Справа № 2 –358/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого                               судді                    Мірошніченко Л. Е.

При секретарі                                                  Граневської О.В.,

За участю позивача                                        ОСОБА_1

Представників позивача                    адвоката                    ОСОБА_2

представників відповідача                              ОСОБА_3.,

                                                            ОСОБА_4

Представника третьої особи                              ОСОБА_4          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слов’янської міської ради, Комунального закладу “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”, за участю третьої особи –ОСОБА_6 про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Слов’янської міської ради, Комунального підприємства “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”, за участю третьої особи –ОСОБА_6 про скасування розпорядження № 538 від 13.12.2010 року про оголошення догани, визнання незаконним та скасування розпорядження № 571 від 21.12.2010 року про дострокове розірвання контракту та звільнення з роботи; про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, обґрунтувавши свої доводи тим, що 05.04.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт, відповідно якого він був прийнятий на роботу на посаду директора КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”. Контрактом були передбачені його права а обов’язки терміном на 5 років до 05.04.2014 року. За час роботи ніяких претензій на роботу комплексу не надходило.

          15.11.2010 року його ознайомили з наказом № 01-15/98 від 12.11.2010 року начальнику відділу по справах сім»ї, молоді, фізичної культури та спорту Слов’янської міської ради –ОСОБА_7 про складанні комісії по розслідуванню заяв про незадовільну роботу персоналу у басейні КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”. Він сказав ОСОБА_7 про те, що готовий надати комісії необхідну інформацію для перевірки, але у нього ніяких пояснень не було витребувано, склад комісії йому до теперішнього часу не відомий, з результатами комісії не ознайомлений.

Розпорядженням Слов’янського міського голови ОСОБА_6 № 538р від 13.12.2010 року йому була оголошена догана.

Вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності безпідставно та проведено з порушенням трудового законодавства, оскільки грубого відношення до людей ніколи не було, умови роботи басейну відповідали санітарно-гігієнічним нормам. Рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнято без отримання у нього будь-яких пояснень.

Розпорядженням Слов’янського міського голови ОСОБА_6 № 571р від 21.12.2010 року контракт, що був укладений між ним та виконавчим комітетом Слов’яської міської ради від 05.04.2009 року  був достроково розірвано, та він звільнений з посади директора КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” з 22.12.2010 року на підставі ст. 36 п. 8 КУпП (за підставами, передбаченим контрактом).

Зазначене розпорядження та звільнення вважає незаконним оскільки:

-          підстави дострокового розірвання контракту передбачені п. 6.3 Контракту, а саме, що дострокове розірвання контракту з ініціативи відповідача можливо  при наявності в його діях провини. Ніяких винних дій, що дозволяли відповідачу ставити питання про його звільнення та розірвання контракту він не скоював.

-          Як вбачається з тексту розпорядження Слов’янського міського голови ОСОБА_6 № 571р від 21.12.2010 року ні одна з підстав для дострокового розірвання контракту та його звільнення, передбаченого п. 6.3 Контракту в провину не в міняється.

-          Відповідачем був порушений порядок звільнення, оскільки звільнення у зв’язку з порушенням умов контракту дорівнюється до звільнення  за порушення трудової дисципліни, а тому відповідач, згідно зі ст. 149 КЗпП України повинен був відібрати у нього пояснення з приводу тих обставин, що йому в міняються в провину, і тільки після цього приймати будь-яке рішення. У нього ніяких пояснень не відбирали.

