Справа №  2-470/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 серпня 2011 року                                                                                            м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді -  Ільтьо  І.  І. ,

при секретарі -   Куні О. І.,

                    розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  про стягнення боргу,

встановив:

         Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 133894 грн. вказуючи, що 29 грудня 2010  року між ним та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 133894 грн., які останній до 29.01.2011 року зобов’язався повернути позивачу.

Так як, вище зазначенні умови договору позики станом на 29 січня 2011 року  відповідачем ОСОБА_2 не виконанні, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 133894 грн., 3078,01 грн. проценти, 872,96 грн. неустойки, 1500 грн. витрати на правову допомогу та судові витрати.

15.07.2011 року позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 31 ЦПК України, в якій просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 3300 євро, що становить 38421 грн., 3078,01 грн. проценти, 872,96 грн. неустойки, 1500 грн. витрати на правову допомогу та судові витрати.

У судове засідання позивач не з’явився, про день, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, однак подав до суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі. Не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач до суду не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до ст. 76 ЦПК України, а тому по справі необхідно постановити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.   

Судом встановлено, що 29 грудня 2010 року позивачем надано в борг відповідачу 133894 грн..

Згідно ст. 1047 ЦК України  договір позики укладається в письмовій формі.

Зазначена форма закону дотримана, що підтверджується договором позики,  згідно якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 133894 грн. (а.с. 6).

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вищезгаданого договору позики відповідач зобов’язався повернути борг до 29.01.2011 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Ст. 530 ч. 2 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Таким чином, підлягає до задоволенню вимога про стягнення 38421 грн., 3078,01 грн. процентів, 872,96 грн. неустойки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу підлягає задоволенню, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором позики, грошові кошти позивачу не повернув.

Відповідно до вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачене ним судовий збір в розмірі 1393 гривен 44 коп. та 120 гривен у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Також, відповідно до ст. 84 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88,  197 ч.2, 208, 212-215, 218, 224-226,  232 ЦПК України ст.ст. 526, 530, 610, 1047, 1049, 1050  ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.   

   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості по договору позики на загальну суму в розмірі 38421 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять одну) гривні.

   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за договором позики в розмірі 3078,01 гривень.

   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки за порушення грошового зобов’язання у розмірі 872,96 гривень.

   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по правовій допомозі в розмірі 1500 грн..

   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1393 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн..

             Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

   Заочне рішення може бути переглянуте Берегівським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

         Суддя:                       І. І. Ільтьо