ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2006 р. | № 5/158б |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.В., –головуючого |
Панової І.Ю., |
Яценко О.В. |
розглянувши касаційну скаргу | Приватного підприємства “Меркурій”, м. Донецьк |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2006 |
у справі господарського суду | № 5/158б Донецької області |
за заявою | Приватного підприємства “Меркурій”, м. Донецьк |
до | Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод”, м. Донецьк |
про | Банкрутство |
за участю представників сторін:
від ВАТ “ Донецький металургійний завод” – Рудик Ю.О.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.08.2006 (суддя Чорненька І.К.) порушена провадження у справі №5/1586 про банкрутство ВАТ «Донецький металургійний завод»та вжиті заходи по забезпеченню вимог кредиторів, а саме: заборонено посадовим особам боржника або власника майна боржника чи уповноваженого ним органу або іншим особам укладати угоди про відчуження майна (цінних паперів). Заборонено власнику майна або уповноваженому ним органу вчиняти дії щодо ліквідації чи реорганізації юридичної особи боржника.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2006 у справі № 5/158б апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Донецький металургійний завод” задоволено частково, ухвалу господарського суду Донецької області від 08.08.2006 в частині вжиття заходів по забезпеченню позову скасовано частково, в частині заборони посадовим особам боржника укладати угоди щодо відчуження майна (цінних паперів).
Не погоджуючись з вказаною постановою, ПП “Меркурій” звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою , в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2006 у справі № 5/158б, а ухвалу господарського суду Донецької області від 08.08.2006 залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що заходи по забезпеченню вимог кредиторів господарський суд ввів на підставі прямої спеціальної норми - ст.12 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови порушені норми ст. 43 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
- як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 08.08.2006 суд ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та вжив заходи по забезпеченню вимог кредиторів, а саме: заборонив посадовим особам боржника або власнику майна боржника чи уповноваженому ним органу, або іншим особам укладати угоди про відчуження майна (цінних паперів), заборонив власнику майна або уповноваженому ним органу вчиняти дії щодо ліквідації чи реорганізації юридичної особи боржника.
Згідно статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Вжиття судом заходів на забезпечення позову спрямоване на охорону матеріально-правових інтересів заявника, що гарантує йому реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, в тому числі передбачені ст. 67 ГПК України.
У виборі заходів забезпечення, суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції вірно зазначив в Постанові від 27.06.2006 , що при накладенні арешту на майно чи забороні розпорядження майном , господарському суду слід зазначити, щодо якого конкретного майна вживаються заходи забезпечення та які саме дії забороняється вчиняти органам управління боржника.
Ухвалою від 08.08.2005 господарський суд фактично застосував заходи забезпечення вимог кредиторів, які мають характер повної заборони щодо здійснення боржником підприємницької діяльності .
Частиною 2 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що в порушення вимог ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , господарський суд заборонив посадовим особам боржника або власнику майна боржника чи уповноваженому ним органу або іншим особам укладати угоди про відчуження майна ( цінних паперів), без призначення розпорядника майна при порушенні провадження у справі про банкрутство.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Меркурій”, м. Донецьк залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2006 у справі № 5/158б залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко