Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21.07.2011 року                                                                        №  2-84/11

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області  в складі:

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Савенка В.Г.

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши в приміщенні суду в м. Золотоноша справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 5/24 частини будинковолодіння, визнання права власності на самовільне будівництво, усунення перешкод в користування майном, вселення та стягнення моральної шкоди,-

                          В с т а н о в и в :

          06 листопада 1997р. ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище –ОСОБА_1) зареєструвала шлюб із ОСОБА_3.

14 квітня 2008 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у володіння якою ОСОБА_1 фактично вступила, оскільки проживала за життя покійного чоловіка за вказаною адресою.

Також ОСОБА_1 подала до Золотоніської райдержнотконтори заяву про прийняття спадщини у встановлений законом термін. Крім ОСОБА_1 спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є його діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також мати покійного ОСОБА_5. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від спадщини на користь ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2 претендує на 3/4 частини спадщини. Оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли неприязні відносини та остання заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на частину вказаного будинковлодіння, то ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 ствердила свої позовні вимоги і пояснила слідуюче.

Вказані 1/3 частини житлового будинку належали покійному ОСОБА_3 на праві особистої власності, що стверджується Свідоцтвом № 511 на право особистої власності на жилий будинок від 04.03.1997 року. Інші 2/3 частини цього житлового будинку на праві особистої власності належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідно до рішення Золотоніського районного суду від 24 березня 1998 року проведено реальний розподіл даного будинковолодіння, за яким виділено ОСОБА_3 в житловому будинку «А-1»приміщення 3, приміщення 4, приміщення 5, загальною площею 29,5 м2, або 50% даного будинку, дійсною вартістю 3227 гри., сарай (гараж) «Б- 1» вартістю 894 грн., саж «В»- 402 грн.,- саж «г»- 360 грн., ? частину (вартості) газифікації - 118 грн.,  ? частину (вартості) водоколонки «І»- 42 грн.,  ? частину (вартості) огорожі № 1 -№ 3-312 грн., на загальну вартість 5355 гри., що становить 37/100 частини будинковолодіння.

Після реального розподілу будинку за судовим рішенням позивачка з чоловіком за спільні кошти з метою відокремлення здійснили переобладнання належної йому частини будинку, а саме: у будинку А-1: закладено двері між кімнатами 2-5 та 1-2; перенесено стіну між кімнатами 2-4 та 1-3 на 1,5 м. вглиб кімнати 2-4; у кімнаті 2-4 встановлено вікно та двері; у кімнаті 2-5 закладено вікна та встановлено двері, до будинку здійснено прибудову «а1»(веранда) розміром 8 м х 3,5м.

Таким чином, інвентарна вартість всього будинковолодіння станом на 15 грудня 1998 року відповідно до технічного паспорта становила уже 19491 грн., з них вартість належної ОСОБА_3 частини становила уже 10789 грн., де 2902 грн. вартість надвірних будівель, а решта 7887 грн. (3227+ 4660) де 3227 грн. - вартість частини будинку за рішенням від 24.03.1998р., а 4660 - вартість прибудови. Оскільки, вартість будинку А-І (за рішенням від 24.03.1998р.) становить 6454 грн., а прибудови «а», належної ОСОБА_8 - 1996 грн., то 6454+1996—8450 грн. загальна інвентарна вартість будинку А-1 з прибудовами «а»та «а1»становить 13116 грн., то 13116-8450=4660 грн. - вартість прибудови. Позивачка пояснила, що за один рік шлюбу вартість частки її чоловіка в будинковолодінні збільшилася майже вдвічі. Крім того, в період шлюбу позивачкою та її чоловіком  здійснено переобладнання гаража «Б-1»в літню кухню та прибудова до нього «б»розміром 2,5мх3,2м., під кухнею побудовано цегляний погреб розміром 2мх2,5м та висотою 2м та окремо побудовано сарай «Е»розміром 3,5мх6,15м. Також ними було здійснено ряд робіт по переобладнанню будинковолодіння. Оскільки між нею та відповідачкою склалися неприязні відносини і та перешкоджає їй у прийнятті спадщини та здійсненню права власності, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.

