Кодимський районний суд Одеської області

Справа №1-113/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10.08.2011 року м. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Сопільняк О. М.

       при секретарі                             Журбі С.П.

 з участю прокурора                          Шевчука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодимі Одеської області кримінальну справу за звинуваченням:

       ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м.Одеса, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, проживаючого без реєстрації за адресою АДРЕСА_1, українця, громадянина України, який має середню освіту, працездатного, непрацюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого (відповідно до ст.89 КК України судимість погашена),

-          у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті ст.286 КК України

В С Т А Н О В И В:

         Підсудний ОСОБА_1 04 грудня 2010 року о 9 год. 45 хв. керуючи технічно справним автомобілем TIGGO»державний номерний знак НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 23 жовтня 2010 року РЕВ ДАІ №1 ГУМВС України в Одеській області належить ОСОБА_2 і яким він, підсудний, на законних підставах керує відповідно до запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, на 9 км.+130 автошляху Т-16-22 сполученням «Кодима-Слобідка-Котовськ»на заокругленій слизькій від снігу ділянці дороги в порушення вимог п.1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі Правила), згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, всупереч вимог п.п.2.3Б, 12.1,12.2 та 12.3 цих Правил, згідно яких водій транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну (п.2.3Б), під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен  враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п.12.1), а в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги (п.12.2), не врахував погодні умови, а також стан дорожнього покриття внаслідок мокрого снігу, не вибрав безпечної для руху в таких умовах швидкості, внаслідок чого на заокругленій слизькій ділянці дороги не справився з керуванням транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху, звідки з»їхав в кювет, де здійснив наїзд на придорожнє дерево, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_3, яка перебувала у вказаному транспортному засобі, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №7 від 04 лютого 2011 року отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді розриву селезінки, розриву діафрагми, перелому 5-8 ребер зліва, а також тілесне ушкодження у вигляді перелому лівої ключиці, що відноситься до середньої тяжкості. Крім цього, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди  потерпіла ОСОБА_4, яка також перебувала у зазначеному транспортному засобі, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №8 від 04 лютого 2011 року отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та забиття головного мозку важкого ступеня, а потерпіла ОСОБА_5 отримала середнього ступеня важкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини правої плечової кістки.          

     Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро покаявся та пояснив, що ДТП сталась через погані погодні умови. В даний час завдані потерпілим збитки відшкодував у повному обсязі, тому просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинений  злочин у зв’язку з амністією, оскільки злочин він вчинив з необережності та має на утриманні неповнолітніх дітей.    

      Прокурор Шевчук В.В. клопотання підсудного підтримав та просив його задовольнити мотивуючи це тим, що ОСОБА_1. злочин вчинив з необережності, має на утриманні неповнолітніх дітей, тому відповідно до п.«в»ст.1 та ст.6 закону України «Про амністію в 2011 році»підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

        Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, але надали письмові заяви, в яких вказали про повне відшкодування підсудним завданих їм збитків, відсутність до підсудного будь-яких претензій та свою згоду зі звільненням підсудного від кримінальної відповідальності у зв’язку з актом амністії.          

       Вислухавши прокурора, підсудного, дослідивши матеріали кримінальної справи суд визнає клопотання підсудного обґрунтованим і вважає необхідним його задовольнити з таких підстав.

       Відповідно до роз’яснень, які містяться у абз.5 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»№12 від 23 грудня 2005 року, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.       

       Відповідно до ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році»№3680 від 08 липня 2011 року звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, підлягають особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності. Відповідно до ст.17 Закон набрав чинності 28 липня 2011 року після його опублікування у офіційних ЗМІ.  

       Згідно ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні»№392-ВР від 01 жовтня 1996 року дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до набрання ним чинності включно.

       Інкримінований підсудному злочин мав місце 04 грудня 2010 року, тобто до набрання чинності Законом України №3680 від 08 липня 2011 року, вчинений ним злочин з необережності відповідно до ст.12 КК України не є особливо тяжким, підсудний винним себе визнав повністю, у вчиненому щиросердно покаявся, повністю відшкодував завдані потерпілим збитки, що свідчить про усвідомлення ним протиправності своїх дій та їх критичну оцінку, надав згоду на застосування до нього амністії, з чим погодились всі потерпілі.

        Отже, впевнившись у тому, що діяння, передбачене ст.286 ч.2 КК України,  яке поставлене підсудному за провину  дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і підсудний винний в його вчиненні, а також що умови та підстави його звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України, з огляду на відсутність обставин, викладених у ст.ст.7, 9 Закону України №3680 від 08 липня 2011 року, які були б перешкодою для застосування вказаного закону, суд вважає необхідним звільнити підсудного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст.286 ч.2 КК України відповідно до ст.1 п.«в»та ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році»№3680 від 08 липня 2011 року  у зв’язку з наявністю на його утриманні неповнолітніх дітей (а.с.76).

        На  підставі викладеного, керуючись ст.1, 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»№3680 від 08 липня 2011 року, ст.12, 44, 86 КК України, ст.ст.6, 282 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

         ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст.1 п.«в»та ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році»№3680 від 08 липня 2011 року звільнити від кримінальної відповідальності за ст.286 ч.2 КК України у зв’язку з актом амністії.      

       Кримінальну справу провадженням закрити, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, обраний відносно ОСОБА_1, -  скасувати.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ ВМС України в Одеській області 966 грн.60 коп. за проведену авто-технічну експертизу №11/А-15 від 21 січня 2010 року  (а.с.51-59).            

        Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області на протязі 7 діб з моменту її постановлення.

Суддя    О. М. Сопільняк