Справа № 1-373/11

В И Р О К  

іменем України

      "28" липня 2011 р.    Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді   Ретьман О.А.

при секретарі -           Якубовій Е.К., Стельмах Д.Ю.

з участю прокурора –Власова І.В.

захисників -                ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого -              ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, українця, громадянина України, військовозобо-

в'язаного, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого

токарем ДЖП «Антонов», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1)13.04.2010 року вироком Оболонського районного суду м.Києва за

ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням

та іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

та

                             ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, урод-

женця м.Києва, українця, громадянина України, військовозобов’я-

заного, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, працюючого

вантажником ТОВ «АгроматУкраїни», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

          06 серпня 2010 року приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_4, ОСОБА_5, та невстановлена слідством особа, після розпивання алкогольних напоїв, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння  та знаходячись по вул.Туполева, 2/98 в м.Києві, вступивши між собою у злочинну змову, вирішили відкрито заволодіти майном ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, розподіливши між собою ролі, ОСОБА_5. зустрівшись з ОСОБА_3 біля буд. 94/1 по пр.-ту Перемоги в м.Києві, відвів останнього до будинку 2/98 по вул.А.Туполева в м.Києві, де на нього чекали ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа. При цьому, згідно розподілених ролей, ОСОБА_4 разом із невстановленою слідством особою зімітували бійку з ОСОБА_5, після чого, застосовуючи до  ОСОБА_3 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я та яке полягало у тому, що вони нанесли ОСОБА_3 декілька ударів руками по голові, а після того як останній впав на землю нанесли, ще декілька ударів ногами в область тулуба. Після того як ОСОБА_3 перестав пручатися, ОСОБА_4 разом із невстановленою слідством особою, обшукали кишені ОСОБА_3 та незаконно заволоділи майном останнього, а саме: - мобільним телефоном марки «Нокіа 6070», вартістю 200 грн., з сім-картою мобільного оператора «Лайф», вартістю 49 грн., на балансовому рахунку якої грошей не було; - навушниками марки «Нокіа», вартістю 50 грн.; - грошовими коштами на загальну суму 20 грн., а всього ОСОБА_4, ОСОБА_5. та невстановлена слідством особа, відповідно до розподілених ролей заволоділи майном на загальну суму 319 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

          У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 спочатку свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, однак в подальшому, даючи показання, свою вину фактично не визнав повному обсязі.

Так, підсудний ОСОБА_4 показав, що він, 06.08.2010 року під час розпиття спиртних напоїв разом з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ні в яку злочинну змову  на відкрите викрадення майна ОСОБА_3 ні з ким не вступав та не чув взагалі таких розмов серед присутніх. В процесі розпиття спиртних напоїв, чи ОСОБА_6 чи ОСОБА_5, запропонували пройтись. Після чого, вони пішли вперед, а він з ОСОБА_7 пішли позаду них.  На розі вул.А.Туполева та пр.-ту Перемоги він згубив з поля зору своїх товаришів та залишився чекати їх на дитячій площадці у дворі будинку 98/2 по пр.-ту Перемоги в м.Києві. Через невеликий проміжок часу він побачив, як ОСОБА_6, ОСОБА_5. та ще один раніше невідомий йому чоловік, підійшли до одного з гаражів, які розташовані біля буд. №98/2  по пр-ту Перемоги в м.Києві. При цьому ОСОБА_7 разом з ними вже не було. Він пішов у їх напрямку та побачив, як ОСОБА_6 наніс удар кулаком в область голови раніше невідомому чоловіку, який впав. Як пізніше він дізнався це був ОСОБА_3.  В цей час ОСОБА_5., звернувшись до нього з запитанням «Чому ти б’єш мого товариша?»кинувся в його бік та почав імітувати з ним бійку. Після чого він також почав імітувати бійку з ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_5 зник, а куди саме він не знає. Потім він побачив, що ОСОБА_6, понишпорив у кишенях ОСОБА_3, пішов геть, а останній, звернувшись до нього, сказав віддайте телефон. В цей час ОСОБА_6 йому сказав, не розмовляти з ОСОБА_3, щоб того їх не запам’ятав. По дорозі він запитав у ОСОБА_6 чи не забрав він у ОСОБА_3 мобільний телефон та гроші, на що той відповів, що забрав. Коли вони йшли, до них приєднався ОСОБА_5. В подальшому вони всі разом за гроші, які відібрав ОСОБА_6 у ОСОБА_3 придбали, ще пляшку горілки, яку розпили. Підсудний ОСОБА_4 категорично заперечив факт своєї змови на вчинення відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_3.

У судовому засіданні ОСОБА_5. свою вину в пред’явленому обвинуваченні  визнав повністю, зазначив, що під час розпиття спиртних напоїв разом з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, останній, почувши його розмову по телефону з ОСОБА_3, запропонував заволодіти майном останнього. При цьому ОСОБА_6 розробив план дій та розподілив між ними ролі кожного з них, крім ОСОБА_7, який ідею не підтримав. Так, ОСОБА_6 запропонував, що він піде та зустріне ОСОБА_3, заведе його у безлюдне місце, де ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зімітують з ними бійку, в процесі якої заволодіють майном ОСОБА_3. Він спочатку погодився на пропозицію ОСОБА_6, а коли зустрівся з ОСОБА_3 почав шкодувати про це, однак не відмовився від вчинення спланованих дій та не попередив ОСОБА_3 про загрозу, оскільки боявся ОСОБА_6. Зайшовши з ОСОБА_3 у двір будинку 98/2 по пр.-ту Перемоги в м.Києві під приводом справити нужду, до них вийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_4. ОСОБА_6 наніс удар в обличчя ОСОБА_3, а він кинувся у бік ОСОБА_4 та почав з останнім імітувати бійку, згідно раніше розробленого плану. Коли він побачив, що ОСОБА_3 лежить на землі, злякався та втік. Через декілька хвилин він зустрів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 по вул.Туполева, 4 в м.Києві, після чого вони пішли у бік вул.Салютної в м.Києві. По дорозі він дізнався від ОСОБА_6 та ОСОБА_4, що вони забрали у ОСОБА_3 його мобільний телефон марки «Нокіа»з навушниками та гроші. На прохання ОСОБА_6 він заклав на свій паспорт телефон в ломбард, а виручені гроші в розмірі 80 грн. передав йому. Після чого вони разом придбали, ще пляшку горілки, яку розпили.

Суд, дослідивши представлені органами досудового слідства докази винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у їх сукупності, дійшов висновку про те, що їх вина у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу) потерпілого ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, доведено.

Так, вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм діяння повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та перевіреними у судовому слідстві доказами у їх сукупності.

