ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "05" лютого 2008 р.                                                           Справа № 2/92-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

                                                                                  

 

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача    Першко О.М. - представника за довіреністю від 29.10.2007р.,

від відповідача підприємця ОСОБА_1,

 

розглянувши апеляційну скаргу Овруцької міської ради, м.Овруч Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "16" жовтня 2007 р. у справі № 2/92-Д (суддя Тимошенко О.М.)

за  позовом Овруцької міської ради, м.Овруч Житомирської області 

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Овруч Житомирської області

про розірвання договору та відшкодування збитків, 

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.10.2007р. у справі №2/92-Д у задоволенні позову Овруцької міської ради (м.Овруч Житомирської області) до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Овруч Житомирської області) про розірвання договору оренди міського кінотеатру "Україна" від 01.10.2000р. та відшкодування збитків в сумі 3155,97грн. (втраченої вигоди) відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі Овруцька міська рада вказує на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, зазначаючи наступне:

- місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про те, що відсутність однієї з умов, передбачених ч.2 ст. 651 ЦК України, виключає можливість розірвання договору в судовому порядку;

-  судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що відповідач відмовившись від підписання додаткової угоди про зміну орендної плати, перерахованої позивачем на підставі ст.118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік", постанови Кабінету Міністрів України №1846 від 27.12.2006р. та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням міської ради №54 від 21.02.2007р., порушив права позивача, передбачені договором оренди та чинним законодавством;

- судом невірно визначена суть спору, оскільки нею являється не розірвання договору, а спосіб захисту спірних прав та інтересів;

- в оскарженому рішенні судом зазначено, що дане приміщення являється цілісним майновим комплексом відповідно до ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", проте, судом не було повністю досліджено всі умови, за яких об'єкт визнається цілісним майновим комплексом та не взято до уваги умови, які свідчать про відсутність таких ознак;

- суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про незадоволення позову в частині стягнення збитків, оскільки відповідач, ухиляючись від підписання додаткової угоди про зміну орендної плати, призводить своєю неправомірною поведінкою до того, що місцевий бюджет втрачає реальні кошти, які б могли надходити до нього від використання об'єкту оренди.   

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм чинного законодавства та з неповним з'ясуванням обставин справи, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити. Представник позивача зазначила, що позивач з пропозицією про розірвання договору до відповідача не звертався.

Підприємець ОСОБА_1. у відзиві на апеляційну скаргу від 01.02.2008р. (а.с.79-80) та в засіданні суду заперечив проти апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія зазначає наступне.

01.10.2000р. між Овруцькою міською радою (орендодавець) в особі Шваба В.В. та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди державного майна (а.с.10-13), відповідно до якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування  приміщення міського кінотеатру "Україна", що знаходиться на балансі міської ради.

Пунктом 2.3 даного договору передбачено, що майно передається з метою організації молодіжного центру відпочинку.

У пункті 3.1 договору сторони передбачили, що орендна плата  визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №75 від 19.01.2000р. і складає 8370,10грн. за рік.

Даний договір укладено строком на п'ять років і відповідно до п.10.1 договору діє з 01.10.2000р. до 01.10.2005р. Проте, на підставі п.10.6 даного договору, за відсутності протягом одного місяця заяви однієї із сторін про припинення дії договору після закінчення строку, його дія була продовжена на той же термін - 5 років, тобто до 01.10.2010р., на тих же самих умовах, що сторонами не спростовується.

30.05.2007р. Овруцька міська рада надіслала на адресу підприємця ОСОБА_1 письмове повідомлення №16/588 про зміну умов договору оренди б/н від 01.10.2000р. відносно розміру орендної плати (а.с.25), посилаючись на        ст.118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік", Постанову Кабінету Міністрів України №1846 від 27.12.2006р. та на затверджену на їх підставі рішенням міської ради №54 від 21.02.2007р. (а.с.16) Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна (а.с.17-24). У відповідності до п.29 зазначеної Методики, ОСОБА_1. була перерахована ставка орендної плати в розмірі 15% від вартості об'єкту з урахуванням індексу інфляції, у зв'язку з чим була надіслана пропозиція щодо підписання додаткової угоди №1 від 01.08.2007р. про зміну умов договору оренди б/н від 01.10.2000р.  (а.с.26).

У зв'язку з тим, що пропозиція про внесення змін до договору була залишена підприємцем ОСОБА_1. без задоволення, Овруцька міська рада 19.09.2007р. звернулася до господарського суду Житомирської області з позовом про розірвання договору оренди комунального майна б/н від 01.10.2000р., укладеного між Овруцькою міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, та про стягнення з відповідача на користь позивача суми понесених збитків (утрачену вигоду) в розмірі 3155,97грн. (а.с.2-3).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2007р." та Постанови Кабінету міністрів України №1846 від 27.12.2006р. діючі договори оренди комунального майна, які були укладені до 01 січня 2007року, повинні бути переглянуті та приведені у відповідність до вказаної норми у шестимісячний термін з початку календарного року на предмет ставки орендної плати, а враховуючи те, що з червня 2007р. з відповідачем так і не було досягнуто згоди щодо встановлення нової орендної ставки, позивач поніс збитки по отриманню орендної плати, так звану упущену вигоду за три місяці (червень-серпень) в розмірі 3155,97грн.

За наслідками розгляду даної справи господарським судом першої інстанції, як зазначалось вище, прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., його положення застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктами 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що до договорів, що були укладені до 01.01.2004р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Згідно абз. 2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статтей 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 188 ГК України встановлює порядок зміни та розірвання господарських договорів, які в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.ч.2,3,4 ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, у позивача виникло право на звернення до суду в установленому ст.188 ГПК України порядку з позовом про внесення змін до договору оренди б/н від 01.10.2000р., так як пропозиція про внесення змін до договору була залишена підприємцем ОСОБА_1. без задоволення.

Однак, як вже зазначалося в цій постанові, позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання договору оренди посилаючись на ч.2 ст.652 ЦК України та на ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Проте, згідно з ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За ст. 652 ЦК України розірвання договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що укладаючи договір, сторони повинні оцінювати можливість настання тих чи інших змін існуючих зовнішніх обставин у майбутньому.

Як вбачається із матеріалів справи, умови договору оренди б/н від 01.10.2000р. визначались сторонами договору відповідно до вимог цивільного та господарського законодавства України і в момент укладення погоджені ними, про що свідчать підписи уповноважених сторін і печатки підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. 

Однак, сторони п.3.2 договору погодили, що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Крім цього, слід зазначити, що пропозиція про внесення змін у договір, яка направлялась позивачем відповідачу 30.05.2007р., не є пропозицією про розірвання договору в розумінні ст. 188 ГПК України. З матеріалів справи вбачається, що Овруцька міська рада не надсилала підприємцю ОСОБА_1. пропозицію щодо розірвання договору. Даний факт не заперечувався представником позивача в судовому засіданні апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові в частині розірвання договору оренди, укладеного сторонами 01.10.2000р.

Колегія суддів погоджується також з висновком місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення збитків з огляду на таке.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Сума ж збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем в результаті встановлення нової орендної ставки, а за таких обставин наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За наведених обставин доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на чинному законодавстві та спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 16.10.2007р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Овруцької міської ради - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 16 жовтня 2007 року у справі № 2/92-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу Овруцької міської ради, м.Овруч Житомирської області - без задоволення.

 

2. Справу № 2/92-Д повернути до господарського суду Житомирської області.

 

Головуючий суддя                                                                 

судді:

                                                                                             

 

 

віддрук.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд