Справа № 1-381/11

В И Р О К  

іменем України

         "24" січня 2011 р.  Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого –судді Ретьман О.А.

при секретарях –Якубовій Е.К.

з участю прокурора –Власова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1,

                                                            ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

                                                            м.Києва, українця, громадянина України,

з середньою освітою, неодруженого, непра-

цюючого; проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1; зареєст-

рованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

28 червня 2010 року приблизно о 06 год. 40 хв., ОСОБА_1,  знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_3 помітив на лавці дитячого майданчику жіночу сумку. Пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1, підійшов до лавки з метою обернення у свою користь особистого збагачення таємно викрав вищевказану жіночу сумку, вартістю 200 грн., яка належить ОСОБА_2 та яка в цей час знаходилась у дворі будинку, однак не спостерігала за діями ОСОБА_1

Так, у сумці, яку таємно викрав гр.ОСОБА_1 знаходились: ноутбук «Асер», вартістю 6500 грн.; гаманець шкіряний, вартістю 50 грн., в якому знаходились гроші в сумі 3500 грн.; двоє окулярів дитячих «Палароїд», загальною вартістю 360 грн.; мобільний телефон «Нокіа 3720», вартістю 30 грн., на рахунку якого грошей не було; конверт з грошима в сумі 11500 грн.; паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, посвідчення водія, талон до посвідчення водія на ім’я ОСОБА_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Пежо 307»д.н.з. НОМЕР_1, дисконтні та бізнес картки, візитки та банківські картки, на яких коштів не було і які матеріальної цінності для потерпілої не становлять.

А всього ОСОБА_1 таємно викрав майна належного ОСОБА_2 на загальну суму 23 140 грн. з місця вчинення злочину зник, та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що заробляє на життя тим, що збирає порожню тару та потім її здає до пунктів прийому. Так, 28.07.2010 року приблизно о 05 год. 30 хв., він вийшов з дому та шукав порожню тару. Приблизно о 06 год. 40 хв., він зайшов у двір будинку АДРЕСА_3 з метою подивитись сміттєві контейнери. У дворі зазначеного будинку він помітив на лавочці, яка розташована на дитячому майданчику сумку сірого кольору. Оглянувши двір, він нікого не помітив та вирішив дану сумку привласнити, оскільки вважав, що її хтось забув. Він не визнає обвинувачення в тій частині, що викрав дану сумку та пояснює, що якби він бачив у дворі будинку потерпілу, то не взяв би цю сумку. Коли він оглянув сумку в ній знаходились якісь документи ноутбук та мобільний телефон, грошових коштів він не бачив. Сумку він викинув разом з гаманцем, дисконтними картками у сміттєвий контейнер, що розташований  біля будинку № 5-А по вул.М.Рибалка в м.Києві. Мобільний телефон він продав ОСОБА_3 за 50 грн., а ноутбук 15.07.2010 року продав чоловіку, якого декілька разів бачив на пункті прийму за 200 грн. Як звати даного чоловіка і де він мешкає, йому не відомо. Кошти отримані з продажу викрадених ним речей, він витратив на власні потреби.

Хоча підсудний в судовому засіданні фактично свою вину не визнав, його вина у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

-          показаннями потерпілої ОСОБА_2 даними нею у судовому засіданні, яка показала, що приблизно о 06 год. 45 хв. 28 червня 2010 року, вона вийшла з місця свого проживання, а саме з кватири АДРЕСА_3 взявши з собою сіру сумку з особистими речами у двір вищевказаного будинку, щоб попити каву. Вийшовши з будинку вона направилась до дитячого майданчику, що розташований у дворі вказаного будинку. Перебуваючи на спортивному майданчику вона залишила без нагляду на одній із лавок, що розташована на майданчику власну сумку, відійшовши до клумби з квітами. Через деякий час приблизно 5 хв., вона повернувшись до лавки виявила відсутність своєї сумки;  

-          показаннями свідка ОСОБА_3, даними на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, який пояснив, що працює охоронцем складських приміщень, що розташовані по вул.М.Рибалко, 5-а в м.Києві та приблизно 28.06.2010 року близько 07 год. по місцю його роботи прийшов наглядно знайомий чоловік на ім’я ОСОБА_1 і запропонував придбати в нього мобільний телефон «Нокіа»та ноутбук «Асер». Він оглянув вказані речі, зробив кілька дзвінків з мобільного телефону, тим самим, перевіряючи справність останнього, та запропонував йому за всі речі суму в розмірі 1000 грн. Останній відмовився на його пропозицію, забрав вищевказані речі та пішов з території складів. (а.с. 56-58);

-          показаннями свідка ОСОБА_4, даними нею на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні, яка пояснила, що працює на пункті прийому склотари, що розташований по вул.Коперника, 13/15 в м.Києві. Приблизно в кінці червня 2010 року близько 10 год. до неї на пункт прийому прийшов наглядно знайомий чоловік на ім’я ОСОБА_1, який розповів їй, що знайшов сумку з мобільним телефоном «Нокіа»та документами. Вона попросила показати їй телефон, після чого оглянула його та придбала за 50 грн. ( а.с. 49-51);

-          протоколом огляду, виявлення та вилучення від 15 липня 2010 року, відповідно до якого у гр.ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа 3720», який був викрадений у гр.ОСОБА_2 28.06.2010 р. ( а.с16);

-          протоколом огляду від 19 липня 2010 року, відповідно до якого у гр.ОСОБА_3 виявлено та вилучено документи викрадені у гр.ОСОБА_2( а.с. 20-22);

-          речовими доказами по справі: мобільним телефоном «Нокіа 3720», з сім-карткою мобільного оператора «МТС», паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, посвідчення водія, талон до посвідчення «Пежо 307»д.н. НОМЕР_1, страховий поліс.(а.с. 46);

          Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкриміновано йому злочині, крім наведених вище доказів, підтверджується також іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Твердження підсудного про те, що він не викрадав зазначеної сумки, спростовуються фактичними обставинами справи та показаннями потерпілої та свідків.

Так, як ОСОБА_1, перебуваючи на подвір’ї будинку АДРЕСА_3 помітивши сумку на лавці, озирнувся , впевнився, що його дії не помітні для інших осіб, взяв сумку потерпілої ОСОБА_1, в подальшому розпорядився викраденим. Викладені факти на думку суду підтверджують винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого йому діяння.

А тому такі показання підсудного судом розцінюються як його намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

          Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення.

          Дії підсудного ОСОБА_1 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне, викрадення чужого майна (крадіжка).

          Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, сімейний стан, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.

          ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена в силу ст. 89 КК України, вчинив злочин середньої тяжкості, суспільно-корисною працею не займається, позитивно характеризується по місцю проживання.

          Обставин, які б пом’якшували або б обтяжували покарання підсудного судом не встановлено.

          З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

          Однак виходячи з характеризуючих даних про особу підсудного та встановлених судом фактичних обставин вчинення ним даного злочину, враховуючи те, що він має постійне місце проживання та реєстрації в м.Києві,  суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому приходить до висновку про звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням і іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст.76 КК України.

          Речові докази по справі слід передати потерпілій.

          Цивільний позов потерпілої на думку суду знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

          На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік.

          Зобов'язати ОСОБА_1 без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти про зміну місця проживання, періодично з'являтись на реєстрацію.

          Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

          Речові докази передати у власність потерпілої.

          Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  матеріальну шкоду в розмірі 22 140 (двадцять дві тисячі сто сорок) грн.

          На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

          Суддя