ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 р. | № 2-8/1045-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Т. Гоголь Л. Рогач |
за участю представників: |
позивача | Варава І. В. –дов. від 11.11.2005 |
відповідача | не з’явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги | Приватного Підприємства “Жайворонок” та Літовки В. В. |
на постанову | від 05.05.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі | № 2-8/1045-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Будинок торгівлі-Південь” |
до | - Приватного Підприємства “Жайворонок” - Фонду комунального майна Ялтинської міської ради |
про | визнання договору недійсним |
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Будинок торгівлі-Південь” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним договору купівлі –продажу від 13.08.2005, укладеного між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ПП “Жайворонок”, оскільки до даного договору, в порушення частини 3 статті 23 закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”, не включено зобов’язання сторін, що були визначені умовами конкурсу, зокрема, щодо об’єкту приватизації –цілісного майнового комплексу загальною площею 1745,2 кв. м, який знаходиться в м. Ялті по вул. Київська, 6, в той час як за спірним договором придбані нежилі приміщення загальною площею 1586,4 кв. м, тобто лише частина цілісного майнового комплексу. Крім того, позивач як на підставу позову посилався на те, що до складу майна, визначеного об’єктом купівлі - продажу за спірним договором неправомірно включено автомобіль ГАЗ-3102, рік випуску 1984, оскільки вказаний автомобіль помилково зареєстрований як власність ТОВ “Будинок торгівлі - Південь”.
Рішенням від 20.03.2006 господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С. А.) позовні вимоги задоволено частково: договір купівлі –продажу від 13.08.2005, укладений між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ПП “Жайворонок” з посиланням на приписи статей 217, 658 Цивільного кодексу України визнано недійсним в частині купівлі –продажу автомобіля ГАЗ-3102, рік випуску 1984, оскільки вказаний автомобіль на момент укладання спірного договору не належав продавцю - Фонду комунального майна Ялтинської міської ради.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що ТОВ “Будинок торгівлі-Південь” не є належним позивачем у даній справі, оскільки його права та охоронювані законом інтереси як орендаря спірного приміщення не порушуються укладеним між відповідачами договором купівлі –продажу з огляду на приписи статті 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та статті 20 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Крім того, відмовляючи в цій частині в задоволенні позову, господарським судом були відхилені доводи позивача, що за спірним договором придбане майно меншою площею, ніж орендувалось ТОВ “Будинок торгівлі - південь”, оскільки при укладенні договору купівлі –продажу були окремо визначені місця загального користування, які знаходились в оренді позивача.
За апеляційною скаргою ТОВ “Будинок торгівлі - Південь” Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Сотула В. В. –головуючий, Горошко Н. П., Щепанська О. А.) рішення у справі скасував, позовні вимоги задовольнив шляхом визнання недійсним договору купівлі –продажу від 13.08.2005, укладеного між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ПП “Жайворонок” на підставі частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України як такого, що суперечить частині 1 статті 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Постанова у справі мотивована тим, що за спірним договором підприємству “Жайворонок” був проданий не цілісний майновий комплекс, який орендується ТОВ “Будинок торгівлі - Південь”, а його частина. Площа 158,8 кв. м не ввійшла в загальну площу об’єкта приватизації за спірним договором, зазначені приміщення на теперішній час є власністю Ялтинської міської ради і знаходяться на балансі позивача.
ПП “Жайворонок” подало до Вищого господарсько го суду України касаційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного госпо дарського суду, в якій просить прийняту у справі постанову скасувати, рішення у справі залишити без змін, обґрунтовуючи касаційну скаргу доводами про порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, заявник вважає, що, приймаючи постанову у справі, Севастопольський апеляційний господарський суд вийшов за межі позовних вимог і послався на підстави визнання договору недійсним, які не містились в позовній заяві.
Підприємство також вважає помилковим висновок господарського суду апеляційної інстанції, що об’єктом спірного договору є цілісний майновий комплекс; розбіжність у площі спірного об’єкта заявник пояснює тим, що при передачі майна в оренду, його склад та вартість не були визначені, в той час як під час приватизації була проведена експертиза, як того вимагає чинне законодавство.
Крім того, скаржник у касаційній скарзі наголошує, що діюче законодавство не передбачає визнання договору купівлі –продажу комунального майна недійсним з тих підстав, що власник придбав майно меншим розміром, ніж той, що знаходився в оренді.
До Вищого господарського суду України також надійшла касаційна скарга гр. Літовки В. В. на постанову у справі, в якій громадянин з посиланням на статтю 107 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що згаданою постановою порушені його права як власника частини спірних приміщень, оскільки 25.04.2006 за договором купівлі – продажу ним у ПП “Жайворонок” було придбано приміщення площею 75,7 кв. м в будинку торгівлі за адресою м. Ялта, вул. Київська, 6. Викладене, на думку заявника, є в будь –якому випадку підставою для скасування постанови у справі з огляду на приписи пункту 3 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Так, господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.08.2005 між ПП “Жайворонок” та Фондом комунального майна Ялтинської міської ради укладено договір купівлі –продажу комунального майна –цілісного майнового комплексу ДПРТ “Будинок торгівлі”, який орендується ТОВ “Будинок торгівлі - Південь”, розташованого по вул. Київська, 6 в м. Ялта.
