегляду відеозапису відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_3 04 січня 2010 року, вказав, що при тих обставинах, які зафіксовані на даному диску, та  як продемонструвала ОСОБА_3, могло бути завдано ОСОБА_5 тілесне ушкодження, а саме: проникаюче колото-різане поранення грудей з ушкодженням серця, внаслідок якого і настала смерть. Експерт пояснив, що коли особа, що наносить удар, щільно тримає в руці ніж, м’язи якої напружені, а особа якій нанесено поранення притягає до себе дану особу, м’язи руки можуть бути напружені, коли людина переживає сильні емоції, страх, що цілком могло бути можливим в даній ситуації з ОСОБА_3  Тобто експерт не виключив отримання потерпілим смертельного проникаюче колото-різаного поранення в момент, коли він сам наткнувся  на колото-різаний предмет, при обставинах, вказаних ОСОБА_3

Щодо того, що обвинуваченням у вину ОСОБА_3 ставиться нанесення ОСОБА_5, ще не менш 4-х ударів кухонним ножем в ділянку грудей, крім проникаючого поранення грудей з ушкодженням серця, та не менше 1-го удару ножем в ділянку голови, з метою позбавлення життя останнього.

Суд, вважає таке обвинувачення необґрунтованим, таким, що не базується на зібраних досудовим слідством доказах та перевірених у судовому засіданні. Не здобуто таких доказів і у судовому засіданні.

Зокрема, судом достовірно у судовому засіданні було встановлено, що 01.01.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник конфлікт на грунті ревнощів. Крім того встановлено, що ОСОБА_5 приревнував ОСОБА_3 до ОСОБА_4, у зв’язку з чим між ними виник конфлікт, який переріс у бійку на кухні, а потім у кімнаті квартири. В ході з’ясування стосунків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 боролись на підлозі та перекинули ялинку з якої впали та розбилися іграшки.

Як вказали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у своїх показаннях, у ОСОБА_5 була тріснута верхня губа, яка загоювалась, ще 30.12.2009 року. Та 01.01.2010 року приблизно о 15-30 год. 16-00 год. в процесі з’ясування стосунків з ОСОБА_4, бачили як остання знову в нього тріснула в тому ж місці.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_7 вказав, що поверхневі непроникаючі рани на грудях зліва і спереду (по одній) на шиї спереду могли утворитись, шляхом порізу об скло ( наприклад: скло розбитих ялинкових іграшок), яке могло знаходитися на підлозі у процесі боротьби ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Крім того дані ушкодження могли утворитись і від подряпин нігтями або скользящим ударом ножа. Мало ймовірно, що дані тілесні ушкодження могли уторитись від цілеспрямованих ударів ножем в область грудей, оскільки їх глибина до 0,1 см. та був пошкоджений лише верхній шар шкіри і фактично дані ушкодження є подряпинами. Не виключається можливість утворення колото-різаної рани на верхній губі зліва за рахунок наявності старої рани та подальшого її пошкодження в процесі боротьби, що могло спричинити тріскання старої рани.  

Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_3 від 01.10.2010 року, в частині того що, перебуваючи у ванній кімнаті кухонний ніж вона, взяла у ліву руку та вдарила ОСОБА_5 в область грудної клітини з лівої сторони,  оскільки, вони не узгоджуються з іншими зібраними у справі даними.

В цій частині пояснення спростовуються тим, що у судовому засіданні встановлено, що ніж ОСОБА_3 взяла зі столику, куди його кинув потерпілий, що знаходився праворуч від підсудної та проникаюче колото-різане поранення підсудному завдано з лівої сторони.  Тобто, в тій ситуації малоймовірно, що ОСОБА_3, стоячи обличчям до ОСОБА_5, в момент нанесення їй тілесних ушкоджень, могла взяти лівою рукою зі столику, який знаходиться праворуч від неї та нанести удар ОСОБА_5  в область серця.

Як вбачається з матеріалів справи, смерть ОСОБА_5 настала не одразу після отриманого ушкодження. ОСОБА_3 побачила на ножі кров та зрозуміла, що ОСОБА_5 спричинене поранення, вона вийшла з ванної кімнати, не продовжила нанесення йому ударів ножем, хоча мала таку реальну можливість та їй не було відомо в той момент, що ОСОБА_5 завдано смертельне поранення, оскільки він продовжував утримуватись на ногах, через декілька хвилин пішов до кімнати, встиг сказати ОСОБА_4 декілька слів. З цього слідує, що при наявності умислу на вбивство потерпілого, маючи в себе колото-різаний предмет, ОСОБА_3 мала реальну можливість довести цей умисел до кінця, шляхом нанесення інших смертельних пошкоджень, однак цього не зробила, а вийшла з ванни.

Показання підсудної ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 зайшов до ванної кімнати з ножем, почав її бити, та в процесі бійки ніж опинився в руках у неї, внаслідок чого ОСОБА_5 на нього напоровся, нічим не спростовані.  

 У відповідності з вимогами ст.62 Конституції України, ст. 323 УПК України, рекомендаціями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»»від 29 червня 1990 року з наступними змінами та доповненнями, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Всі сумніви по справі, в тому числі відносно достатності зібраних фактичних даних, якщо вичерпані можливості їх доповнення або усунення, повинні тлумачитись на користь підсудних.

Враховуючи, що у відповідності зі ст..275 КПК України суд розглядає справу тільки в межах пред’явленого підсудним обвинувачення, при  визначенні юридичної кваліфікації вчиненого підсудною злочину суд приходить до висновку, що :

Дії ОСОБА_3 які виразились у вчиненні вбивства через необережність, слід кваліфікувати за ч.1 ст.119 КК України.

Відповідно до висновку стаціонарної судово-наркологічної експертизи №10 від 09 березня 2010 року  у ОСОБА_3 не виявлено ознак наркоманії чи хронічного алкоголізму.(а.с.85-87 т.2).

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи №72 від 09 березня 2010 року  в період часу до якого відноситься  інкриміноване діяння ОСОБА_3 виявляла ознаки заїкання, по своєму психічному сану в той період могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. На момент проведення експертизи ОСОБА_3 виявляла ознаки заїкання та короткочасної легкої депресивної реакції. По своєму психічному стану ОСОБА_3 може розуміти значення своїх дій та керувати ними. (а.с.92-94 т.2).

При призначення покарання суд, у відповідності до ст.65 КК України, бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеризуючи дані про особу, стан здоров’я, сімейний стан, вік пісудної, наявність пом’якшуючих та обтяжуючих обставин.

Відповідно до характеризуючих даних, що містяться в матеріалах справи підсудна характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності та адміністративної відповідальності не притягувалась,  має бабусю пенсійного віку, має високий ступінь заїкання.

Обставиною, що пом’якшує відповідальність підсудної суд визнає щире каяття.

В якості обставини, що обтяжує відповідальність підсудної суд  враховує вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням вказаних обставин, даних про особу підсудної, те, що вона тривалий час утримується під вартою  

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудної не можливе без ізоляції від суспільства і вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудної, попередження вчинення нею нових злочинів буде призначення їй покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Потерпілим ОСОБА_6 під час судового слідства заявлений цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 14616 грв. 75 коп., яка складається з витрат організацію та проведення заходів, пов’язаних із похованням в сумі 2645,60 грн.(накладна № 15 від 25.01.10, подорожній лист № 287619 від 26.01.10 з розрахунком вартості пального, довідка б/н від 27.01.10 на транспортні послуги); - витрат на поминальний обід в день поховання на 67 осіб в сумі 3149,00 грн.; - витрат на 40-денний поминальний обід на 30 осіб –1172,00 грн.; - витрат на річний поминальний обід на 30 осіб –1200 грн.; - витрат на придбання пам’ятника та огорожі –6450,00 грн. (за цінами на день подання позову) та моральної шкоди в розмірі 250 000 грв.

Суд вважає такими, що знайшли своє доведення під час судового слідства, вимоги про відшкодування матеріальної шкоди.

При визначенні моральної шкоди суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховує стан потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках у зв’язку з втратою сина, а також те, що злочин підсудною вчинений з необережності, матеріальне становище підсудної, її сімейні обставини, її ставлення до вчиненого, причинний зв’язок між винними діями підсудної та смертю ОСОБА_5, поведінку самого потерпілого ОСОБА_5, яка передувала вчиненню злочину, характеристику його особи, спосіб його життя  (а.с. 69-70 т.2), а тому вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди в межах 20 000 грн.

Речові докази по справі: змиви речовини бурого кольору з шухляди в кухні, змиви речовини бурого кольору зі стінки ванної кімнати, змиви речовини бурого кольору з передньої стінки ванни біля підлоги, ніж з шухляди на кухні, ганчірки зі слідами бурого кольору з підлоги ванної кімнати, жіночі штани –слід знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд    

                                         з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Строк покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту її затримання, а саме з 01 січня 2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Кивєі та Київській області.

Речові докази: змиви речовини бурого кольору з шухляди в кухні, змиви речовини бурого кольору зі стінки ванної кімнати, змиви речовини бурого кольору з передньої стінки ванни біля підлоги, ніж з шухляди на кухні, ганчірки зі слідами бурого кольору з підлоги ванної кімнати, жіночі штани –слід знищити (а.с.100, 103 т.1).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 14 616 грн. 75 коп. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд, а засудженою на протязі того ж строку з моменту отримання його копії.

          Суддя