Справа № 22ас/2272                                Головуючий у 1 інстанції: Діброва О.В.

Категорія - 31                                              Доповідач: Головчук С.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 липня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Невмержицької Т.І., Худякова А.М.

при секретарі Прищепі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі ад­міністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької районної ради, управління праці та соціа­льного захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок. Чорно­бильської катастрофи"

за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації (далі управління пра­ці)

на постанову Овруцького районного суду від 19 квітня 2006 ро­ку,

встановив   :

В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення невиплачених коштів за 2002-2005 роки. Він за­значав, що є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, проживає та працює в Овруцькій районній раді. Відповідачі неправомірно ви­плачували йому компенсації та доплати у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить ст.37,39,48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж­дали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон), який передбачає виплату коштів у кратному розмірі мінімальної за­робітної плати. Просив стягнути з відповідачів недоотримані кошти за період з 2002 по 2005 роки в сумі 18471 грн.

Постановою Овруцького райсуду від 19 квітня 2006 року по­зов задоволено. Стягнуто з виконкому Овруцької районної ради на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва 2671,40 грн. та доплату до заробітної плати 134 47 грн.

В апеляційній скарзі управління праці просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові. Поси­лається на те, що рішення постановлене з порушенням норм мате­ріального права. Зокрема, порядок застосування Закону визнача­ється постановою Кабінету Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, використання коштів фонду на цілі, не передбачені За­коном „Про загальнообяв'язкове державне пенсійне страхування" заборонено.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж­дали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що виплата пози­вачу коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону у розмірах, вста­новлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 суперечить Закону.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

Відповідно до статті 62 зазначеного Закону, його застосу­вання проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністер­ствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Отже спірні правовідносини крім Закону регулюються поста­новами Кабінету Міністрів України.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Зако­ну здійснюється за рахунок Державного бюджету (ст.63 Закону). Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Зазначені норми узгоджуються із ст.87 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюдже­тні програми.

Таким чином фінансування вказаних програм Провадиться че­рез органи Державного казначейства у встановленому КМУ України порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених За­коном України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 відповідно до Програми діяльності Кабі­нету Міністрів України, схваленої Верховною - Радою від 11.10.1995 року, визначені розміри виплат, передбачених зазна­ченим Законом.

Виплати компенсаційних коштів позивачу за 2002-2005 роки проводились у розмірах, визначених названою постановою.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не було. На підставі наведеного, коли судом 1 інстанції неправи­льно застосовано матеріальний закон, рішення підлягає скасу­ванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи", постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 8 36 „Про компенсаційні виплати особам, які постра­ждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.160,198,202, 205,207 КАС України, суд -

постановив   :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду від 19 квітня 2006 ро­ку скасувати, ухваливши нову постанову.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Овруцької районної ради, управління праці та соціального захи­сту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення за­боргованості коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду Украї­ни протягом одного місяця з дня проголошення.