Зазначає, що оскільки відповідачем був порушений закон при його звільненні, він підлягає поновленню на роботу. Одночасно, згідно зі ст. 235 КЗпП України з поновленням на роботу необхідно вирішити питання про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, незаконним притягненням його до дисциплінарної відповідальності, а згодом і звільненням йому була спричинена моральна шкода, він перебував на лікуванні, потребувалися додаткові зусилля для організації його життя, тому ставить питання про стягнення з відповідача моральної шкоду у розмірі 20 000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви. Просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження № 538р від 13.12.2010 року про винесення догани; визнати незаконним та скасування розпорядження № 571р від 21.12.2010 року про дострокове розірвання контракту, укладеного 05.04.2009 року між ним та виконавчим комітетом Слов’янської міської ради та звільнення з посади; поновити його на роботі; стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача –адвокат ОСОБА_2, що діє на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги (а.с.69-70) підтримала позивача, навела доводи, аналогічні доводам позовної заяви позивача, та просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача Виконавчого комітету Слов’янської міської ради –ОСОБА_3., що діє на підставі довіреності від 13.01.2011 року (а.с.36) позовні вимоги не визнала, навела заперечення з яких вбачалося, що на адресу відділу у справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту Слов’янської міської ради стали надходити заяви щодо незадовільної роботи закладу від тренерів, спортсменів –пара олімпійців та інших. Із заяв вбачалося, що в закладі склалися умови, згідно з якими перебування та заняття спортом викликали як фізичний так і моральний дискомфорт, порушувався навчально-тренувальний процес, тощо. Для розслідування питань, викладених у зверненнях та заявах, наказом від 12.11.2010 року № -1-15/98 було створено комісію, затверджену цим наказом з яким позивача ознайомлено. 16.11.2010 року позивачу було запропоновано надати письмові пояснення щодо порушення трудової дисципліни, але він відмовився, про що було складено акт № 1 від 16.11.2010 року та акт № 2 про відмову позивача підписати зазначений акт № 1. Начальником відділу у справах сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту Слов’янської міської ради були надані міському голові доповідні записки із зазначенням вищевказаних обставин викладених порушень трудової дисципліни. Також виконкомом було прийнято рішення від 08.12.2010 року  № 765 “Про звіт директора комунального закладу “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”, відповідно до якого міському голові було рекомендовано розірвати достроково контракт з ОСОБА_1 У зв’язку з зазначеним 13.12.2010 року розпорядженням міського голови № 538р було оголошено догану ОСОБА_1

17.12.2010 року надійшло звернення декана факультету фізичного виховання Слов’янського Державного Педагогічного Університету, щодо здійснення перешкод позивачем у проведенні навчально-тренувальних занять з плавання.

20.12.2010 року на адресу міського голови надійшла службова записка від начальника відділу у справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту Слов’янської міської ради ОСОБА_7 щодо встановлення факту експлуатації КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” у період з 03.12.2010 року по 06.12.2010 року у час, коли відповідно до Постанови Головного державного санітарного лікаря м. Слов’янська від 03.012.2010 року необхідно було припинити експлуатацію закладу у зв’язку з находженням у воді басейну патогенної флори –стафілококу. Відповідно до цієї постанови, відповідальність за її виконання було покладено на директора закладу –ОСОБА_1 Вищевказана інформація свідчила про систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов’язків, покладених на нього контрактом, а саме п. 2.2, 5.1, пп. 3) п. 6.1 та п. 6.3.

Відповідно до п. 10 частини4 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади. На підставі викладеного, розпорядженням міського голови від 21.12.2010 року № 571 було розірвано контракт до закінчення терміну його дії з директором КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” і звільнено його з посади з 22.12.2010 року з підстав, обумовлених п. 8 ст. 36 КЗпП України: підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом. Таким чином вважає розпорядження міського голови законним, виданим у межах наданих повноважень тау відповідальності з діючим законодавством.

Зазначає, що оскільки відсутні порушення при звільненні та накладанні дисциплінарного стягнення, то відповідно відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди.

У зв’яку з цим, просить позовну заяву залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача Виконавчого комітету Слов’янської міської ради та третьої особи –ОСОБА_6 –ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 13.01.2011 року (а.с.77-78) позовні вимоги не визнала, навела заперечення, аналогічні викладеним представником відповідача ОСОБА_3. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” в судове засідання не з’явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, до суду надійшла заява директора КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”, з якої вбачається, що він просить розглянути справу у відсутності представника та відмовити у задоволенні позовних вимог. У зв’язку з чим, суд в порядку ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Суд вислухавши пояснень сторін, свідків, дослідивши матеріали даної цивільної справи, встановивши обставини справи та відповідні їх правовідносини, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          У судовому засіданні встановлено, що комунальний заклад “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” є некомерційним, неприбутковим комунальним закладом, заснованим на майні комунальної власності територіальної громади м. Слов’янська. Власником закладу є Слов’янська міська рада. Заклад є юридичною особою та діє на підставі Статуту, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Слов’янської міської ради № 43 від 04.02.2009 року (а.с.4-10).

Відповідно до контракту з керівником установи комунальної власності Слов’янської міської ради між виконавчим комітетом Слов’янської міської ради в особі міського голови ОСОБА_9 та позивачем від 05.04.2009 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора Комунального закладу “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” терміном на 5 років до 05.04.2014 року, відповідно до розпорядження міського голови від 03.04.2009 року № 161р. Контрактом були передбачені права та обов’язки позивача.

Розпорядженням Слов’янського міського голови ОСОБА_6 № 538р від 13.12.2010 року позивачу була оголошена догана.

Розпорядженням Слов’янського міського голови ОСОБА_6 № 571р від 21.12.2010 року контракт, що був укладений між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Слов’янської міської ради від 05.04.2009 року  був достроково розірвано, та він звільнений з посади директора КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” з 22.12.2010 року на підставі ст. 36 п. 8 КЗпП України (за підставами, передбаченим контрактом).

          1. Вирішуючи питання стосовно визнання незаконним та скасування розпорядження Слов’янського міського голови № 538р від 13.12.2010 року про оголошення позивачу догани, суд виходить з наступного.

          15.11.2010 року позивача було ознайомлено з наказом № 01-15/98 від 12.11.2010 року начальника відділу по справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту Слов’янської міської ради –ОСОБА_7 про створення комісії з розслідування питань, що порушені у заявах про незадовільну роботу персоналу та незадовільні умови для занять у плавальному басейні (а.с.20).

          16.11.2010 року позивачем була надана заява на ім’я начальника відділу по справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту Слов’янської міської ради –ОСОБА_7, відповідно якої він звертався з проханням надати особисті пояснення комісії, зазначивши, що не має інформації про персональний склад комісії. (а.с.16).

Розпорядженням Слов’янського міського голови ОСОБА_6 № 538р від 13.12.2010 року йому був оголошена догана.

          Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

          Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивач відмовився надавати будь які пояснення комісії і йому було відомо про склад цієї комісії, оскільки на зворотній стороні наказу був надрукований такий склад комісії у зв’язку з наступним.

Відповідно наданої відповідачем ксерокопії наказу № 01-15/98 від 12.11.2010 року на обороті листа є склад комісії з розслідування питань, щодо діяльності комунального закладу “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” (а.с.20). Однак, цей склад не затверджений, про що свідчить відсутність підпису на документі. Крім того, даний наказ не є оригіналом та не завірений належним чином, що є порушенням ст. 64 ЦПК України, тобто є неналежним та недопустимим доказом в розумінні ст.ст. 58-59 ЦПК України.

Разом з тим, згідно наданого оригінала наказу № 01-15/98 від 12.11.2010 року начальника відділу по справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту, що був виданий особисто на руки позивачу, вищезазначений склад комісії –відсутній (а.с.19).

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи позивача стосовно того, що його не знайомили зі складом комісії і йому не надавали можливості давати особисті пояснення стосовно заяв та звернень тренерів та спортсменів-олімпійців, заслуговують на увагу та є порушенням ст. 149 КЗпП України.  

Крім того, в розпорядженні міського голови відсутні такі обов’язкові відомості, що повинні бути у наказі про дисциплінарне стягнення, а саме дата, коли такий проступок мав місце, фабула проступку та міра реагування. Як вбачається з розпорядження, у ньому зазначені дати звернень тренерів, спортсменів та батьків дітей, але коли саме був вчинений дисциплінарний проступок, у наказі не зазначено, що є порушенням ст. 148 КЗпП України. Також не міститься у наказі відомостей стосовно того, який саме вчинив позивач проступок, за який йому було застосовано дисциплінарне стягнення –догана. Дані обставини є порушенням норм КЗпП України та підставою для скасування розпорядження про оголошення догани.