          Показаннями потерпілого ОСОБА_3 даними ним на досудовому слідстві та в ході судового засідання, про те, що 06 серпня 2010 року приблизно о 14 год. 30 хв. йому зателефонував його знайомий на ім’я ОСОБА_5 та попросив дати в борг 20 грн. Він відповів ОСОБА_5, що у нього не має коштів, однак при цьому сказав, що пере телефонує, якщо йому в цей день видадуть зарплату.  Він  перетелефонував ОСОБА_5 біля 19-00 год. та повідомив, що зможе йому надати в борг 20 грн., так як отримав заробітну плату. При цьому ОСОБА_5 попросив його приїхати на станцію метро «Нивки»та взяти з собою зарядний пристрій до телефону. Коли він приїхав до станції метро «Нивки»було близько 21 год. При цьому він знову набрав ОСОБА_5 та повідомив, що він вже на місті, а той у свою чергу сказав йому, щоб він підходив до «Фуршету».  Коли він підійшов до «Фуршету», то побачив там ОСОБА_5 разом з невідомим раніше хлопцем, як пізніше він дізнався, то був ОСОБА_7. Після чого вони пішли в напрямку комп’ютерного клубу, що знаходиться неподалік. По дорозі ОСОБА_5 запропонував звернути  на вул.А.Туполева, щоб справити нужду. В цей час до них  підішли два раніше невідомих йому чоловіка. Як пізніше він дізнався одним з них був ОСОБА_4, а інший –ОСОБА_6. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підішли до ОСОБА_5 та почали його бити по голові та по тулубу. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 почали бити його, коли він впав та перестав пручатися, відчув що його кишені обшукали  та забрали в нього з лівої кишені брюк мобільний телефон марки «Нокіа 6070», вартістю 200 грн, з сім-картою мобільного оператора «Лайф», вартістю 49 грн., на балансовому рахунку якої грошей не було, навушники марки «Нокіа», вартістю 50 грн., гроші в сумі 20 грн, а всього на загальну суму 319 грн. Коли він піднявся, побачив, що ОСОБА_5 зник, а біля нього знаходиться ОСОБА_4, якого він попросив повернути мобільний телефон. У відповідь на його прохання ОСОБА_4 засміявся, а ОСОБА_6 хотів продовжити його бити, однак ОСОБА_4 його зупинив. Коли він повернувся до дому, то його матір викликала міліцію та швидку. Він не пройшов огляд у МСЕК, куди його направляв слідчий, оскільки не захотів, до лікарні він теж не захотів лягати на лікування і лікувався вдома. Він з впевненістю у судовому засіданні заявив, що ОСОБА_4 приймав участь у його побитті та саме він засміявся на його прохання повернути телефон.

          Показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 06 серпня 2010 року під час розпиття спиртних напої, чув як після телефонної розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_3,  ОСОБА_6 запропонував пограбувати останнього та як біля перехрестя пр.-ту Перемоги з вул. Туполева в м.Києві ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 домовлялись про дії кожного з них. Він відмовився брати участі у заволодінні майном ОСОБА_3. Згідно плану хлопців, ОСОБА_5 повинен був зустрітись з ОСОБА_3, а ОСОБА_6 та ОСОБА_4 чекати на вул.Туполева. Він вважав, що хлопці жартують та пішов разом з ОСОБА_5 до магазину «Фуршет», де останній домовився зустрітись з ОСОБА_3, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в цей час пішли до гаражів. Підійшовши до магазину «Фуршет»він, побачив, що ОСОБА_3 вже чекав. Привітавшись, вони разом, направились в бік станції метрополітену «Святошино»в м.Києві. Підійшовши до вул.Туполева в м.Києві, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 В. з проспекту Перемоги, звернули на дану вулицю, щоб справити природні потреби. В цей час до них підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які зробили їм зауваження з приводу справляння природних потреб, після чого почали імітувати бійку. Після імітації бійки з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підійшли до ОСОБА_3 та почали його бити. Побачивши це, він відразу втік та більше з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не зустрічався.

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3, та свідком ОСОБА_7, під час якої потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_7 підтвердили раніше надані показання та потерпілий показав, що саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з невстановленою слідством особою, вчинили відносно нього злочин, а свідок з такими показаннями потерпілого погодився (а.с. 78-82 т.1).

Протоколом очної ставки проведеної між свідком ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під час якої свідок ОСОБА_7 підтвердив раніше надані показання, що ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розподілили між свобою ролі, з приводу реалізації свогого злочинного наміру на вчинення грабежу стосовно ОСОБА_3, а ОСОБА_5 з такими показаннями свідка погодився(а.с. 176-180 т.1).

Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_7 та ОСОБА_4, під час якої свідок ОСОБА_7 підтвердив раніше дані ним показання, з яким частково погодився ОСОБА_4 (а.с. 112-116 т.1).

Протоколом виїмки від 06.10.2010 року, згідно якого у ломбарді ПТ ЗТ «Скарбниця»вилучено договір застави договором «Про надання ломбардом фінансового кредиту і закладу майна до ломбарду»№ 025-10048631, виданий на ім’я ОСОБА_5 (а.с. 59  т.1).