Позивачка ствердила свої позовні вимоги, викладені у позовній заяві  і просить задовольнити їх. При цьому вона вказала на те, що вона відмовляється від позовної вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі  5.000грн., але просить стягнути на її користь понесені нею судові витрати і не заперечує проти заочного рішення. Також відповідачка відмовляється від позовних вимог щодо повернення  їй майна, яке забрала ОСОБА_2

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 спочатку позовні вимоги не визнавала, а потім взагалі перестала відвідувати судові засіданні незважаючи на те, що судом її щоразу було заздалегідь повідомлено про час та місце розгляду справи. Відповідно до вимог ст.. 169 ч.,ч. 4,5 ЦПК України при неявці відповідача в судове засідання без поважної причини, або якщо сторона залишить залу судового засідання, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних, тобто постановляє заочне рішення. В даному випадку відповідачка ОСОБА_2 без поважної причини  не прибула в судове засідання, хоча була судом повідомлена належним чином, а тому суд, враховуючи, що позивач не заперечує проти винесення заочного рішення, вважає необхідним постановити по справі заочне рішення. Відсутність і зайнятість представника відповідача в іншому судовому засіданні не позбавляє самого відповідача права бути присутнім в судовому за сіданні і відповідно до ст.. 169 ч. 2 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає, що позовна заява підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Тому  суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на 1/6 частину вказаного будинковолодіння як на частку в спільному майні подружжя.

Таким чином, як витікає з матеріалів справи, до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входить 1/6 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1, Золотоніського р-ну. Крім ОСОБА_1 спадкоємцями першої черги за законом є його діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також мати покійного ОСОБА_5. Оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від спадщини на користь ОСОБА_2, то ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на 1/4 та 3/4 частини спадщини відповідно, що становить: 1/6 : 4 = 4/24. Тобто ОСОБА_1 має право спадкувати 1/24 частину будинковолодіння, а ОСОБА_2 - 3/24 частини будинковолодіння.

Виходячи з викладеиого,  суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_1 право на 1/6 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1, Золотоніського р-ну, Черкаської обл., як на частку в спільному майні подружжя та на 1/24 частину цього будинковолодіння як спадкоємця за законом, а разом 1/6+1/24=5/24 частини будинковолодіння. При цьому суд вважає, що ОСОБА_2 належить  право власності в порядку спадкування на 3/24 частини вказаного будинковолодіння.

Відповідно до рішення Золотоніського районного суду від 14 квітня 2004 року встановлено порядок користування присадибною земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1, Золотоніського р-ну, Черкаської обл. При цьому ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку, яка складає 949,4 м2, під забудову 116,6 м2, всього - 1066 м2.

Судом встановлено, що у період з 1997 по 2004 рік власними силами, засобами та за власний рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 побудовано на території належного ОСОБА_3 домоволодіння: прибудова до житлового будинку під літерою «а1»розміром 3,5м*8 м; прибудова до гаража розміром 2,5м*3,20м під літерою «б»і сарай під літерою «Е»розміром 3,5м*6,15м.

Будівництво зазначених прибудов проводилось без отримання дозволу виконавчого комітету Домантівської сільської ради та інших необхідних документів.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме Майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цією мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Тому суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на прибудову до житлового будинку під літерою «а1»розміром 3,5м*8 м; прибудову до гаража розміром 2,5м*3,20м під літерою «б»і сарай під літерою «Е»розміром 3,5м*6,15м.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування понесених нею судових витрат, відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України також підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.., ст.. 88, 213, 214 ЦПК України, ст..70 СК України, ст.. 376 ЦК України,-

                      В и р і ш и в :

Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 37/100 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1, Золотоніського району, Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1, Золотоніського району Черкаської області як на частку в спільному майні подружжя та на 1/24 частину цього будинковолодіння в порядку спадкування за законом після померлого 14 квітня 2008 року ОСОБА_3, а разом 1/6+1/24=5/24 частини будинковолодіння.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/24 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1, Золотоніського р-ну, Черкаської обл. в порядку спадкування за законом після померлого 14 квітня 2008 року ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на прибудову до житлового будинку під літерою «а1»розміром 3,5м*8 м; прибудову до гаража під літерою «б»розміром 2,5м*3,20м і сарай під літерою «Е»розміром 3,5м*6,15м. що розташовані по АДРЕСА_1, Золотоніського району Черкаської області.

Вселити ОСОБА_1 у належну їй частину будинку по АДРЕСА_1 Золотоніського району та зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні моєю частиною будинку та прибудинкової території.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати: 504,02грн –по сплаті судового збору та на ІТЗ судового засідання; 6.000(шість тисяч)грн.. за проведення експертизи, а всього –6.504 (шість тисяч п’ятсот чотири)грн. 02коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Суддя                                                                      В. Г. Савенко