2. Вирішуючи питання стосовно визнання незаконним та скасування розпорядження Слов'янського міського голови № 571р від 21.12.2010 року стосовно якого контракт, що був укладений між позивачем та виконавчим комітетом Слов’янської міської ради від 05.04.2009 року був достроково розірвано, та він звільнений з посади директора КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” з 22.12.2010 року на підставі ст. 36 п. 8 КЗпП (за підставами, передбаченим контрактом), суд виходить з наступного.

2.1. Аналізуючи пояснення свідків та документи, надані сторонами, суд приходить до висновку, про наступне.

Відповідно до розпорядження міського голови № 571р от 21.12.2010 року про припинення контракту (трудового договору) з директором Комунального закладу “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” ОСОБА_1 був звільнений у зв’язку з неодноразовим грубим порушенням санітарно-гігієнічних умов у басейні, що підтверджується Розпорядженням міського голови № 538р від 13.12.2010 року “Про оголошення догани” та службовою запискою начальника відділу у справах сім’ї, молоді, фізкультури та спорту від 20.12.2010 року, відповідно до якого було встановлено факт експлуатації КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” у період 03.12.2010 року по 06.12.2010 року (тобто у той час, коли роботу закладу було заборонено Постановою СЄС у зв’язку з виявленням у басейні патогенної флори), за невиконання директором КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” обов’язків, покладених на нього контрактом від 05.04.2009 року та Статутом КЗ.

Разом з тим, суд не може погодитися з таким формулюванням підстав звільнення, оскільки даним рішенням суду встановлено, що Розпорядження міського голови № 538р від 13.12.2010 року “Про оголошення догани” винесено з порушенням діючого законодавства, та повинно бути скасовано.

Вирішуючи питання стосовно службової записки начальника відділу у справах сім’ї, молоді, фізкультури та спорту від 20.12.2010 року, відповідно до якого було встановлено факт експлуатації КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” у період 03.12.2010 року по 06.12.2010 року (тобто у той час, коли роботу закладу було заборонено Постановою СЄС у зв’язку з виявленням у басейні патогенної флори) (а.с. 39), суд виходить з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень свідків, 29.11.2010 року у КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” працівниками СЄС м. Слов’янськ був проведений відбір води, за результатами якого була винесена Постанова головного державного санітарного лікаря м. Слов’янська про припинення експлуатації КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” з 03.12.2010 року по 06.12.2010 року у зв’язку з виявленням у басейні патогенної флори (а.с.46).

Позивач в судовому засіданні пояснив суду, що йому про дану постанову стало відомо лише 09.12.2010 року.

Суд не приймає доводи відповідачів про те, що позивачу 03.12.2010 року особисто надали Постанову від 03.12.2010 року та від відмовився від підпису, про що був на Постанові зроблений запис, у зв’язку з наступним.

Суд не приймає як доказ та ставить під сумнів оригінал Постанови від 03.12.2010 року (а.с.112) де зазначено, “Постанову отримав, від підпису відмовився ”, оскільки відповідно до копії зазначеної Постанови, що була надана представником відповідача ОСОБА_3., та завірена судом належним чином, такий запис відсутній. Пояснити причину відсутності підпису, представники відповідачів суду не змогли.

Крім того, свідок ОСОБА_10 –лікар СЄС м. Слов’янська, зазначив, що 03.12.2010 року приблизно о 9 годині він отримав результат відбір води де була виявлена патогенної флори. Він повідомив головного лікаря та була винесена Постанова. Після обіду 03.12.2010 року дану Постанову поклали на підпис головному лікарю. Після цього він постанову не бачив.

Свідок ОСОБА_11 зазначила, що вона вранці, не зазначивши точну дату, поїхала до басейну, де надала директору басейну Постанову, який відмовився від підпису. При цьому був присутній головний інженер КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”.

Разом з тим, свідок ОСОБА_12, що працює головним інженером в судовому засіданні пояснив, що дійсно був відбір води і результат  аналізу був сповіщений директору 09.12.2010 року. Він особисто був присутній при ньому у кабінеті директора. Представник СЄС м. Слов’янська надав директору одразу дві Постанови, одну про припинення роботи басейну з 03.12.2010 року по 06.12.2010 року, а другу –про відкриття басейну. ОСОБА_1 не підписав дану Постанову, оскільки термін, на який припинялася робота басейну, вже скінчився і Постанова не могла бути виконана.