Речовим доказом: договором «про надання ломбардом фінансового кредиту і закладу майна до ломбарду»№ 025-10048631, згідно якого 07.08.2010 року о 00 год. 40 хв. ОСОБА_5., на своє ім’я, заклав під позику мобільний телефон марки «Нокіа 6070»ІМЕІ НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_3 (а.с. 60-62 т.1).

Оцінивши зібрані на досудовому слідстві та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_4 та підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України повністю доведена. Невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_4, суд розцінює як намагання ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_4 у судовому засіданні та на досудовому слідстві, який давав не послідовні показання, які спростовуються зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами (показаннями підсудного ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_7, протоколами очних ставок, які між собою узгоджуються є чіткими та послідовними). Підсудний ОСОБА_4 на протязі досудового та судового слідства скарг на застосування до нього незаконних методів ведення слідства не подавав, заяви зроблені ним у судовому засіданні про психологічний тиск на нього працівників міліції при написанні явки з повинною, не знайшли свого підтвердження, крім того, останній так і не зміг пояснити, в чому саме такий тиск виразився, тому суд критично оцінює його показання в судовому засіданні, які розцінює як намагання ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин та доходить висновку про правильну кваліфікацію його дій та дій ОСОБА_5 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, та про доведеність їх вини у повному обсязі.

          Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ними злочину, характеризуючі дані про їх особи, стан здоров’я, вік підсудних, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.

Зокрема судом враховуються, наступні обставини, а саме те, що підсудний ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив злочин під час випробування та іспитового строку, займався суспільно-корисною працею, з місця роботи має позитивні відгуки, позитивно характеризується по місцю проживання та за час строкової служби, має на утриманні дружину яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та малолітню дочку - 2009 року народження, за місцем проживання характеризується позитивно.

В якості обставини, що у відповідності зі ст.67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4 судом враховується вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Обставин, які б у відповідності до ст.66 КК України пом’якшували покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5, судом враховуються наступні обставини, а саме те, що він вперше вчинив злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, з багатодітної родини, виховувався в неповній сім’ї, є сиротою, має малолітнього брата 2005 р.н., опікуном якого є сестра ОСОБА_8 1984 р.н., яка потребує з його боку матеріальної підтримки, на час вчинення злочину займався суспільно-корисною працею, звідки має позитивні відгуки, по місцю проживання характеризується позитивно.

В якості обставин, які у відповідності до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_5, суд вважає можливим врахувати щире каяття та добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.

В якості обставини, що у відповідності до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5, суд враховує вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Обираючи міру покарання кожному з підсудних судом враховуються: роль кожного з них у вчинені інкримінованого їм злочину, характер їх дій та поведінка, конкретні обставини справи, їх відношення до вчиненого.

З урахуванням викладеного суд призначає підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Виходячи з характеризуючих даних про особу підсудного ОСОБА_5, відношення його до скоєного, добровільне відшкодування потерпілому завданої шкоди, щире каяття, сімейні обставини викладені вище, те, що він має постійне місце проживання та реєстрації,  злочин вчинив вперше, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції  від суспільства, а тому вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням і іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст.76 КК України.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_4 раніше судимий, даний злочин вчинив в період випробування і іспитового строку, суд вважає неможливим його виправлення підсудного без ізоляції його від суспільства та на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань, приєднує до покарання призначеного за даним вироком частину невідбутого покарання за вироком від 13.04.2010 року Оболонського районного суду м.Києва.

Речові докази по справі залишити на зберігання в матеріалах кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

          ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

          На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового  складання до покарання за даним вироком приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 13.04.2010 року, і остаточно визначити до відбуття ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шести)  років позбавлення волі.  

          Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 11 серпня 2010 року.

          Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області.

          ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити  від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 3 роки.

          На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись на реєстрацію.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

          Речовий доказ: договір «Про надання ломбардом фінансового кредиту і закладу майна до ломбарду»№ 025-10048631 – залишити на зберігання в матеріалах справи.

          На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд, а засудженими на протязі того ж строку з моменту отримання копії вироку.

Суддя