Справа № 22ас/2271                Головуючий у 1 інстанції: Діброва О.В.

Категорія - 31                                 Доповідач: Головчук С.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 липня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Невмержицької Т.І., Худякова А.М.

при секретарі Прищепі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі ад­міністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ов­руцької центральної районної лікарні, управління праці та со­ціального захисту населення Овруцької районної державної адмі­ністрації (далі управління праці) про стягнення заборгованості коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на постанову Овруцького районного суду від 11 квітня 2006 ро­ку,

встановив   :

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про стягнення невиплачених коштів за 2002-2005 роки. Вона зазнача­ла, що є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС, постійно прожи­ває та працює в м. Овручі. Відповідачі неправомірно виплачува­ли їй виплати та допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірах, перед­бачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 ли­пня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить ст.37,39 За­кону України "Про статус і соціальний захист громадян, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон), який передбачає виплату коштів у кратному розмірі мінімальної заробітної плати. Просила стягнути з відповідачів недоотримані кошти за період з 2002 по 2005 роки в сумі 19836 грн.

Постановою Овруцького райсуду від 11 квітня 2006 року по­зов задоволено. Стягнуто з Овруцької ЦРЛ на користь ОСОБА_1 1190,40 грн. грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та 14525,50 грн. доплати до заробітної плати.

В апеляційній скарзі управління праці просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові. Поси­лається на те, рішення постановлене з порушенням норм матеріа­льного права. Зокрема, порядок застосування Закону визначаєть­ся постановою Кабінету Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Всі види допомог позивачці виплачені у встановленому законодавством розмірі.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеля­ційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задо­воленню, виходячи з наступного.

Позивачка є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 3 катего­рії та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж­дали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що виплата пози­вачці коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів' України від 26.07.1996 року № 836 суперечить Закону.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

Відповідно до статті 62 зазначеного Закону, його застосу­вання проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністер­ствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Отже спірні правовідносини крім Закону регулюються поста­новами Кабінету Міністрів України.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Зако­ну здійснюється за рахунок Державного бюджету (ст.63 Закону). Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Зазначені норми узгоджуються із ст.87 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюдже­тні програми.

Таким чином фінансування вказаних програм провадиться че­рез органи Державного казначейства у встановленому КМУ України порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених За­коном України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 відповідно до Програми діяльності Кабі­нету Міністрів України, схваленої Верховною Радою від 11.10.1995 року, визначені розміри виплат, передбачених зазна­ченим Законом.

Виплати компенсаційних коштів позивачці за 2002-2005 роки проводились у розмірах, визначених названою постановою.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не убуло. На підставі наведеного, коли судом 1 інстанції неправи­льно застосовано матеріальний закон, рішення підлягає скасу­ванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи", постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постра­ждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.160,198,202, 205,207 КАС України, суд -

постановив   :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду від 11 квітня 2006 ро­ку скасувати, ухваливши нову постанову.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Овруцької центральної районної лікарні, управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж­дали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду Украї­ни протягом одного місяця з дня проголошення.