Крім того, відповідно до п. 3 Постанови від 03.12.2010 року відповідальність за невиконання постанови покладається на директора  ОСОБА_1 А згідно з п. 6 за невиконання постанови тягне відповідальність, згідно с Законом. Але до відповідальності ОСОБА_1 притягнутий не був.

Наведені доводи переконують суд в тому, що отримана Постанова була 09.12.2010 року, тоді, коли фактично виконати її було не можливо за спливом часу, ОСОБА_1 не знав і не міг знати про те, що у басейні була виявлена патогенна флора, тому його провина у тому, що не була припинена експлуатація КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” - відсутня.

2.2. Суд не приймає до уваги доводи відповідачів з того приводу, що мали місце порушення санітарно-гігієнічних умов у басейні, оскільки дана обставина не була підтверджені в судовому засіданні.

Так посилання відповідача на те, що рівень хлору у басейні був завищений та температура води не відповідала встановленим законодавству не відповідає дійсності.

Відповідно до п. 20 та 21 Рекомендацій по обеззаражуванню вони, дезінфекції підсобних приміщень та санітарному режиму експлуатації купально-плавальних басейнів від 19.03.1975 року № 1229-75, що дублюють Санітарні правила устройства та утримання місць занять по фізичній культурі та спорту № 156776від 30.12.1976 року, постійна концентрація остаточного хлору повинна підтримуватися на рівні 0, 5 –0,7 мг/л. При великій кількості відвідувачів та тривалій роботі басейну (більше 8 годин на добу) дозволяється збільшення остаточного активного хлору на час відсутності відвідувачів до 1,5 - 2,0 мг/л. В цьому випадку перед приходом відвідувачів концентрація хлору у воді повинна бути зменшена до 0,7 мг/л.

Згідно з вищезазначеними нормативними актами розрахункова температура води у басейні для плавання залежить від типу басейну: у відкритому басейні – 28 градусів, у закритому –26 градусів.

Свідок ОСОБА_12 зазначив, що станція у КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” автоматично регулює рівень хлору у воді та температуру води. Спочатку роботи басейну рівень хлору був 0,6 –1 мг/л, але після побажань відвідувачів, рівень хлору стали зменшувати та довели до 0,3 –0,7 мг/л. Температура води була 26-28 градусів. Данні по кількості хлору та температура води вимірюється та реєструється три рази на тиждень та розміщується на табло.

Свідок ОСОБА_13 –адміністратор басейну, свідок ОСОБА_14 –медична сестра басейну повністю підтвердили пояснення свідка ОСОБА_12 стосовно вимірювання та оприлюднення температури води.

Суд, приймає дані пояснення свідків, оскільки вони також підтверджуються об’єктивними даними, а саме з оглянутих журналів якості та температури води у басейні, що були надані суду, достовірно встановлено, що рівень хлору та температура води відповідали вищезазначеним нормативним актам. Відповідно акта № 112 про перевірки дотримання санітарного законодавства будь яких порушень з приводу завищення рівня хлору та заниження температури води - не встановлено (а.с.111).

Суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, що були допитані в судовому засіданні з цього приводу, оскільки об’єктивно їх пояснення не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Суд також не приймає до уваги доводи свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що у зв’язку з тим, що її син в кінці лютого 2010 року ходив до басейну, то захворів на кон’юктевіт, у нього був сип, оскільки  документів на підтвердження того, що між перебуванням у басейні сина ОСОБА_22 та зазначеними хворобами є причинний зв'язок, суду надано не було.    

2.3. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

          Згідно п. 21 Постанови КМУ від 19 березня 1994 р. N 170 “Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору” зі змінами та доповненнями “У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених  чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю  України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.”

          Разом з тим як вбачається з розпорядження міського голови  № 571р от 21.12.2010 року про припинення контракту (трудового договору) з директором Комунального закладу “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” підставами для розірвання контракту зазначено “У зв’язку з неодноразовим грубим порушенням санітарно-гігієнічних умов у басейні …, за невиконання директором комунального закладу “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” обов’язків, покладених на нього контрактом”.  Тобто підстави, які фактично послужили підставами для звільнення ОСОБА_1 передбачені п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, тому якщо відповідач вважав, що дійсно є умови для звільнення ОСОБА_1, підстави звільнення повинно бути зазначено п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, що також є підставою для скасування розпорядження.

Всі вищевикладені обставини переконують суд в тому, що Розпорядження Слов’янського міського голови ОСОБА_6 № 571р від 21.12.2010 року відповідно до якого контракт, що був укладений між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Слов’яської міської ради від 05.04.2009 року був достроково розірвано, та позивач звільнений з посади директора КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” з 22.12.2010 року на підставі ст. 36 п. 8 КУпП (за підставами, передбаченим контрактом) необхідно визнати незаконним та скасувати, поновивши ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”.

3. Вирішуючи питання стосовно стягнення з відповідача КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,  суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, орган який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 5.2 Статуту КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” “Кошти місцевого бюджету витрачаються закладом … на формування фонду заробітної плати”, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу необхідно стягнути саме з КЗ «Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”.

Відповідно до п. 2 Постанови від 8 лютого 1995 р. N 100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.  

Згідно довідки № 7 від 12.01.2011 року заробітна плата ОСОБА_1 за 6 місяців склала 10 550 грн. 44 коп. Розраховуючи середню заробітну плату суд виходить з того, що за останні два місяці перед звільнення заробітна плата ОСОБА_1 складала –10.2010 року –1731 грн. 00 коп., за 11.2010 року – 1751 грн. 52 грн. Таким чином середній заробіток склав: 1741 грн. 26 коп. Звільнити позивача 21.12.2010 року, на винесення рішення минуло 7 місяців, таким чином розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 12 188 грн. 82 коп.

4. Вирішуючи питання стосовно стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя

У зв’язку з цим, враховуючи обставини справи, а також те, що визнання факту порушень відповідачем підстав та порядку звільнення сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу, суд вважає, що в стягненні моральної шкоди з відповідача на користь позивача належить відмовити.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справа про: 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; 4) поновлення на роботі  незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. Оскільки суд прийшов до висновку про незаконне звільнення ОСОБА_1 та присудження йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд в цій частині допускає негайне виконання рішення.

На підставі ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача виконавчого комітету Слов’янської міської ради судовий збір у розмірі 17 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 37 грн. 00 коп.

          На підставі викладеного та керуючись п.8 ст. 36,ч.1 ст. 40, ст. 148, ст. 149 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 6.11.1992 року № 9  “Про практику розгляду судами трудових спорів”, п.п. 20, 21 “Рекомендацій по обеззаражуванню води, дезінфекції підсобних приміщень та санітарному режиму експлуатації купально-плавальних басейнів ” від 19.03.1975 року № 1229-75, п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N 170 “Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору”, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,  -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слов’янської міської ради, Комунального закладу “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”, за участю третьої особи –ОСОБА_6 про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди –задовольнити частково.

          Визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови Слов’янської міської ради № 538р від 13.12.2010 року про оголошення догани ОСОБА_1.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Слов’янського міського голови ОСОБА_6 № 571р від 21.12.2010 року про дострокове розірвання контракту, що був укладений між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Слов’яської міської ради від 05.04.2009 року  та звільнення ОСОБА_1 з посади директора КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” з 22.12.2010 року на підставі ст. 36 п. 8 КЗпП України (за підставами, передбаченим контрактом).

          Поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді директора Комунального закладу “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська”.

          Стягнути з відповідача КЗ “Фізкультурно-оздоровчий комплекс м. Слов’янська” на користь позивача ОСОБА_1 –середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12 188 грн. 82 коп.

В задоволенні решти частини позовних вимог –відмовити, у зв’язку з відсутністю підстав.

Стягнути з Виконавчого комітету Слов’янської міської ради судовий збір на користь держави у розмірі 17 грн. 00 коп. на р/р 31417537700075 УДК в Донецькій області МФО 834016 Код ОКПО 34686605 Код платежу 22090100 та витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу Слов’янського міськрайонного суду Донецької області в сумі 37 грн. 00 коп. на р/р 31212259700075, ЄДРПОУ 34686605, МФО 834016 банк ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у розмірі суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                   Л.Є.Мірошніченко