Об'єкт приватизації включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання та інше майно відповідно до акта інвентаризації, балансу та переліку і майна, що передається за договором.
Відповідно до пункту 1.3 договору нерухоме майно об'єкту приватизації складається з нежитлових приміщень будівлі будинку торгівлі, в тому числі приміщення в літері "А" другий поверх: 2-2 площею 75,7кв.м.; 2-3 площею 1076,7кв.м.; 2-4 площею 69,6кв.м.; 2-5 площею 7,0кв.м.; 2-6 площею 9,0кв.м.; 2-7 площею 9,5кв.м.; 2-8 площею 11,8кв.м.; 2-9 площею 10,5кв.м.; 2-10 площею 11,3кв.м.; 2-11 площею 11,1кв.м.; 2-13 площею 6,8кв.м.; 2-14 площею 22,2кв.м.; 2-15 площею 30,4кв.м.; 2-16 площею 0,9кв.м.; 2-17 площею 10,3кв.м.; 2-18 площею 1,3кв.м.; 2-19 площею 14,9кв.м.; 2-20 площею 3,4кв.м.; 2-21 площею 7,4кв.м.; 2-22 площею 14,4кв.м.; 2-23 площею 9,6кв.м.; 2-24 площею 1,9кв.м.; 2-25 площею 1,2кв.м.; 2-26 площею 0,9кв.м.; 2-27 площею 22,5кв.м.; 2-28 площею 2,3кв.м., загальною площею 1442,6кв.м. У підвалі 1-3 площею 27,8кв.м.; 1-4 площею 111,4кв.м.; 1-12 площею 4,6кв.м.; загальною площею 143,8кв.м. В загальному користуванні 2-1 площею 120,9кв.м.; 2-12 площею 14,5кв.м.; 2-29 площею 11,7кв.м.; 1-32 площею 11,7кв.м., що складає 161/1000 частки.
Згідно до пункту 1.6 договору об'єкт приватизації придбано способом "конкурс", відповідно до чинного законодавства з питань приватизації, на підставі рішення 14-ої сесії Ялтинської міської ради 24-го скликання від 31.07.2003 за № 9.
З матеріалів справи також вбачається, що об’єкт купівлі –продажу за спірним договором знаходиться в оренді ТОВ “Будинок торгівлі - Південь” до 17.01.2027 на підставі договору оренди № 19 від 17.01.1997.
Пунктом 5.4 договору купівлі –продажу від 13.08.2005 покупець (ПП “Жайворонок”) взяв на себе обов’язок в строк до 11.09.2005 переукласти з орендарем договір оренди об’єкту приватизації № 19 від 17.01.1997, укладений між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ТОВ “Будинок торгівлі - Південь” на строк не менш як до 17.01.2027.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
Звертаючись з позовом про визнання договору купівлі –продажу недійсним, ТОВ “Будинок торгівлі - Південь” обґрунтовувало позовні вимоги тим, що, в порушення умов приватизації, предметом спірної угоди є лише частина цілісного майнового комплексу, розташованого по вул. Київська, 6 в м. Ялта; до складу цілісного майнового комплексу помилково входить автомобіль ГАЗ-3102; ПП “Жайворонок”, в порушення умов спірного договору, не переуклав договір оренди з орендарем.
Скасовуючи рішення місцевого суду, яким у задоволенні позову було відмовлено, суд апеляційної інстанції визнав угоду недійсною з підстав, передбачених Законом України “Про приватизацію невеликих підприємств”.
Проте, підставою позову ТОВ “Будинок торгівлі Південь” зазначило приписи статей 215, 227 Цивільного кодексу України.
Відповідно до згаданої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Однак господарський спір з врахуванням приписів зазначених статей розглянуто не було, тобто фактично викладені в позовній заяві підстави позову залишились поза увагою суду першої та апеляційної інстанції, а необхідні норми матеріального права під час вирішення господарського спору до спірних правовідносин застосовані не були.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, прийнята у справі постанова Севастопольського апеляційного господарського суду, якою визнано недійсною спірну угоду, стосується прав та інтересів гр. Літовки В. В. як власника частини спірних приміщень, які були придбані останнім на підставі договору купівлі –продажу 25.04.2006, укладеного з ПП “Жайворонок”.
Отже, враховуючи викладене, а також надане статтями 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” право орендаря спірних приміщень на захист порушених та оспорюваних прав (що не було враховано судом першої інстанції під час вирішення господарського спору), а також обсяг повноважень касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 20.03.2006 господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову від 05.05.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-8/1045-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Касаційні скарги Приватного підприємства “Жайворонок” та Літовки В. В. задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Т. Гоголь
Л. Рогач