НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-1671/11/2211

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2011 року

Суддя Нетішинського міського суду Стасюк Р.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до  управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин    про  визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду здоров’ю

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до управління  Пенсійного фонду України в місті Нетішин Хмельницької області про здійснення перерахунку та виплату щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплата якої передбачена ст. 52 Закону від 28 лютого 1991 р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В позовній заяві  зазначає, звернулася до відповідача з вимогою нарахувати їй пенсію у вищевказаних розмірах, але УПФ відмовляється здійснити перерахунок пенсій відповідно до зазначеного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому  просить визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідний перерахунок з 01.01.2006 року.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідачем - Управлінням ПФУ в м. Нетішині надано письмові заперечення проти позову, в яких відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що виплата пенсій для позивача здійснюється відповідно до чинного законодавства.   

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.07.2011 року вимоги позивача за період з 01.06.2006 року по 07.01.2011 року залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.  

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів першої категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, що стверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення №НОМЕР_1. Отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у менших розмірах, ніж це передбачено  ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Суд вважає, що нарахування і виплата додаткової пенсії позивачу здійснювалась з порушенням вимог чинного законодавства за таких міркувань.   

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 .02.1991 року, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет на відповідний рік».

Суд вважає, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги про зобов'язання зробити перерахунок додаткової пенсії відповідно до норм статті 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відповідачем не доведена правомірність своїх дій.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Нормами ст. 52 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено щомісячна компенсація в разі втрати годувальника, яка призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача який вважає, що обчислення пенсій має проводитися виходячи з розміру встановленому постановою КМ України від 28.05.2008 року № 530.  

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку суду не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами суд як зазначалось вище вважає, що при розрахунку щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при обчисленні величини щомісячної компенсації, підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.   

Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином дії управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин, Хмельницької області щодо нарахування щомісячної компенсації ОСОБА_1 з 08.01.2011 року, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року за № 530 є неправомірними, оскільки Закон України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу, ніж Постанови Кабінету Міністрів України.

Враховуючи положення абзацу дев’ятого частини 1 статті 256 КАС України, відповідно до якого, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, постанова суду підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.51, ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 79, 86, 94, 158-163, 167,183-2,  256 КАС України,  -     

ПОСТАНОВИВ:

 Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Нетішин Хмельницької області, щодо відмови нарахування щомісячної компенсації ОСОБА_1  у розмірі, передбаченому статтею 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Нетішин Хмельницької області здійснити перерахунок та провести виплату недоплаченої щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_1, виходячи із розміру 50% від мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченим статтею 52 ЗаконуиУкраїни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 08.01.2011 року до втрати такого права, з врахуванням проведених виплат.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Судові витрати віднести на рахунок Держбюджету.

  Відповідно до ст. 186 КАС України,  апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.   

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.             

Суддя   Стасюк Р. М.