Справа № 1-79/11/2211
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2011 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Стасюк Р.М.,
при секретарі –Лисюк О.О.,
за участю прокурора – Сопронюка В.В.,
захисників ОСОБА_1,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Норильськ Красноярського краю Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, підприємця, освіта незакінчена вища, росіянина, громадянина України, на утриманні одна неповнолітня дитина, в порядку ст. 89 КК України не судимого,
- за ст. 125 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
04.07.2009 року приблизно 15 год. в м. АДРЕСА_2 ОСОБА_3 на грунті особистих неприязних відносин умисно руками та ногами наніс удари по різних частинах тіла ОСОБА_4 та ОСОБА_5, спричинивши кожній з них легкі тілесні ушкодження.
Підсудний в судовому засіданні своєї вини не визнав. Заявлений по справі потерпілими цивільний позов не визнав. В своїх поясненнях зазначив, що між ОСОБА_4 та його бувшою дружиною ОСОБА_6 декілька років назад був укладений договір оренди квартири АДРЕСА_2, згідно якого ОСОБА_4 здала в оренду для ОСОБА_6 означене житло.
04.07.2009 року ОСОБА_6 повідомила його по телефону, що в квартиру АДРЕСА_2 увійшли ОСОБА_4, її брат ОСОБА_7, дочка ОСОБА_5 і намагаються самовільно вселитись у квартиру.
Оскільки ОСОБА_6 квартиру використовувала під комп’ютерний зал, в якому на той час перебували діти, а він, як депутат Нетішинської міської ради винаймав у цьому ж приміщенні кімнату для депутатської приймальні, зреагував на повідомлення і прибув на місце події.
При цьому жодних умисних насильницьких дій по відношенню до родини ОСОБА_4 не чинив, лише масою свого тіла сприяв тому, щоб ті покинули приміщення, нікому тілесних ушкоджень не наносив.
Незважаючи на те, що ОСОБА_3 вину не визнав, його вина у скоєнні злочину повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що 02.07.2009 року повідомила по телефону ОСОБА_6, що буде заселятися у квартиру АДРЕСА_2 і яку та неодноразово до цього обіцяла в добровільному порядку звільнити.
04.07.2009 року разом з дочкою і братом зайшли в означену квартиру, занесли газову плиту, крісло, інші речі, через декілька хвилин з’явився ОСОБА_3 з ОСОБА_6. Підсудний ОСОБА_3 став викидати речі з квартири. Дочка сіла на стілець та сказала, що звідси не піде доки вони не виселяться, на що ОСОБА_3 підійшов та вибив ногою з під неї стілець, від чого та впала на підлогу. Потім ОСОБА_3 почав наносити її доньці ОСОБА_5 удари кулаками та ногами. Вона почала кричати своєму братові, щоб той покликав когось на допомогу і кинулася допомагати своїй доньці. ОСОБА_3 в той момент припинив бити доньку і кинувся на неї, притиснув двома руками її руки і наносив їй удари ногами по всьому тілу. Донька тим часом хотіла викликати з мобільного телефону міліцію, на що ОСОБА_3 кинувся до неї, взяв її за плечі та виштовхав на вулицю, зачинив за нею решітку. Після нанесених їй ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, вона з донькою ОСОБА_5 звернулася на СМЕ, де лікар судово-медичний експерт їх оглядав та виявив легкі тілесні ушкодження. В подальшому з даного приводу ОСОБА_4 проходила курс лікування амбулаторно протягом приблизно 2-х тижнів і витратила на своє лікування приблизно 500 гривень.
Потерпіла ОСОБА_5 показала, що коли ОСОБА_3 почав виносити речі, вона сиділа на стільці. Він вибив стілець, внаслідок чого впала на підлогу, при цьому бив її ногами, маму кулаками в груди, її насильно виштовхав з квартири. Крім того зазначила, що син ОСОБА_3 також наніс для неї дверима удар по голові, а ОСОБА_6 стискала шию матері руками. В той день ОСОБА_5 та її матір з приводу побиття ОСОБА_3 та ОСОБА_6 оглядали лікарі і вони зверталися на СМЕ до лікаря судово – медичного експерта. Лікар судово-медичний експерт виявив у них численні тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості. Вона та її матір з приводу побиття протягом певного часу лікувалися амбулаторно на що витратили значні суми грошей.
Свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_3 для сестри ОСОБА_4 наносив удари кулаками по тілу, вибив стілець з під ОСОБА_5 від чого та впала на підлогу, а потім почав її бити ногами.
Свідок ОСОБА_9 підтримала свої покази дані нею на досудовому слідстві.
Свідок ОСОБА_10 показав, що у нього на виконанні знаходилися постанови про призначення судово-медичних експертиз стосовно потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В ході дослідження медичних документів та викладених у постанові запитань стосовно отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ним було встановлено, що отримані потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких.
Об’єктивно вина підсудного підтверджується:
- заявою від 04.07.2009 року ОСОБА_4 на ім’я начальника Нетішинського міського відділу міліції, згідно якої просить прийняти міри до ОСОБА_3, який 04.07.2009 року увірвався до її квартири АДРЕСА_2, повикидав речі, які занесли в квартиру, дочку кинув на цементну підлогу, від чого та отримала сильний удар в голову, крутив їй руки, бив по всьому тілу. Ставши на захист дочки наносив удари і їй, після дочку та брата виштовхав на вулицю. В результаті цих дій вона втратила свідомість, була викликана міліція та швидка медична допомога. При цьому в заяві наявний підпис ОСОБА_4 про попередження її про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, тобто про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (Т.1 а.с. 14);
- заявою від 04.07.2009 року ОСОБА_5 на ім’я начальника Нетішинського міського відділу міліції, згідно якої просить прийняти міри до ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які близько 16 години в приміщенні квартири АДРЕСА_2 заподіяли тілесні ушкодження їй та її матері ОСОБА_4, тим самим не дали заселитись до квартири, яка належить матері, викинули з квартири їхні речі, вели себе зухвало, ображали різними словами, ОСОБА_3 та його син чинили розправу, останній вдарив її дверима. При цьому в заяві наявний підпис ОСОБА_5 про попередження її про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, тобто про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (Т.1 а.с. 18);
- заявою від 04.07.2009 року ОСОБА_6 на ім’я начальника Нетішинського міського відділу міліції, згідно якої ОСОБА_4 увірвалась в орендоване нею приміщення комп’ютерного залу АДРЕСА_2 та добровільно відмовляється його залишити. Просить сприяння у вирішенні означеного питання, а в іншому випадку змушена буде приймати міри на примусове видворення ОСОБА_4 за межі означеної квартири (Т.1 а.с. 17);
- журналом №9 обліку прийому хворих в стаціонар ДЗ СМСЧ-4 м. Нетішин, згідно якого під номерами 5358-5359 значаться записи про те, що 04.07.2009 року в 21 год. 25 хв. звернулись за медичною допомогою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (Т.1 а.с. 211);
- рапортом від 04.07.2009 року оперативного чергового на ім’я начальника Нетішинського міського відділу міліції, згідно якого 04.07.2009 року в 21 год. 30 хв. по тел. 02 від чергового лікаря СМСЧ-4 м. Нетішин поступило повідомлення, що близько 21 год. 30 хв. в приймальне відділення за медичною допомогою звернулися ОСОБА_4 1947 року народження та ОСОБА_5 1970 року народження, жителі м. Славута Хмельницької області (Т.1 а.с. 15);
- актом судово-медичного дослідження від 07.07.2009 року ОСОБА_4, згідно якого з описової частини вбачається, що зі слів обстежуваної 04.07.2009 року близько 15 год. по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 штовхнув, від чого вдарилась рукою в електроплиту, ногами наносив удари по ногах, а згідно заключної частини акту в ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці внутрішньої поверхні правого ліктьового суглобу, синця в ділянці задньої поверхні правого плеча в нижній третині, синця в ділянці передньо-внутрішньої поверхні правого стегна в середній третині, синця в ділянці передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна в середній третині, які заподіяні впливом травмуючої поверхні тупих твердих предметів, за властивостями давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в направленні та обстежуваною, відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості (Т.1 а.с. 28);
- актом судово-медичного дослідження від 28.07.2009 року ОСОБА_5, згідно якого з описової частини вбачається, що зі слів обстежуваної 04.07.2009 року близько 15 год. по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 вибив ногою стілець, на якому сиділа, від чого впала на підлогу, вдарилась задньою поверхнею тіла, потилицею, ліктями, потім бив руками і ногами по тілу, щоб не піднялась, викручував руки, а згідно заключної частини акту в ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці внутрішньої поверхні правого плеча, синця в ділянці внутрішньої поверхні правого передпліччя, чотирьох синців в ділянці зовнішньої і внутрішньої поверхні лівого плеча, синця в лівій підколінній ямці, синця передньої поверхні правого стегна, які заподіяні впливом травмуючої поверхні тупих твердих предметів, за властивостями давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в направленні та обстежуваною, відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості (Т.1 а.с. 32);
- протоколом п’ятдесят другої сесії Нетішинської міської ради V скликання від 05.05.2010 року, згідно якого, зі слів ОСОБА_4, серед іншого вбачається, що в суботу 04.07.2009 року ОСОБА_3 побив її та дочку в квартирі АДРЕСА_2 (Т.1 а.с. 201);
- Висновком експерта №43 від 04.02.2011 року (Т.2 а.с. 10);
- Висновком експерта №42 від 04.02.2011 року (Т.2 а.с.14).
Суд критично ставиться до показів свідків: ОСОБА_6, яка є бувшою дружиною підсудного та матір’ю спільних дітей з ОСОБА_3, ОСОБА_11, який не був присутній при нанесені тілесних ушкоджень, оскільки з його показів прийшов після 15:38 год., ОСОБА_12 – сина підсудного, ОСОБА_13 - подруги ОСОБА_6 в тому, що ОСОБА_3 не вчиняв протиправних дій по відношенню до потерпілих, в тому числі щодо нанесення тілесних ушкоджень, оскільки всі ці особи є зацікавлені у вирішенні справи і крім того їхні покази спростовуються вищезазначеними доказами.
Проаналізувавши показання потерпілих, свідків, матеріали справи, суд вважає, що дії підсудного по факту заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 125 КК України.
Відповідно до п.1 п.п.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України та роз'яснень, що містяться в п. п. 2, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України N 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна у його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
При звільнені ОСОБА_3 від покарання, суд враховує і роз’яснення Верховного Суду України, про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених у ст. 49 КК України є обов’язком суду (п.8 ч.2 постанова №12 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року). Аналогічне вбачається і зі змісту ч.2 ст. 11-1 КПК України.
Оскільки на час розгляду справи в суді закінчився строк притягнення підсудного ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.125 ч. 1 КК України, злочин було вчинено 04.07.2009 року, тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а провадження у кримінальній справі - закриттю.
Відповідно до ст. 328 КПК цивільний позов суд вирішує при постановленій обвинувального вироку. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.89 N 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна", в разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 11-1, 282 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, в скоєні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України провадженням закрити у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 2500,00 грн. та 1500,00 грн. витрат на правову допомогу відповідно.
Апеляція на постанову суду може бути подана протягом семи діб з моменту її проголошення до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд.
Суддя Стасюк Р. М.